Структура фінансового механізму може бути представлена на схемі (див. рис. 3.1.)

Рис.3.1. Структура фінансового механізму

Слід зазначиш, що загалом серед українських вчених Існує чітка позиція щодо визначення фінансовою механізму підпри-ємства та його складових, якщо поза увагою лишити центральну складову механізму економічний інтерес учасників фінансових відносин та її присутність у кожній складовій механізму (крім фінансових індикаторів).

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів па розв'язання окремих завдань фінансової політики господарюючого суб'єкта. При цьому розрізняють за-безпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія про-являється у встановленні джерел фінансування, тобі о покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансово-го забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпе-чення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Вона мас наступні напрямки свого прояву:*

за допомогою фінансових інструментів встановлюються певні пропорції розподілу доходів, які впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами;*

за допомогою встановлення певних пропорцій розподілу доходів встановлюється відповідна система реалізації еко-номічних інтересів.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання здійснює-ться за допомогою фінансових інструментів, які в свою чергу ма-ють свої важелі впливу. Елементи фінансових інструментів поділяються на:*

первинного впливу, то діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);*

вторинного впливу, то діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії").

Дія фінансових інструментів здійснюється на основі:*

загального підходу, характерного для всіх суб'єктів фінан-сових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування);*

селективного, диференційованого підходу.

При здійсненні ефективної фінансової політики перевага на-дається селективному підходу.

Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підпри-ємства визначають характер дії фінансових інструментів, коригують, що дію та поділяються па:*

за напрямом дії стимули, санкції;*

за видами - норми й нормативи;*

за методологічними засадами —- умови і принципи форму-вання доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінан-сування і кредитування.

В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає:*

фінансові категорії; *

фінансові показники;*

фінансові коефіцієнти.

Застосовування фінансових категорій як фінансових індика-торів не є доцільним, тому що вони відображають лише наукову абстракцію реальних економічних відносин, тобто чисто теоре-тичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база. Фінансові показники підприємства характеризують кількісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінан-сових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової діяль-ності. Фінансові коефіцієнти це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оціню-вати фінансову діяльності. Саме вони можуть виступати у ролі фінансових індикаторів, якщо при їх визначенні виконуються ви-моги повноти, достовірності та своєчасності.

Отже, по-перше, фінансовий механізм — це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це ме-ханізм, який дозволяє розв'язувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що ролі, фінансів у відносинах розподілу вторин-на і основне регулювання здійснюється у сфері виробництва. Таким чином, фінансовий механізм с способом організації фінансів.

висновки

З наведеного вище матеріалу можна зробити такі висновки: Фінансові ресурси - це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення і та задоволення інших суспільних потреб. Однією з найважливіших умов розкриття змісту й призначення фінансових ресурсів є виявлення їхнього взаємозв'язку І з вартісною структурою валового внутрішнього продукту.

Фінансові ресурси є об'єктивно необхідною умовою процесу відтворення на всіх його стадіях, однак формування кінцевої структури відтворення досягається на стадії розподілу, де формуються пропорції між фондами відшкодування, споживання й нагромадження, здійснюється розподіл доходів між підрозділами суспільного виробництва, галузями господарст-ва, соціальними групами, безпосередніми виробниками матеріальних благ. Питома вага фінансових ресурсів у ВВП за роки незалежності зменшилася з 93.8% до 72.1%. Незважаючи на загальну позитивну значимість цієї тенденції до зниження, такі різкі коливання мають негативні наслідки для розвитку макроекономічних процесів і призводять до механічного руйнування фінансових пропорцій, які утворилися господарюючими суб'єктами попереднього часу та є фактором щодо поглиблення фінансової кризи, зокрема кризи неплатежів.

Найвищу питому вагу в структурі джерел фінансових ресурсів держави в 2004 р. займали прямі й непрямі податки - їх частка склала 24.5% загального обсягу фінансових ресурсів. Друге місце в структурі джерел фінансових ресурсів держави займав прибуток - 22,4%. В структурі використання фінансових ресурсів, найвищу питому вагу мають витрати на соціальні потреби (на соціальну сферу за рахунок бюджету й господарських структур та на соціальні гарантії населенню).

Починаючи з 1999 року їх частка неухильно зростає. Якщо y1999 p. вона становила 33,8%, то у 2004 р. - вже 45,8%).

Баланс фінансових ресурсів і витрат в державі - це комплексний документ-прогноз, в якому відображається обсяг утворюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки.

Був проведений аналіз фінансових ресурсів колективного підприємства “Зеленбуд”. За даними розрахунками підприємства є рентабельним та в результаті своєї діяльності отримує прибуток.

Список використаних джерел (добрати)

Балабанов А., Балабанов И. Финансы. -С-Пб, 2000. -192 с.

Бескид Й.М. Державний бюджет України. // Методичні

рекомендації. - Тернопіль, 1996.

Василик О.Д. Теорія фінансів. -К: Ніос, 2000. -416с.

Кириленко О.П. Фінанси. -Тернопіль, 1998. -с.165 с.

Кульчицький М.І. Проблеми та шляхи удосконалення бюджетної

системи України. // Регіональна економіка, №1, 2000.

Опарін В.М. Фінанси. -К, 1999. -164 с.

Симоненко В. Удосконалення фінансово-економічної бази

бюджетів України. // Економіка України, №3, 2000.

Статистичний щорічник України за 1999 рік. -К., 2000 р.

Теория финансов: учебное пособие / Под ред. М.Е. Заяц, М.К.

Филенко. -Минск: Вышейшая школа, 1997.

Финансы / Под ред. A.M. Ковалевой. -М.: Финансы и статистика,

1996.

Финансы