якості проду-кції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходжен-ня коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забез-печення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисци-пліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залуче-них коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціону-вання підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість си-стематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших харак-теристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в ди-наміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фі-нансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до мож-ливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприєм-ства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:—
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;—
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;—
об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспро-можності та фінансової стійкості підприємства;—
оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;—
визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підпри-ємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а та-кож для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу гос-подарської діяльності підприємства, який складається з двох взає-мозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на прак-тиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1).
Рис. 1. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:—
орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;—
множинність об'єктів-користувачів;—
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;—
максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здій-снюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:—
аналіз абсолютних показників прибутку;—
аналіз показників рентабельності;—
аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підпри-ємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;—
аналіз ефективності використання залученого капіталу;—
економічна діагностика фінансового стану підприємства. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фі-нансового стану підприємства є:—
аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;—
аналіз кредитоспроможності підприємства;—
оцінка використання майна та вкладеного капіталу;—
аналіз власних фінансових ресурсів;—
аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;—
аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції ди-наміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведе-них показників звітності за окремими показниками самого під-приємства та його дочірніх підприємств (філій), а також між-господарський аналіз показників даної фірми порівняно з показника-ми конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;
6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єд-нують у загальний результативний показник.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану під-приємства є дані бухгалтерського балансу (форма 1) та додатків до нього (форма 2), статистична та оперативна звітність.
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансовою стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.
Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показ-ники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх