оцінки та ре-гулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комер-ційну таємницю, а іноді й «ноу-хау». Відповідно до чинного законо-давства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.
Усі показники бухгалтерського балансу та звітності взаємо-зв'язані один з одним. Їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.
У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів за допомогою власного та залученого капіталу.
З погляду фінансового аналізу є три основні вимоги до бухгал-терської звітності.
Вона повинна уможливлювати:—
оцінку динаміки та перспектив одержання прибутку підпри-ємством;—
оцінку наявних у підприємства ресурсів та ефективності їх використання;—
прийнятгя обгрунтованих управлінських рішень для здійс-нення інвестиційної політики.
Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансо-вого стину підприємства ни підставі його бухгалтерської звітності.
Звіт про прибутки та збитки відображає ефективність (неефек-іивність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину фінансових результатів за від-повідний тривалий період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
У звіті про прибутки та збитки наводяться дані про одержані до-ходи від виробництва продукції та інших видів діяльності. Різниця між доходами та витратами є прибутком або збитком підприємства за вказаний період.
У названому звіті відображено чотири види показників прибут-ку: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток за вираху-ванням податків та чистий прибуток.
Прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства після виплати із чистого прибутку дивідендів на привілейовані та звичай-ні акції, а також після формування резервного капіталу (фонду) є нерозподіленим прибутком підприємства.
Фінансова звітність підприємств містить також іншу інформацію що-до стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визнача-ються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони під-приємства та резерви для поліпшення фінансового стану в перспективі.
Методи оцінки
Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Для досягнення ос-новної мети аналізу фінансового стану підприємства — об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового сі чу підпри-ємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації ме-тодів економічного аналізу взагалі та фінансового aналізу зокрема.
Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких ана-літичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих на-лежать такі методи:—
експертних оцінок і сценаріїв,—
психологічні,—
морфологічні,—
порівняльні,—
побудови системи показників,—
побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залеж-ності, тобто методи:—
ланцюгових підстановок,—
арифметичних різниць,—
балансовий,—
виокремлення ізольованого впливу факторів,—
відсоткових чисел,—
диференційний,—
логарифмічний,—
інтегральний,—
простих і складних відсотків,—
дисконтування.
У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і тради-ційні методи економічної статистики (середніх та відносних вели-чин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореля-ційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод голов-них компонентів).
Використання видів, прийомів та методів аналізу для кон-кретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукуп-ності становить методологію та методику аналізу.
Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які за-стосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інфор-мації з бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностич-ного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Най-більш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).
Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використо-вуються, головне, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.
Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кож-ному конкретному випадку.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового ста-ну підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та зна-чення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до само-окупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміц-нення фінансової стабільності підприємства.
1. Загальна оцінка майна підприємства і джерел
його формування.
Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування проводиться на основі агрегованого (ущільненого) балансу. Агрегований баланс будується на основі даних форми № 1 «Баланс». Баланс підприємства дивись у додатку 1.
Аналіз активу та пасиву баланса представлений у таблицях 1.1 та 1.2
Актив балансу дає можливість дати загальну оцінку