Щоб досягти економічного процвітання, доцільно запозичити в соціалістичній системі принцип виховання морального обов’язку та обмеженості бажань при споживанні життєвих благ в обмін на соціальні гарантії (наприклад, в Японії – це система пожиттєвого найму на роботу [2; 3].

Бажання мають бути розумно дозованими.

Необхідно дати людям можливість отримувати задоволення в процесі виконання роботи, пишатися своєю працею, всебічно сприяти самовдосконаленню трудового процесу робітниками. Моральні цінності визначають напрям самомотивації, а також добровільні обмеження поведінки там, де є острах, що буде нанесено шкоду суспільству.

Початковий етап розбудови України свідчить про недостатній рівень моралі та культури. Моральна поведінка деяких власників та менеджерів породжує відповідну реакцію з боку службовців. Можна стверджувати, що економіка та моральність суспільства знаходяться в тісному взаємозв’язку. Основна моральна цінність «більше виробляю – більше отримую – більше споживаю» – егоїстична. Очевидно, що сучасна трудова культура ведення економічних перетворень має базуватися на толерантнішій моральній основі.

При побудові якісно нової економічної системи обов’язковими є соціальні зобов’язання як з боку роботодавців, так і робітників. Праця не може бути якісною без самомотивації. Можна примусити людину зробити певну кількість виробів, можна купити його певний робочий час та результати праці, але неможливо вимагати безперервно поліпшувати робочий процес, нереально досягти високих, якісних результатів трудової діяльності тільки шляхом примусу і/або його купівлі (матеріальне стимулювання).

Один із шляхів до ефективної самомотивації – це праця в колективі, оскільки робота в групі найбільше впливає на самомотивацію. Люди за своєю природою соціальні, вони хочуть бути корисними своїм співробітникам, прагнуть визнання, поваги з боку колег та мріють про творче ставлення до своєї праці. Задача керівників – створити такі моральні цінності, взаємини та клімат у колективі, які спонукатимуть до якісних кінцевих результатів трудової діяльності та їх поліпшення.

Однією з головних, на жаль, ще не вирішених нашим суспільством задач, є пошук форми організації та методи, що дозволяють найбільшою мірою розкрити та застосувати творчий потенціал народу, кожного громадянина. В опублікованих концепціях інформатизації суспільства мало приділяється уваги людському фактору, з його творчим осмисленням дійсності. Його витіснили машини та нові технології. Тому потрібен механізм мобілізації інтелектуального потенціалу нашого суспільства. Ми дуже багато втратили та продовжуємо втрачати тому, що не змогли в повному обсязі реалізувати ініціативні, творчі здібності людей.

Найбільша у світі промислова корпорація «Дженерал моторс», ефективно діючі американські фірми, японські підприємці (у США та у себе вдома) вважають основним напрямом удосконалення організації праці та виробництва залучення всіх (в тому числі і робітників) в ініціативні управління та удосконалення діяльності фірми. Як свідчить досвід, це допомогло вивільнити досить значний потенціал творчої енергії, закладений в працівниках, яким припало до душі використання їх розумових здібностей. А це підвищує у них почуття відповідальності та самоповаги [4].

Підприємство виготовляє продукцію, що задовольняє потреби людей, проте не завжди в змозі у повсякденній роботі, виконуючи виробничі завдання, приділити увагу питанням, що стосуються виховання робітничої гідності, благородності, співпраці. Нині ми виховуємо практично тільки суперництво, конкуренцію, формуючи саме такий тип відносин у процесі виробництва. Трудові колективи зайняті вирішенням тільки економічних, виробничих показників, а політичні, екологічні, духовно-моральні та соціальні задачі покладаються на державу, суспільні організації. Складається ситуація, коли люди, які добре знають одне одного, не здатні діяти згуртовано, розв’язувати питання, що визначають якість життя та результатів праці.

Системи мотивації ефективної трудової діяльності на виробництвах доцільно створити на таких засадах: забезпечення усім категоріям працівників оплати відповідно до кінцевих результатів праці, з урахуванням кількості та якості виробленої продукції; визнання внеску кожного працівника в успіх підприємства шляхом застосування різних форм матеріального та морального стимулювання; надання можливості підвищення кваліфікації та навчання; використання результатів праці як основного критерію для підвищення на службі та гарантії зайнятості; формування сприятливого соціально-психологічного клімату; створення безпечних умов праці, охорони здоров’я з використанням відповідних професійних послуг.

Зміни, що відбуваються в українському суспільстві, спрямовані на підвищення ефективності виробництва. Необхідно відшукати та зробити дієвими нерозкриті резерви підвищення якості продукції та зростання продуктивності праці, знайти конкретні шляхи переорієнтації кожного окремо взятого виробництва, щоб воно було рентабельним, а також на раціональне використання трудових ресурсів. У цьому, можливо, допоможе досвід японських промислових компаній, в яких широко використовуються гнучкі соціальні технології в системі управління трудовими ресурсами. Саме досвід японських компаній – найбільш цікавий та корисний, оскільки їх традиційна система управління трудовими ресурсами на промислових фірмах базується на таких соціальних технологіях: 1) ототожнення службовців з корпорацією; 2) пожиттєвий найм і система трудового стажу; 3) інтенсивне спілкування; 4) система заробітної плати; 5) система пільг; 6) найм та просування по службі; 7) ротація посад; 8) освіта та навчання [2; 3].

Зміни в економічній ситуації нашої держави повинні внести зміни у психологію працівників підприємств. Потрібно створити такий мотиваційний механізм трудової діяльності, який найкраще поєднає інтереси працівників. Впровадження соціальних технологій сприятиме цим цілям.

Питання, пов’язані зі збереженням екології, сьогодні мають розглядатися в контексті з питаннями, що стосуються як ефективності виробництва, так і мотивації трудової діяльності та є новим прогресивним стимулом при переході до ринкової економіки. Мова йде про найважливіше для людини – про її здоров’я та повноцінну діяльність.

Соціально-екологічна мотивація підприємницької діяльності – це процес активізації мотивів,