Варто звернути увагу й на те, що в державних установах усі надходження від надання платних суспільних благ і господарських операцій у використанні прирівнюють до державних коштів. Тобто, з формальної сторони, в установах та організаціях, які працюють за принципом "бюджетозаміщення", пасивні (неоподатковувані) доходи визнають державним фінансуванням виробництва суспільних благ.

З огляду на викладене, при розрахунку соціального індексу, незалежно від сфери діяльності некомерційних установ, пропонуємо враховувати таке.

1. У чисельнику показника соціального індексу мають бути відображені бюджетні кошти, включно з субвенціями на капітальний ремонт, гранти, доб-ровільні благодійні внески, пожертви, дарунки, майнові, послуги, у тому числі надані юридичним та фізичним особам (виконані безоплатно роботи, послуги волонтерів тощо), членські внески, тобто доходи, котрі безпосередньо не зале-жать від їх господарської діяльності або спеціальних заходів, включно і в уста-новах, які працюють за принципом бюджетозаміщення.

2. У знаменнику показника соціального індексу, навпаки, маютьбути відображе-ні лише доходи, пов'язані з підприємницькою діяльністю некомерційної установи та індивідуальною діяльністю її членів. За сферами діяльності такими доходами є:—

у медичних установах — оплата наданих послуг за рахунок страховок пацієнтів, дохід від надання платних медичних послуг, господарських та фінан-сових операцій (крім відсотків, отриманих за зберігання коштів пацієнтів на банківських рахунках);—

в установах культури (творчих спілках) — доходи від: надання власного майна в оренду (лізинг); господарських та фінансових операцій; проведення з метою залучення коштів благодійних масових заходів, лотерей і аукціонів із реалізації майна; відрахування від реалізації результатів творчої діяльності членів спілки та результатів творчої діяльності письменників і митців поперед-ніх поколінь; доходи від прибутків власних квазікорпорацій тощо;—

у вищих навчальних закладах — плата студентів, аспірантів, докторантів і слухачів за навчання; вартість платних послуг, наданих студентам та слухачам, доходи від виконання наукових і науково-дослідних робіт, видання навчатьної та наукової літератури, надання майна в оренду; господарських та фінансових операцій тощо.

Зазначимо, що врахування викладеного для обчислення соціального індек-су дасть змогу підвищити достовірність його значення та сприятиме точнішому встановленню рівня самофінансування некомерційних організацій.

Не менш важливим для встановлення соціального значення діяльності не-комерційних організацій міг би бути коефіцієнт соціальної рентабельності. Однак, як за-значають науковці, встановити рівень цього показника надто важко, оскільки результати установ — виробників суспільних благ проявляються, як мінімум, на рівні регіонів у підвищенні рівня освіти, стані й охороні здоров'я, поліпшенні соціального середовища, екологічній ситуації та ін. Слід враховувати і те, що соціальний ефект від споживання суспільних благ проявляється у майбутньому й відображається в різних галузях економіки і сферах суспільної діяльності, що не дає змоги обчислювати його на рівні окремої установи.

Разом з цим, незважаючи на певні труднощі у встановленні соціальної значи-мості установ із виробництва суспільних благ, все ж таки можна відшукати ком-промісне розв'язання цієї проблеми. На нашу думку, таким шляхом є порівняння індивідуальних значень соціального індексу (або коефіцієнта самофінансування) з регіональним значенням основних складових регіонального людського розвитку: станом та охороною здоров'я (І03); рівнем освіти (Ір0); соціальним середовищем (Ісс) та ін., які щорічно встановлює Державний комітет статистики України6 (табл. 2). Йдеться, насамперед, про залежність динаміки згаданого індексу органі-зацій - виробників суспільних благ і наведених показників.

Таблиця 2. Основні базові індекси людського розвитку в Україні й показники соціального індексу державних установ м. Тернополя

Показник | СІ

(м. Тер-нопіль)* | "о, | ІГО | Ісс

Тернопіль-ська обл. | Україна | Тернопіль-ська обл. | Україна | Тернопіль-ська обл. | Україна

Організації (установи) охорони здоров'я / роки:

2000

2002

2004 | 10.1 8,9 4,9 | 0,66 0,66 0,61 | 0,64 0,57 0,56 | =———

Освіти:

2000 2002 2004 | 8,5 7,2 7,4—— | 0,41 0,39 0,39 | 0,48 0,46 0,47——

Культури:

2000 2002 2004 | 2,9 2,4 4,6———— | 0,73 0,72 0,69 | 0,59 0,55 0,55

Аналіз структури джерел фінансового забезпечення державних установ охоро-ни здоров'я, освіти та культури м. Тернополя з урахуванням змін значення по-казника людського розвитку з 2000 до 2004 р., наведених у табл. 2, підтверджує наявність залежності зниження регіонального показника людського розвитку від змін у структурі джерел фінансування державних установ на користь доходів від надання платних послуг і господарських операцій. Так, у зазначений період най-очевиднішим є збіг тенденцій зниження соціального індексу установ охорони здоров'я м. Тернополя й індексу стану та охорони здоров'я на рівні регіону та в Україні. Згадана залежність в установах освіти проявилася меншою мірою. Збіль-шення з 2002 р. обсягів фінансування освітніх установ м. Тернополя позитивно вплинуло на підвищення їх соціального індексу. Також зазначимо, що поліпшення фінансового забезпечення освітніх установ за рахунок бюджетних коштів у вказаному періоді проявилось і на регіональному рівні. Про це свідчить незмінний упродовж 2002-2004 рр. рівень індексу освіти у Тернопільській області (0,39). В Україні протягом зазначеного періоду він зріс із 0,46 до 0,47. Інша картина у сфері культури, де соціальний індекс значно зріс — у 1,6