валового прибутку підприємства від операційної діяльності. У таких умовах від’ємна величина диференціала фінансового лівериджу формується навіть при незмінних ставках процента за кредит за рахунок зниження коефіцієнта валової рентабельності активів.
В усіх цих випадках використання підприємством позиченого капіталу призводить до негативного (від’ємного) ефекту.
3. Коефіцієнт фінансового лівериджу , що характеризує суму позиченого капіталу, який використовує підприємство, із розрахунку на одиницю власного капіталу.
Виділення цих складових дозволяє цілеспрямовано керувати ефектом фінансового лівериджу у процесі фінансової діяльності підприємства.
Коефіцієнт фінансового лівериджу – це важіль, що вказує на позитивний або негативний ефект, який отримується за рахунок відповідного значення його диференціалу. При позитивному значенні диференціала приріст коефіцієнта фінансового лівериджу буде позитивно впливати на підвищення приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу і, навпаки, при негативному значенні диференціалу приріст коефіцієнта фінансового лівериджу збільшить темп зниження коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Плече фінансового важеля являється мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямку. Так, зокрема, якщо диференціал має позитивні значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціалу негативне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається "проїдання" власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.
Знання механізму впливу фінансового лівериджу на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти вартістю і структурою капіталу підприємства.
Розглянемо розрахунок ефекту фінансового важеля та сили дії фінансового важеля в таблиці 2.3:
Таблиця 2.3
Показники | Частка позикових коштів
в структурі капіталу, %
0 | 25 | 50
Власний капітал | 36 400 | 27 300 | 18 200
Позиковий капітал | - | 9 100 | 18 200
Всього капіталу | 36 400 | 36 400 | 36 400
Вартість позикового капіталу, % | - | 15 | 20
Річні фінансові витрати | - | 1 365
(9 100*0,15) | 3 640
(18 *0,20)
Прибуток від операційної діяльності | 9150 | 9150 | 9150
Прибуток до оподаткування | 9150 | 7785
(9150-1365) | 5510
(9150-3640)
Податок з прибутку (25%) | 2287,5 | 1946,25 | 1377,5
Чистий прибуток | 6862,5 | 5838,75 | 4132,5
Рентабельність власного капіталу
(ЧП/ВК *100), % | 18,85 | 21,39 | 22,71
Ефект фінансового важеля | 0 | 2,54
(21,39-18,85) | 3,86
(22,71-18,85)
Сила дії фінансового важеля | 1 | 1,18 | 1,66
Збільшення чистого прибутку при збільшенні операційного прибутку на 10% | 10 | 11,8 | 16,6
А тепер розрахуємо ефект фінансового важеля за допомогою форму-ли. Для цього спочатку визначимо економічну рентабельність активів:
9150:36400*100=25%
Ефект фінансового важеля при 25% позикових коштів в структурі капіталу:
(1-0,25)*(25-15)* 9100/27300
Ефект фінансового важеля при 50% позикових коштів в структурі ка-піталу:
(1-0,25)* (25-20) *18200/18200
Отримані двома способами результати аналогічні. Отже, чим більша частка позикових коштів в структурі капіталу підприємства, тим біль-ший ефект фінансового важеля і рентабельність власного капіталу. В даному випадку ефект фінансового важеля буде мати позитивне значен-ня до тих пір, доки рівень фінансових витрат не перевищить рівень еко-номічної рентабельності, тобто 25%. Із збільшенням частки позикового капіталу відбувається збільшення сили дії фінансового важеля, що призводить до підвищення ризику неповернення коштів, зменшення дивідендів та падіння курсу акцій для інвесторів.
Таким чином, рентабельність власного капіталу в значній мірі залежить від вмілого маневрування величиною ефекту фінансового важеля. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьо-му потрібно враховувати наступні правила фінансового менедж-менту:
1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, так як при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості і будь-які затримки у виробничому про-цесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінансового важеля.
2. Регулювати величину плеча важеля можна лише в залежності від значення диференціала. Більші можливості для нарощення пози-кового капіталу мають ті підприємства, у яких значний запас дифе-ренціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємст-ва позикові фінансові ресурси за рахунок включення до їх вартості премії за ризик.
3. Підприємство завжди повинно залишати якийсь резерв позико-вої ємності, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змі-нити знак диференціала з "+" на "-". Досвідчені фінансові менедже-ри намагаються маневрувати у межах оптимального діапазону част-ки позикових коштів у структурі капіталу (від 30 до 50%). Як свід-чить досвід високо розвинутих країн, найкраще підтримувати част-ку позикового капіталу на рівні 40% (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), так як у цьому випадку ринок цінних паперів найкра-ще оцінює акції підприємства.
Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансовий ризик, пов'язаний із структурою капіталу. Чим більше значення цього показника, тим більший ризик неповернення кредитів з про-центами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів. Ситуація ще більше ускладнюється, коли одночасно підвищується комерційний ризик, тобто ризик недоотримання операційного при-бутку від основної діяльності підприємства.
Виділення у складі загального ризику власників капіталу комер-ційного та фінансового ризиків має принципове значення при об-ґрунтуванні оптимальної структури капіталу. В цьому випадку ко-мерційний ризик розглядається як ризик не гарантованості фінансо-вого результату (операційного прибутку) при 100%-ому фінансу-ванні за рахунок власного капіталу. Відповідно фінансовий ризик розглядається як додатковий ризик власників капіталу в результаті залучення позикового капіталу.
2.3 Фінансовий аналіз ефективності формування, використання та розподілу капіталу в діяльності Товариства з