Державне комерційне підприємство здійснює свою госпо-дарську діяльність згідно із засадами звичайного комерційного підприємства, але формує виробничу програму згідно з держав-ним замовленням. Органи державної влади не відповідають по зобов'язаннях підприємства.

Державне казенне підприємство функціонує в умовах об'єктивно відсутньої конкуренції. Воно здійснює діяльність, яка дозволена лише державним підприємствам і виробляє понад 50% збиткової продукції, яка за своїм характером не може бути рента-бельною. Органи державної влади відповідають по зобов'язаннях казенного підприємства [ 57 ].

РОЗДІЛ 2. ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ТА ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ, ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ, ФІНАНСОВОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ТА ПРИБУТКОВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ТзОВ „САМОЦВІТИ”

2.1 Основні етапи процесу оптимізації структури капіталу підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю „ Самоцвіти ”, володіє правами юридичної особи, виступає в господарському обігу від свого імені, може набувати майнових і особистих немайнових прав та нести відповідні обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді, має окремий баланс, печатку з власним найменуванням, штампи, розрахунковий рахунок в „Промінвест банку”. Діяльність Товариства регулюється нормативними актами України, що визначають умови здійснення господарської діяльності. Товариство відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном.

Метою діяльності Товариства є здійснення підприємницької діяльності відповідно до нижче вказаних напрямів.

Товариство здійснює діяльність у таких напрямках:

роздрібна торгівля товарами народного вжитку;

гуртова торгівля товарами продовольчої і промислової груп;

діяльність у сфері громадського харчування;

інші види діяльності, не заборонені законодавством.

Відносини Товариства з юридичними та фізичними особами в процесі здійснення ним підприємницької діяльності будуються на основі будь - яких не заборонених чинним законодавством угод.

Високий кінцевий результат діяльності підприємства значною мірою залежить від структури капіталу.

Структура капіталу – це співвідношення власних і позикових фінансових засобів, які використовує підприємство у процесі господарської діяльності.

Структура капіталу впливає на рівень рентабельності активів і власного капіталу, тобто на рівень економічної та фінансової рентабельності підприємства; визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості та платоспроможності, тобто рівень основних фінансових ризиків, а також формує співвідношення ступеня прибутковості та ризику в процесі розвитку підприємства [64;с.68-71].

Формування структури капіталу пов’язане з урахуванням особливостей власного і позикового капіталу.

Забезпечення мінімізації витрат щодо формування капіталу з різних джерел, здійснюється у процесі управління вартістю капіталу.

Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності, забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятим для підприємства рівнем фінансового ризику.

Концепція вартості капіталу.

Однією із важливих передумов ефективного управління капіталом підприємства є оцінка його вартості.

Вартість капіталу – це ціна, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел.

Концепція такої оцінки виходить із того, що капітал має відповідну вартість, яка формує рівень операційних та інвестиційних витрат підприємства.

Ця концепція є однією з базових у системі управління фінансовою діяльністю підприємства. При цьому вона не зводиться тільки до визначення ціни капіталу, який залучається, а визначається цілий ряд напрямів господарської діяльності підприємства в цілому [59;с.87].

Основні сфери використання показника вартості капіталу в діяльності підприємства:

1. Вартість капіталу підприємства є мірою прибутковості операційної діяльності. Вартість капіталу характеризує частину прибутку, який повинен бути сплачений за використання сформованого чи залученого нового капіталу для забезпечення випуску і реалізації продукції. Цей показник виступає мінімальною нормою формування операційного прибутку підприємства, тобто нижньою межею у плануванні його розмірів.

2. Показник вартості капіталу використовується як критерій у процесі здійснення реального інвестування. Перш за все, рівень вартості капіталу конкретного підприємства виступає як дисконтна ставка, за допомогою якої сума чистого грошового потоку приводиться до теперішньої вартості у процесі оцінки ефективності окремих реальних проектів. Крім того, він є базою порівняння з внутрішньою ставкою дохідності інвестиційного проекту, який розглядається. Якщо вона нижча, ніж показник вартості капіталу підприємства, такий інвестиційний проект повинен бути неприйнятним.

3. Вартість капіталу підприємства є базовим показником формування ефективності фінансового інвестування. Оскільки критерії цієї ефективності задаються самим підприємством, то при визначенні оцінки прибутковості окремих фінансових інструментів базою порівняння виступає показник вартості капіталу. Цей показник дозволяє оцінити не тільки ринкову вартість чи дохідність окремих інструментів фінансового інвестування, але й сформувати найбільш ефективний напрям і види цього інвестування на попередній стадії формування інвестиційного портфеля. Таким чином, цей показник є мірою оцінки прибутковості сформованого інвестиційного портфеля в цілому.

4. Показник вартості капіталу підприємства виступає критерієм прийняття управлінських рішень щодо використання оренди (лізингу) чи придбання у власність виробничих основних засобів. Якщо вартість використання (обслуговування) фінансового лізингу перевищує вартість капіталу підприємства, застосування цього напряму щодо формування виробничих основних засобів є для підприємства невигідним.

5. Показник вартості капіталу в розрізі окремих його елементів використовується у процесі управління структурою цього капіталу на основі механізму фінансового лівериджу. Використання фінансового лівериджу полягає у формуванні найвищого його диференціалу, однією із складових якого є вартість позикового капіталу. Мінімізація цієї складової забезпечується у процесі оцінки вартості капіталу, який залучається з різних позикових джерел, і формування відповідної структури джерел його використання підприємством.

6. Рівень вартості капіталу підприємства є важливим виміром рівня ринкової вартості даного підприємства. Зниження рівня вартості капіталу приводить до відповідного зростання ринкової вартості підприємства і навпаки. Особливо оперативно ця залежність відображається на діяльності акціонерних компаній відкритого типу, ціна на акції яких піднімається чи падає при відповідному зниженні чи зростанні вартості їх капіталу. Отже, управління вартістю капіталу є одним із самостійних напрямів підвищення ринкової вартості підприємства, що є однією із цілей управління його прибутковістю.

7. Показник вартості капіталу – це критерій оцінки і формування відповідного типу політики фінансування підприємством своїх активів (у першу