Ісд5 = 120/850=0,141 (14,1%)

сукупна прибутковість — за формулою 5.4 і відповідно складає:

ісд5 = 600/850=0,706 (70,6%)

Розрізняють облігації іменні і на пред'явника. Якщо облігація на пред'явника, одержувачем купонного доходу є останній влас-ник — покупець. Для своєчасної виплати відсотків за іменною облігацією ім'я власника повинне бути повідомлене емітенту не раніше, ніж за ЗО днів до виплати купонного доходу. Якщо цінний папір перемінить власника після зазначеного повідомлення, то ку-понний доход буде виплачений старому власнику — продавцю.

Приклад 16

Визначити ставку банківського відсотка в момент придбан-ня облігації за ринковою ціною 954.6 грн. при номіналі 1000 грн. і купонній ставці 5%. Зайом зроблено на термін 1 рік.

Розв'язання:

Річний сукупний доход за облігацією розраховується за фор-мулою 4.9 і складає:

Ісд =0.05*1000 + (1000-954.6) = 95.4 грн.

Доход за облігацією повинен дорівнювати відсоткам за банківським вкладом:

іб * 954.6 = 95.4

іб=0,1 (10%).

2.3. Формування ефективного інвестиційного портфелю фірми

Портфель інвестицій - це набір фінансових активів, якими володіє інвестор. В нього можуть входити як інструменти одного виду, наприклад, акції або облігації, так і різні інструменти: цінні папери, фінансові інструменти, нерухомість. Головна мета фор-мування портфелю інвестицій полягає в одержанні необхідного рівня очікуваної доходності при більш низькому рівні очікувано-го ризику. Ця мета досягається за рахунок: по-перше, диверсифікації портфелю, тобто розподілу коштів інвестора між різними активами; по-друге, ретельного підбору фінансових інструментів.

Розвиток широкого і ефективного ринку, статистичної бази, а також швидкий прогрес в області обчислювальної техніки призве-ли до виникнення сучасної теорії і практики управління портфелем фінансових інструментів. Вона побудована па використанні статис-тичних і математичних методів підбору фінансових інструментів в портфелі, а також на ряді нових концептуальних підходів. Головними параметрами при управлінні портфелем є йо-го очікувана доходність і ризик. Дані величини спочатку оцінюються па підставі статис-тичних звітів за попередні періоди. Оскільки майбутнє навряд чи повторить минуле зі стовідсотковою ймовірністю, то одержані оцінки можуть бути скориговані згідно зі своїми очікуваннями розвитку майбутньої кон'юнктури.

При аналізі доцільності операцій з портфелем цінних па-перів, в тому числі тих, що впливають па його склад і структуру, можуть розв'язуватись три основні цільові задачі: досягнення максимально можливої доходності; досягнення мінімально можливого ризику; одержання деякого прийнятного значення комбінації "доходність/ризик".

Доходність портфелю визначається за формулою арифме-тичної середньозваженої. Тому задача максимізації доходності портфелю, у випадку її постановки, може бути вирішена одно-значно і без особливих проблем, в тому числі і розрахункового характеру, оскільки об'єднання в портфель високоприбуткових активів забезпечує і високу доходність портфелю.

Вирішення другої задачі є складнішим. Якщо мова йде про безризиковий портфель, то проблем не виникає, оскільки та-кий портфель може бути сформований, наприклад, із державних цінних паперів. Будь-які інші цільові настанови, пов'язані з міні-мізацією ризику, в принципі здійснюються в рамках вирішення третьої задачі.

Одержання деякого прийнятого значення комбінації "до-ходність/ризик" є переважаючим в інвестиційній діяльності. Це складне завдання і, як правило, не може мати однозначного вирішення. Якщо аналізується доцільність додаткового включення до портфелю одного активу, то задача оптимізації відносно несклад-на і зводиться до аналізу наслідків об'єднання двох активів. Дода-вання в портфель декількох активів, рівнозначно як і будь-які інші комбінації, приводить до багатоваріантних в плані досягнення оптимального значення комбінацій "доходність/ризик".

Ризик портфелю, будучи нелінійною функцією, залежить від низки параметрів, основні з яких - кількість активів в порт-фелі, його структура та ризикованість його окремих складових і динаміка доходності. Поряд з цим, слід пам'ятати, що ризик портфелю залежить не від значень доходності, а від їх варіації та структури портфелю.

Додавання в портфель безризикового активу зменшує до-ходність портфелю, при ньому ризик портфелю зменшується прямо пропорційно частці цього активу. Дійсно, оскільки за виз-наченням, то

,

де: - середнє квадратичне нового портфелю;

- середнє квадратичне старого портфелю;

- частка активів старого портфеля в новому.

Об'єднання ризикових активів в портфель може призво-дити до зниження ризику в порівнянні з володінням кожним з цих активів окремо, однак результат залежить це тільки від ризикова-ності об'єднаних активів, але й від характеру взаємозв'язку між їх доходностями. Отже, ризик комбінації завжди менше максималь-ного ризику об'єднаних активів.

При об'єднанні в портфелі незалежних активів (в цьому випадку значення парних коефіцієнтів кореляції ц дорівнюють нулю) ризик портфелю може бути знайдений за формулою:

При включенні до портфелю ризикового активу, до-ходність якого змінюється в одному напрямку з доходністю порт-фелю і описується прямим функціональним зв'язком, ризик пової комбінації залишається без змін тільки втому випадку, коли зна-чення варіації доходності об'єднаних активу і портфеля є однако-вими. Проблема оцінки вартості активів, головним чином, зале-жить від їх ризику та доходності. На ринку дотримується зако-номірність: чим вищий потенційний ризик, тим більшою повин-на бути очікувана дохідність. Можливі розбіжності в оцін-ках, в першу чергу, пов'язані з асиметричністю інформації, якою володіють різні інвестори. В умовах добре розвиненого ринку нова інформація знаходить швидке відображення в курсовій вар-тості активів, тому для таких умов можна побудувати модель, яка б задовільно описувала взаємозв'язок між ризиком і очікува-ною доходністю активів. Така модель була розроблена в середині 60-х рр. У. Шарпом і Дж. Лінтерном і одержала назву моделі оцінки вартості активів (саріtаl asset pricing model - САРМ).

Як відомо, вартість активу визначається шляхом дискон-тування майбутніх доходів, які він принесе, під відсоткову став-ку, що відповідає його ризику. Модель оцінки вартості ак-тивів одержала таку назву тому, що доз-воляє визначити ставку дисконтування, яка використовується для розрахунку вартості фінансового інструменту.

Модель мас наступні обмеження, які