вартості основних засобів, тис.грн.
?Ос.перв - 0,3 тис.грн.
4.1 На початок року
4.2 На кінець року
5. Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства
де Оп.ф – оборотні виробничі фонди, тис. грн.
А – загальні активи
5.1 На початок року
5.2 На кінець року
6. Коефіцієнт мобільності активів
де Анеоб. – необоротні активи, тис.грн.
6.1 На початок року
6.2 На кінець року
Розраховані показники зведені в таблицю 2.3
Таблиця 2.3 Показники майнового стану підприємства
Показник |
Значення
На початок року. | На кінець року.
Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах. | До.пф. | 0,14 | 0,31
Частка основних засобів в активах | Д о.с. | 0,002 | 0,001
Коефіцієнт зносу основних засобів | К изн. | 0,015 | 0,66
Коефіцієнт відновлення основних засобів | Кобн. | 0,2 | 0,16
Частка оборотних виробничих фондів у загальних активах підприємства | Д о.пф. | 0,12 | 0,26
Коефіцієнт мобільності активів | Км.а. | 5,52 | 6,08
З приведених у таблиці даних можна зробити висновок що:
збільшилась частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах, що позитивно характеризує майновий стан підприємства.
зменшилась частка основних засобів у валюті балансу.
зростання коефіцієнту зносу основних засобів, що говорить про фізичний і моральний знос основних засобів та є негативним фактором.
зменшення коефіцієнту відновлення основних засобів, що також негативно впливає на стан підприємства.
1.2 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
Оцінка фінансового стану підприємства в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. У значній мірі втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба в аналізі платоспроможності і ліквідності підприємства.
Платоспроможність підприємства – це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності.
Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності його балансу. За ступенем ліквідності активи підприємства діляться на :
найбільш ліквідні активи – грошові кошти підприємства та короткострокові фінансові вкладення ( А1);
активи, які швидко реалізуються – дебіторська заборгованість та інші активи ( А2 );
активи, які повільно реалізуються – статті розділу 2 “ Запаси і затрати “ за виключенням статті “ Витрати майбутніх періодів “ та статті “Довгострокові фінансові вкладення “, стаття “ Розрахунки з учасниками “ розділу 1 активу (А3 );
активи, які важко реалізуються – статті розділу 1 активу балансу, за виключенням статей , що увійшли в попередню групу (А4 ).
Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати :
термінові зобов’язання – до них відноситься кредиторська заборгованість ( П1);
короткострокові пасиви – короткострокові кредити і позикові кошти (П2);
довгострокові пасиви – довгострокові кредити та позикові кошти ( П3 );
постійні пасиви – статті розділу 1 пасиву балансу.
Для визначення ліквідності балансу слід співставити підсумки приведених груп активу і пасиву. Баланс вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення :
А1 ? П1;
А2 ? П2;
А3 ? П3;
А4 ? П4.
Таблиця 2.4
Агрегований баланс для аналізу
ліквідності підприємства , тис. грн.
А | На початок року | На кінець року |
П | На початок року | На кінець року
А1 | 0,5 | - | П1 | 134,2 | 331,5
А2 | 45 | 161,6 | П2 | - | -
А3 | 669,7 | 838,0 | П3 | - | -
А4 | 3562,2 | 3388,7 | П4 | 4143,2 | 4056,8
4277,4 | 4388,3 | 4277,4 | 4388,3
Аналіз отриманих даних свідчить про недостатню ліквідність балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов’язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори воднораз пред’являть вимогу погасити заборгованість, буде не взмозі розрахуватися в повному обсязі, та в кінцевому підсумку буде вимушене користуватися для цих цілей іншим джерелом (менш ліквідним - дебіторською заборгованістю). В даному випадку це був би найбільш ймовірний вихід, тому що кредитів підприємство не залучає (ні довгострокових, ні короткострокових). Хоча підприємство в цілому, можна сказати,забезпечене оборотними коштами, але всі вони мобілізовані в активи, які повільно реалізуються, і в дебіторську заборгованість.
Але аналізу тільки ліквідних активів підприємства далеко не достатньо для визначення ступеню його платоспроможності, тому на практиці розраховують деякі інші показники.
Коефіцієнти ліквідності в оцінці фінансового стану підприємства є найбільш важливими. Ці показники визначають стан ділової активності підприємства і його ефективність, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками.
Аналізуючи показники ліквідності за строками, підприємства визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворювались у наявні гроші.
На підставі даних другого та третього розділів активу балансу розраховують коефіцієнти ліквідності. На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності.
При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише грошові кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Цей показник носить назву коефіцієнта абсолютної ліквідності. Він розраховується як відношення суми грошових коштів до короткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити. Він розраховується по формулі :
К1 = ( Кі + Гк ) / П, (2.3)
де Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;
Гк - гроші в касі ;
П - поточні зобов’язання.
На початок року : 0,5/134,2 = 0,004
На кінець року : 0 (оскільки грошових коштів немає)
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.
Другим коефіцієнтом, який характеризує ступінь ліквідності підприємства, є коефіцієнт критичної ліквідності, який відрізняється від коефіцієнта абсолютної ліквідності тим, що в склад ліквідних коштів включається також дебіторська заборгованість та інші активи. Він