Кредит існує у двох основних формах: комерційний і бан-ківський. Комерційний — це придбання товарів чи отримання послуг з відстрочкою оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов'язанням — векселем. Банківсь-кий кредит полягає в отриманні позичок від банків чи інших кредитних установ.

Кредитування здійснюється з дотриманням принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості.

Дотримання принципів кредитування дуже важливе для обох сторін. Підприємства-позичальники за умови неухильного вико-нання вимог до отримання і повернення кредитів не просто заін-тересовані в ефективному використанні позичених фінансових ресурсів — вони повинні його забезпечити. Кредитні установи, відповідно, не просто позичають певні кошти — вони, для забез-печення виконання встановлених принципів, спрямовують їх у найефективніші підприємства і проекти.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (заро-блених) підприємством у результаті його господарської діяльно-сті. Він спрямовується насамперед на розвиток виробництва. Ка-пітальні вкладення та приріст оборотних коштів відображають збільшення статутного фонду, тобто тих ресурсів, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства. Крім того, за раху-нок прибутку здійснюються певні поточні затрати, які податкове законодавство не дозволяє відносити на валові витрати.

Роль прибутку як фінансового ресурсу характеризується саме його використанням на розширення виробництва. В умовах рин-ку стабільні позиції мають тільки ті підприємства, що постійно розвиваються. Можливості ж розвитку визначаються масою отриманого прибутку.

Прибуток — досить складне й багатогранне економічне яви-ще, що характеризує різні сторони діяльності підприємства. Оскільки прибуток відображає результати фінансової діяльності, розглянемо його детальніше.

Поняття фінансів підприємницьких структур, їх зміст, функції та сфери застосування

У сучасних економічних умовах ефективність функціонування держави визначається ефективністю діяльності підприємницьких структур. Дана залежність обумовлена тим, що саме у сфері підприємницьких відносин здійснюється формування, розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту. У той же час, організації, що знаходяться у сфері підприємницьких відносин, відрізняються за характером і метою діяльності. За цією ознакою їх можна поділити на дві групи:

© підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів та ставлять за мету отримання прибутку;

® непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечує-ться бюджетним фінансуванням держави.

Саме організації з підприємницьким характером діяльності називають підприємствами.

Таким чином, стан фінансів підіриємств впливає на забезпеченість централізованих урядових фондів фінансовими ресурсами. Саме тому ефективна робота підприємств та зміцнення їх фінансової діяльності є запорукою стабілізації фінансової системи держави.

Незважаючи на практичну значущість цієї економічної категорії, в науковій літературі немає єдиного підходу щодо її трактування та визначений.

Ми вважаємо, що при визначенні сутності фінансів підприємств необхідно виходити з того, що зазначене поняття поєднує в собі дві важливі економічні категорії "фінанси" та "підприємство". Ф Фінанси - це специфічні економічні відносини, які мають грошовий характер і пов'язані з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів у фондовій та нєфондовій формах. Ф Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна первинна (основна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги). Виходячи з вище-зазначеного, можна дати таке визначення фінансам підприємницьких структур.

Ф Фінанси підприємницьких структур - це економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку.

Специфіка поняття "фінанси підприємств" полягає в тому, що за їх допомогою мобілізуються і створюються фінансові ресурси не для подальшого перерозподілу, а для обслуговування руху вартості валового внутрішнього продукту на всіх стадіях відтворювального процесу, обслуговується процес виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг. Саме за допомогою фінансів підприємств відбувається первинний перерозподіл вартості створеного валового продукту на фонди нагромадження, споживання, відновлення матеріальних ресурсів процесу виробництва.

Слід зазначити, що зарубіжні вчені більше приділяють уваги у своїх дослідження змісту, сутності та функціональному наповненню категорії "фінанси", аніж "фінанси підприємств". Щодо фінансів підприємств, то вони у більшості випадків розглядаються як специфічна функція управління підприємством. Але подібний підхід не розкриває економічної природи фінансів підприєм Відомо, що найбільш поширеними є розподільча та відтво-рювальна концепції фінансів підприємств. Розподільча концепція обмежує сферу дії фінансів підприємств розподільчою фазою відтворення (в економічній літературі ця концепція піддається справедливій критиці). За відтворювальною концепцією, фінанси підприємств існують на всіх стадіях відтворювального процесу і завдяки цьому наділені виробничою функцією. Проте, як нами зазначалося у першому розділі посібника, виникнення фінансів як суспільно-економічного явища пов'язане насамперед з товарним виробництвом і з наявністю у відтворювальному процесі фази "розподіл-обмін", а отже, фінанси не створюють вартості, а відтворювальний процес і процес виробництва на підприємстві не є тотожними; таким чином, відтворювальна концепція не є достатньо обґрунтованою.

Окрім того, зустрічається трактування фінансів, виходячи з класових позицій. А відтак, фінанси підприємств є знаряддям первинного розподілу і подальшого перерозподілу фінансових ресурсів. На наш погляд, фінанси як економічна категорія існують об'єктивно, їх сутність не залежить від типу, економічної чи політичної системи. А отже, фінанси підприємств, використо-вуються у тій чи іншій економічній системі в залежності від її економічних і соціальних цілей.

Категорія "фінанси підприємств" зобов'язана своєю появою у радянській науці розвитку госпрозрахункових відносин, коли грошових коштів. Хоча дослідження відособленого грошового обороту підприємств вважалося неприйнятним (Ф. Меньков, В. Дьяченко та ін.), проте виникла нагальна необхідність вивчення і розуміння процесів руху подальший розвиток госпрозрахунку призвів до посилення впливу прибутку на виробництво, на необхідність дослідження фінансового механізму. Саме в цей період А. Бірман, Д. Аллахвердян та інші вчені починають розглядати фінанси як