На мій погляд, при оформленні товарного асортименту важливо враховувати географічний фактор, тобто на жителів якої місцевості розрахований магазин. При дослідженні цієї проблеми, я звернув увагу на формування товарного асортименту продуктами харчування у сільській місцевості. Об’єктами дослідження є магазин "Галич" (що знаходиться у
м. Галичі) та магазин "Придністров’я" (с. Придністров’я, Галицького району). Матеріалами для дослідження є дані про реалізацію. Якщо враховувати, що магазин "Галич" розрахований для обслуговування 2 тис. населення, а магазин "Придністров’я" на 4 тис.,тому реалізація в останньому повинна бути вдвічі більшою. Результати дослідження показані на
рисунку 2.2.1.

Проаналізуємо графік. На ньому показано реалізацію товарів у кожній підгрупі, у процентному відношенні до реалізації товарів у магазині "Галич".

Реалізація хлібо-булочних виробів у магазині "Придністров’я" є на 60% нижчою, ніж у магазині "Галич". Це пов’язано з платоспроможною кризою. Колективні сільськогосподарські підприємства в більшості розраховуються по зарплаті товаром, отже, у сільській місцевості населення має меньше грошової маси, ніж у місті. Таким чином, сільське населення шукає інші можливості: випікають хліб вдома, мають власне молоко та м’ясо. Отже,

цим пояснюється низька реалізація хлібо-булочних, м’ясних виробів, а також молочної продукції (в асортименті якої є тільки масло "селянське"). Реалізація кондитерських виробів становить на 20% менше, а бакалійних – на 40% ніж у магазині "Галич". Це пояснюється вищезгаданими причинами. Щодо тютюнових і вино – горілчаних виробів, то реалізація така ж сама, як у магазині "Галич". Тому керівництву "БМВ-Імпекс" потрібно звернути увагу на особливості формування асортименту у магазинах сільської місцевості.

2.3. Організація проведення

і стимулювання збуту товарів

Фірма "БМВ-Імпекс" реалізує товари безпосередньо населенню, застосовуючи специфічні способи та методи роздрібної торгівлі. Торгове обслуговування населення проводиться в спеціально обладнаних і влаштованих торгових приміщеннях, що призначені для найкращого обслуговування населення, формування асортименту і можливості його оперативної заміни у відповідності з змінами попиту населення, постійного вивчення запитів покупців, вміння запропонувати і продати товар кожному конкретному покупцеві.

Важливим елементом комерційної роботи по збуту являється формування оптимального асортименту товарів в магазинах. Він знаходиться у прямій залежності від типу та спеціалізації підприємства. При цьому важливою задачею також являється збереження торгової спеціалізації приватизованих торгових підприємств, які обслуговують насамперед першочергові найнеобхідніші потреби населення.

В ринкових умовах роздрібна торгівля в Україні орієнтується на розвиток торгівлі у країнах з процвітаючою ринковою економікою, де задіяні великі людські ресурси, залучаються значні фінансові засоби, широко застосовуються результати науково-технічного прогресу. Доля торгівлі в цих країнах в загальному числі зайнятих перевищує 20% загальної кількості працюючого населення. По кількості торгових працівників, кількості магазинів та інших показників, які характеризують рівень розвитку торгівлі, країни СНД і України значно поступаються країнам Західної Європи. Для країн заходу характерним є постійний приплив робочої сили в торгівлю при і так вже значних досягненнях в її застосуванні. Створюються спеціальні служби по вивченню та прогнозуванню споживчого попиту, по контролю за діяльністю магазинів, по аналізу та вивченню ефективності тих чи інших форм і методів торгівлі, по впровадженню стандартизації та маркування, по інформуванню покупців про споживчі якості нових товарів тощо.

Розширюється і покращується післяпродажне обслуговування. На цей вид послуг припадає до 5% обігу торгової фірми. В торгівлі цих країн спостерігається процес створення великих магазинів, які створюються на нових місцях, так і за рахунок малоефективних торгових лавок. Торгівля здійснюється методом самообслуговування. Торовий процес повністю механізований. З переходом на самообслуговування змінюєтся склад зайнятих в роздрібній торгівлі. Широко застосовується в торгівлі праця архітекторів, дизайнерів, художників.

В ринкових умовах ні одне торгове підприємство не може успішно реалізовувати товари без використання реклами. Відомий лозунг "Реклама – двигун торгівлі" правдиво відображає глибоку істину реклами – стимулювати збут товарів, рухати торгівлю.

Будь-який продукт – це набір цінностей, що залежать тільки від конкретних потреб та бажань покупця. Інформувати споживача про вигоди, ознаки, якість товарів і послуг покликана реклама. Часто для прийняття рекламних рішень недостатньо самої інтуіції і досконалого знання товару. Не дослідивши конкретного об’єкта неможливо визначити на яких саме властивостях акцентувати увагу потенційного покупця. Ще один бік рекламної медалі: поширена помилкова думка про те, що реклама повинна бути спрямована на найширшу аудиторію. Насправді інформація про товар може викликати позитивні емоції в однієї групи споживачів і дуже негативні в іншої.

Тільки під час маркетингових досліджень можна визначити на яку саме цільову групу спрямувати рекламні звернення. Більш того, зовсім не потрібно втрачати зайві кошти на розміщення реклами в тих засобах масової інформації, які ця група не читає, не дивиться і не слухає.

Сьогодні реклама стала невід’ємною частиною ринкового життя. Кожен, хто бажає продати товар спочатку шукатиме різні способи рекламування, оцінка рекламної продукції, вибір рекламоносія – найчастіше за все робиться за принципом "подобається – не подобаться" "першій" особі в компанії.

Накреслимо основу ефективної рекламної кампанії. Перш за все необхідно чітко уявити основні складові частини. В рекламі їх три: що рекламуємо, для кого і за допомогою чого рекламуємо. Далі кожна з цих складових може бути описана з усіма подробицями, більш-менш правильне знання яких дозволяє "не викидати гроші на вітер" і отримувати більшу віддачу від тих серйозних сум, які змушені сьогодні витрачати підприємці на проведення рекламних кампаній. Розглянемо цікаве дослідження щодо споживання рекламної інформації українським споживачем, проведене службою дослідження ринку