чергу говорить про те, що на початок звітного періоду підприємство могло погасити короткострокові позики на 69, 8%, а на кінець звітного періоду тільки на 8,6%, що є негативним в діяльності підприємства.
Однією з важливих ознак фінансового стану підприємства є його фінансова стійкість.
Фінансова стійкість підприємства характеризується:
достатньою фінансовою забезпеченістю безперервності основних видів діяльності підприємства;
фінансовою незалежністю від зовнішніх джерел фінансування;
здатність маневрувати власними коштами;
достатнім забезпеченням матеріальних оборотних засобів власними джерелами покриття;
станом виробничого потенціалу.
Як уже зазначалося в умовах становлення ринкових відносин кожен суб’єкт господарювання повинне володіти достовірною інформацією про фінансову стійкість та платоспроможність, як власного підприємства так і своїх партнерів. Оцінка фінансової стійкості дозволяє зовнішнім суб’єктам аналізу і банком партнерам по договірних відносинах, контролюючим органам визначити фінансові можливості підприємства на перспективу, дати оцінку фінансової незалежності від зовнішніх джерел, скласти в загальній формі прогноз майбутнього фінансового стану підприємства.
Характеризуючи фінансовий стан того чи іншого підприємства потрібно розрахувати і проаналізувати ряд показників. Усі показники, які характеризують фінансову стійкість об’єднують у групи, тобто:
Показники, що характеризують стан оборотних коштів підприємства, а саме: коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу та коефіцієнт забезпечення матеріальних оборотних фондів власними джерелами фінансування (Кз. В. К).
Показники структури капіталу, що характеризують фінансову незалежність від зовнішніх позикових коштів, а саме коефіцієнт фінансової незалежності, коефіцієнт фінансової стійкості, коефіцієнт фінансової залежності тяги фінансового важеля або коефіцієнт фінансового ризику.
Показники, які характеризують стан основних засобів підприємства: частка основного капіталу у власному або індекс постійного активу, коефіцієнт модернізації та коефіцієнт реальної вартості майна (основних і матеріальних оборотних коштів).
Частку основного капіталу у власному розраховують, як відношення основного капіталу у власному капіталі згідно балансу підприємства на початок 2002 року становить 88,18 (810:918,6)х100), а на кінець звітного періоду – (801,9:916,4)х100) =87,5%.
Як видно із розрахунку і на початок і на кінець 2002 року основний капітал повністю сформований за рахунок власних джерел. На початок року власний капітал (918,6:810=113) у 1,13 раза перевищував вартість основних фондів підприємства, а на кінець звітного періоду він дещо зріс і становив 1,14 раза, тобто 916,4:801,9=1,14 раза.
Для характеристики інтенсивності вивільнених коштів вкладених в основні фонди та нематеріальні активи розраховують коефіцієнт модернізації, як відношення суми знаменності основних засобів і нематеріальних активів до вартості основних засобів і нематеріальних активів на початок звітного періоду.
Отже, коефіцієнт модернізації на початок 2002 року становив 165,8:462,7=0,358, а на кінець року 165,8:457,1=0,362. Збільшення коефіцієнта модернізації на 0,004 свідчить про незначне збільшення інтенсивності вивільнених коштів, іммобілізованих в основні фонди і нематеріальні активи.
Важливу характеристику структури коштів підприємства дає коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення, який використовується для оцінки ефективного використання коштів рівня виробничого потенціалу, забезпечення виробничого процесу засобами виробництва, і розраховується, як відношення залишкової вартості основних засобів, капітальних вкладень, виробничих запасів, незавершеного виробництва до загального капіталу. На початок року його можна розрахувати як: (810+18,9):931,2=0,89, на кінець 2002 року (801,9+13,7)/925,6=0.88. Як бачимо на кінець звітного періоду коефіцієнт реальної вартості майна виробничого призначення дещо знизився.
Окрему групу показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства становлять:
коефіцієнт ділової активності або оборотності балансу, який показує обсяг продукції для виробництва якої використовується майно підприємства і характеризує відношення виторгу від реалізації продукції до валюти балансу. Тобто за рахунок виторгу одержаного у звітному 2002 році підприємство може в 0,4 раза компенсувати вартість майна. Порівнюючи з минулим 2001 роком коефіцієнт ділової активності або оборотності балансу в деякій мірі зменшився, так, як станом на 31 грудня 2001 року він становив 426,6:928,4=0,5 раза. Щоправда на економічне значення цього коефіцієнта впливає матеріаломісткість та трудомісткість продукції, тому більш суттєву роль для оцінки фінансового стану підприємства відіграють такі показники як:
коефіцієнт ефективного використання фінансових ресурсів, який розраховують, як відношення балансового прибутку дол. Валюти балансу. Цей показник дає можливість визначити за який період часу прибуток отриманий підприємством може компенсувати вартість майна або за який час будуть повернуті кошти вкладені в дане підприємство.
Коефіцієнт ефективності власного капіталу, який становить найбільший інтерес для власників, оскільки дає узагальнену оцінку ефективності вкладень коштів у підприємство. Розраховують цей коефіцієнт, як відношення балансового прибутку після оподаткування. Тобто за вирахуванням всіх платежів в бюджет до власного капіталу підприємства. В звітному 2002 році.
Коф. В.к. =
Коф. В.к. =
Тобто підприємство у звітному 2002 році на кожну гривню власних коштів одержало 33 копійки прибутку, в минулому 2001 році – 11 копійок, що свідчить про зниження ефективного використання власних коштів.
З усіх показників, що характеризують фінансову тай кість підприємства відомі економісти А.Д. Шеремет, Р.С.Саліфулін, Г.С. Савицька виділяють, як найбільше узагальнений показник фінансової стійкості підприємства – залишок або нестачу джерел коштів для формування записів і затрат. Загальну суму запасів і витрат визначають за підсумкова другого і третього розділів активу балансу.