До витрат на розвиток науки належать асигнування на утримання науково-дослідних інститутів та підрозділів, підвідомчих НАН України, галузевих академій міністерств та відомств, територіальних органів управління, що фінансуються з бюджету за програмою Державного комітету України з питань науки, технологій та промислової політики; а також міністерств і відомств, які фінансуються за рахунок їх власних джерел.

Витрати на пенсії та надання допомоги включають витрати на виплату пенсій та надання допомоги за рахунок коштів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, а також за рахунок бюджетних асигнувань, а саме: усі види пенсій, що виплачуються громадянам відповідно до чинного пенсійного законодавства, включаючи пенсії військовослужбовцям усіх видів та родів військ та допомогу при тимчасовій втраті працездатності.

Витрати на оборону складаються з витрат на утримання військових підрозділів Міноборони, Національної гвардії, прикордонних військ, штабів і військ цивільної оборони, а також витрати на навчання молоді військових спеціальностей та на утримання військових комісаріатів.

До витрат на управління належать витрати на утримання законодавчої, виконавчої, судової влади, прокуратури, правоохоронних органів, включно зі службою Національної безпеки України, органами внутрішніх справ, податковими службами та митними органами.

До витрат на зовнішньоекономічну і зовнішньополітичну діяльність належать внески до міжнародних організацій, членами яких є Україна, витрати

на утримання дипломатичних представництв України за кордоном, витрати на короткотермінові відрядження відповідальних працівників органів державної законодавчої та виконавчої влад, а також інші витрати.

Витрати господарських структур на соціальні заходи включають витрати суб'єктів господарської діяльності на виплату матеріальної допомоги, організацію відпочинку та лікування, поліпшення харчування та задоволення інших соціальних потреб працівників, що здійснюються за рахунок їхніх власних прибутків.

До інших витрат господарських структур належать витрати, які здійснюються суб'єктами господарської діяльності за рахунок їхніх власних прибутків, крім зазначених вище.

Витрати на обслуговування державного боргу як внутрішнього, так і зовнішнього включають витрати: на виплату процентів за вкладами населення в Ощадному банку станом на 01.01.92 р. (тобто, які залишились після ліквідації союзної системи ощадних кас), на виплату процентів за кредитами та на погашення кредитів, одержаних урядом від Національного банку України для покриття витрат бюджету, виплати процентів за державними цінними паперами та витрати з їх викупу, а також на погашення державних внутрішніх та іноземних позик й інші витрати з обслуговування боргу.

До інших видатків бюджету належать видатки: на фінансування житла для військовослужбовців та членів їх сімей; на реставрацію пам'яток архітектури; охорону навколишнього природного середовища; ядерну безпеку; витрати, пов'язані з поверненням кримськотатарського населення та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; на фінансування заходів із ліквідації стратегічних озброєнь та заходів, визначених Національною програмою поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; на відшкодування сільськогосподарським та переробним підприємствам власних коштів, використаних на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення; витрати на викуп облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року; витрати на індексацію вкладів населення в установах Ощадбанку; на створення резервного фонду Кабінету Міністрів України та інші.

Після виконання розрахунків показників балансу в розрізі окремих статей доходів та витрат визначається їх взаємозв'язок, тобто збалансованість показників, для чого до схеми балансу долучаються показники перевищення доходів над витратами або витрат над доходами.

Поняття "фінансовий механізм" полягає в тому, що його розуміють як сукупність метолів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток. Даний підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу держави па економіку країни. Завдяки такому ас-пекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити йо-го складові, його структуру.

У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий меха-нізм не виділяють як відокремлене явище, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на економіку і суспільство.

В економічній літературі країн СНД переважає перший під-хід до визначення фінансового механізму як способу організації фінансових відносин (Дробозіна Л.А., Родіонова В.М.), який складається з елементів та інструментів впливу. А російський економіст Сенчагов В.К., проводячи чітку структуризацію фінан-сового механізму, вважає, що фінансово-кредитний механізм включає три підсистеми:*

фінансово-кредитне планування;*

фінансово-кредитні важелі;*

організаційні структури і правовий режим фінансово-кре-дитної системи.

Структура фінансового механізму, розроблена В.К. Сенчаговим, досип, чітко відображає домінант адміністративного уп-равління економікою. Розробити на такій основі систему макро-економічного регулювання і фінансової стабілізації в Україні практично неможливо.

Вітчизняний вчений Опарін В.М. визначає фінансово-кредитний механізм як сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу па соціально-економічний розвиток суспільства.

Українські вчені Федосов В.М., Опарін В.М., Огородник С.Я. вважають, що фінансово-кредитний механізм включає дві підсисте-ми (фінансово-кредитне забезпечення і фінансово-кредитне регулю-вання), а також організаційні структури і важелі впливу.

Структура фінансового механізму, що розроблена ук-раїнськими вченими, в цілому логічна, але водночас вона потре-бує певних уточнень і подальшого розвитку.

Так, Льовочкін С.В. пропонує замість терміну "фінансово-кре-дитний механізм" використовувати "фінансовий механізм", тому що кредит визначається як складова фінансів, кредитна система — як частина фінансового ринку, який відноситься до фінансової си-стеми, а дії фінансів і кредиту мають єдиний механізм впливу.

Враховуючи, що фінансовий механізм дає уявлення за допо-могою чого можна здійснити фінансовий вплив і повинен пока-зувати, як це зробити, то у складі фінансового механізму доцільно виділяти фінансові інструменти, за допомогою яких ре-алізуються прийняті рішення та фінансові індикатори, що до-стовірно відображають стан суб'єкта фінансових відносин.

В узагальнюючому вигляді за Льовочкіним С.В. можна наве-сти наступне визначення фінансового механізму — це сукупність методів фінансового впливу на соціально-економічний розвиток