З таблиці 2.3 видно, що за всіма елементами витрат витрати зросли (крім елементу “Амортизація”). Як вже було сказано раніше, це пов’язано зі збільшенням обсягу виробництва.

Таблиця 2.3

Аналіз витрат на виробництво за елементами

Елементи витрат | РОКИ | Абсолютне відхилення (+,–) | Відносне відхилення, 2000 р. в % до 1999 р. | Питома вага елементу в загальній собівартості продукції, 1999р. | Питома вага елементу в загальній собівартості продукції, 2000р.

1999 р.,

тис. грн. | 2000 р.,

тис. грн.

1. Матеріальні витрати | 864 | 998 | 134 | 15,5 | 20,6 | 17,3

2. Витрати на оплату праці | 1741 | 2267 | 526 | 30,21 | 41,6 | 39,2

3. Відрахування на соціальні заходи | 649 | 827 | 178 | 27,4 | 15,5 | 14,3

4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів | 151 | 149 | -2 | -1,3 | 3,6 | 2,6

5. Інші витрати | 565 | 1103 | 538 | 95,2 | 13,5 | 19,1

Позавиробничі витрати | 218 | 436 | 218 | 100 | 5,2 | 7,5

Собівартість виробленої продукції | 4188 | 5780 | 1592 | 38,0 | 100 | 100

Аналізуючи отримані дані можна сказати, що низька питома вага матеріальних витрат у загальній сумі невелика тому, що підприємство працює на давальницькій сировині, тобто виконує замовлення на пошив одягу іноземних фірм. При цьому вартість сировини підприємством не сплачується і, відповідно, не відноситься на собівартість виробництва.

Відслідковується тенденція зростання питомої ваги матеріальних витрат у звітному періоді на 134 тис. грн. (20,6%) в порівнянні з попереднім.

Збільшення частки витрат на оплату праці та відрахування на соціальне страхування значною мірою пов’язане із збільшенням обсягу виробництва, що склало 526 тис. грн. або 30,21 %.

Збільшилася в структурі собівартості частка “Інших витрат”, якщо в 1999 році вони складали 565 тис. грн., то у 2000 році – 1103 тис. грн., тобто інші витрати збільшилися на 538 тис. грн. (95,2 %). Це відбулося за рахунок того, що в 2000 році підприємство сплачувало більші суми на відрядження, на оплату послуг сторонніх організацій, послуги банку, аудиторські послуги, страхові платежі, витрати на рекламу, витрати, пов’язані з профпідготовкою.

Також з розрахунків видно, що питома вага елементів “Матеріальні витрати”, “Амортизація”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні заходи” в загальній собівартості в 2000 році зменшилась в порівнянні з 1999 роком, що привело до зниження собівартості продукції.

2.4 Аналіз структури витрат за статтями калькуляції.

Аналізуючи дані за статтями витрат слід враховувати, що деякі відхилення за статтями собівартості можуть бути наслідком одного і того ж самого фактору. Наприклад, збільшення заробітної плати веде до збільшення додаткової заробітної плати, відрахувань на соціальне страхування. Але дія таких комплексних факторів має місце не дуже часто. Звичайно відхилення за кожною статтею собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.

Витрати на основну заробітну плату виробничих працівників збільшилася на

ІІІ. Впровадження прогресивної технології –

найважливіший резерв зниження собівартості

продукції.

3.1 Характеристика асортименту і вибір моделі.

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні перед працівниками легкої промисловості стоїть відповідальне завдання – задовольнити потреби населення асортиментом високоякісних, красивих тканин та швейних виробів, що користуються попитом.

Одяг та його асортимент постійно змінюються під впливом зростання потреб і змін смаків споживачів, прагнень до оновлення, досягнень науково-технічного прогресу тощо.

Сучасний одяг багатофункціональний, і під функцією одягу можна розуміти ту роль, яку він відіграє в житті людини. Мірою функціональної досконалості одягу є його відповідність потребам споживача.

Основні функції одягу можна подати у вигляді ієрархічної структурної схеми (3.1).

На першому рівні представлені дві узагальнені функції: утилітарна і інформаційно-естетична.

0-й рівень

1-й рівень

2-й рівень

Рис.3.1. Основні функції одягу

Утилітарна функція одягу на другому рівні поділяється на захисні і фізіолого-гігієнічні; інформаційно-естетична – на інформаційні та власне естетичні. На третьому рівні кожна з функцій другого рівня конкретизується елементарними функціями. Так, захисні функції одягу є найважливішими в цій групі, оскільки одяг захищає організм людини від несприятливих чинників різних середовищ:

-

-

-

-

-

Фізіолого-гігієнічні функції одягу визначають зручність його під час експлуатації і комфортні умови мікроклімату.

Інформаційні функції дають інформацію про людину (її професію, смаки, рівень культури тощо) і про її одяг (призначення, сучасність, новизну).

Власне естетичні функції визначаються відповідністю одягу образу людини, досконалістю композиції виробу, а також рівнем якості його виготовлення і оздоблення (товарним виглядом).

Кожна модель відповідного виду виконує не всі функції, а тільки декілька, з яких одна-дві головні, а інші – другорядні.

Ступінь задоволення одягом вимог, що ставляться до нього, залежить від багатьох чинників, які можна виділити в три основні групи:

1)

2)

3)

Структуру системи для оцінки якості одягу у зв’язку зі значною кількістю чинників, що впливають на неї, доцільно наводити як багаторівневу, ієрархічну, яка будується за принципом: від загального – до часткового.

0-й рівень

1-й рівень

2-й рівень

Рис.3.2. Структура системи