Тема: “Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції”.
Вступ.
Аналіз стану незавершеного виробництва на підприємстві.
Аналіз видатків на утримання й експлуатацію машин і обладнання.
Висновки.
1. Собівартість продукції – це виражена в грошовій формі сукупність затрат в грошовій формі сукупність затрат з виробництва й реалізації. Розрізняють собівартість виробничу й повну, собівартість усього товарного випуску й окремих видів продукції. Залежно від впливу на собівартість обсягу виробництва розрізняють змінну частину собівартості продукції і фіксовану.
Під час аналізу використовують дані звіту по собівартості продукції, звіту про фінансово-майновий стан підприємства і звіту підприємства з праці. Залучаються також планові й звітні калькуляції по окремих видах продукції та відповідні дані бухгалтерського обліку.
2. До незавершеного виробництва відносяться продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробовувань і технічного приймання.
Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки: за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів.
Найбільш прийнятними оцінками незавершеного виробництва є:
- для готової продукції – виробнича собівартість
Якщо вартість незавершеного виробництва відображається в балансі за нормативною (плановою) виробничою собівартістю. То вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних витрат у калькуляції нормативної (планової) виробничої собівартості продукції за звітний квартал (рік).
Розміри незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого циклу, обсягу середньодобових витрат, на виробництво і характеру їх нарощування і тому істотно диференціюються відповідно до специфіки виробництва.
Встановлення нормативів незавершеного має для підприємства істотне значення. Завищення обсягу незавершеного виробництва викликає уповільнення оборотності обігових коштів, а заниження порівняно з реальною необхідністю перешкоджає створенню необхідних накопичень і тим самим спричиняє порушення ритмічності виробничого процесу. Вдосконалення організації виробництва, скорочення тривалості виробничого циклу є вирішальними факторами зменшення обсягу незавершеного виробництва і покращення показників роботи підприємства.
3. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування належать до витрат на обслуговування виробництва та управління. Планування, облік, і економічний аналіз цих витрат ведеться за номенклатурою статей, передбачених “Основними положеннями про планування, облік та калькулювання собівартості промислової продукції”. Для їх контролю й аналізу складаються кошториси витрат. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування аналізують у таких напрямках: 1) визначають динаміку цих витрат на 1 грн. товарної продукції; 2) встановлюють абсолютне та відносне відхилення від кошторису як у цілому, так і за окремими статтями, причини цих відхилень, обсяг і причини непродуктивних витрат; 3) вивчають динаміку цих витрат на 1 грн. товарної продукції; 4) визначають вплив зміни структури та обсягу випуску продукції на обсяг зазначених затрат; 5) перевіряють правильність розподілу цих витрат між окремими видами виробів; 6) розробляють заходи щодо зниження затрат на одиницю продукції.
Джерелами для аналізу є дані аналітичного бухгалтерського обліку.
Загальна сума витрат лімітується затвердженими кошторисами на кожен вид витрат залежно від обсягу виробництва, структури й характеру продукції. Витрати на утримання й експлуатацію устаткування за своїм характером є основними, тобто зв’язаними з технологічним процесом і в більшій своїй частині змінними – залежними від обсягу виробництва. У міру розвитку техніки абсолютний обсяг цих витрат буде збільшуватись.
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування планують і враховують відповідно до діючої номенклатури статей витрат, а для аналізу цих витрат треба порівняти фактичні затрати з кошторисом і кошторисом, перерахованим на процент виконання плану випуску продукції з урахуванням коефіцієнта залежності.
Обчислюємо план за даними таблиці, перерахований на коефіцієнт залежності та виконання плану з товарної залежності та виконання плану з товарної продукції на 103,7%:
0,7 (103,7 - 100) = 2,59;
;
0,3 (103,7 - 100) = 1,11;
;
1 (103,7 - 100) = 3,7;
Аналіз витрат на утримання й експлуатацію устаткування, по Коломийському з-ду “Сільмаш” на 1999 р.
тис. грн.
Стаття витрат | Попередній рік | Звітний рік
Затверджений план | Коефіцієнт залежності | Перерахований план на % вик. плану з урах. к. з. | Фактично | Відхилення | Непродуктивні витрати
Оборотне
(гр. 6 – гр. 3) | Відносне
(гр. 6 – гр. 5)
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9
Амортизація обладнання транспортних засобів | 888 | 882 | - | 882 | 825 | -57 | -57 | -
Експлуатація устаткування (крім витрат на поточний ремонт) | 914 | 910 | 0,7 | 934 | 925 | +15 | -9 | -
Поточний ремонт устаткування і транспортних засобів | 406 | 404 | 0,3 | 408 | 414 | +10 | +6 | 6
Внутрішньозаводське переміщення вантажів | 413 | 409 | - | 409 | 416 | +7 | +7 | 7
Спрацювання малоцінних інструментів і пристосувань, а також тих, що швидко зношуються | 712 | 711 | -1,0 | 737 | 719 | +8 | -18 | -
Інші витрати | 25 | 24 | - | 24 | 7 | -17 | -17 | -
Разом | 3358 | 3340 | - | 3410 | 3306 | -34 | -95 | 13
Потім виявляють абсолютні та відносні відхилення як у цілому від усіх затрат, так і за окремими статтями, а також непродуктивні витрати. До останніх належать невиправдані перевитрати за окремими статтями затрат.
У подальшому аналізі слід виявити причини
