У залежності від джерел фінансування капітальні вкладення бувають:

¦ державні - інвестиції, спрямовані на створення та відновлення осно-вних фондів, джерелом фінансування яких є кошти Державного бю-джету, державних підприємств і організацій, а також місцевих бюдже-тів;

¦ державні централізовані - інвестиції, що спрямовані на створення і відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів Дер-жавного бюджету і бюджетних кредитів;

¦ недержавні — інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів інвесто-рів з недержавними формами власності, а саме:

власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відраху-вання, відшкодування збитків від аварїй, стихійного лиха, грошові на-громадження та заощадження громадян, юридичних осіб і т.д.);

позикові фінансові кошти інвестора;

залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отримані від продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян, юридичних осіб);

безкоштовні і добродійні внески, пожертвування громадян, підпри-ємств та організацій;

кошти іноземних інвесторів (іноземні інвестиції як прямі, так і порт-фельні, капітальні трансферти, кредити);

капітальні трансферти - інвестування капітальних вкладень шляхом переказу іноземної валюти в Україну і передачі права володіння іно-земними цінними паперами;

¦ змішані капітальні вкладення - інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка дер-жавних коштів.

Обсяги капітальних вкладень (інвестицій), у цілому і за їх окремими видами, підприємства визначають щорічно, виходячи з потреби в них і наявних джерел фінансування.

Капітальні вкладення підприємств-інвесторів забезпечуються фінан-совими ресурсами з різних джерел. Фінансові ресурси, що спрямовуються на фінансування капітальних вкладень підприємств-інвесторів, можуть бути сформовані за рахунок таких джерел:

¦ власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;

¦ позикових джерел фінансових ресурсів інвесторів;

¦ залучених джерел фінансових ресурсів інвесторів;

¦ бюджетних інвестиційних асигнувань;

¦ коштів позабюджетних фондів;

¦ інших власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;

¦ коштів іноземних інвесторів. !

Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капітальних

вкладень, а також від того, хто є інвестором і яку форму власності він представляє.

Інвестор - юридична (фізична) особа, що приймає рішення про вкла-дення власних, позикових або залучених коштів у формі капітальних вкла-день в об'єкти будівництва.

У випадках, коли інвесторами державних капітальних вкладень є ор-гани державної влади всіх рівнів, джерелами фінансування таких капіталь-них вкладень є кошти відповідних бюджетів, позабюджетних фондів і по-зикових коштів. Бюджетні кошти на фінансування об'єктів виробничого призначення підприємствам виділяються в тих випадках, коли ці об'єкти включені до складу цільової комплексної програми, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Обсяги бюджетних коштів, які виділяються на фінансування відпові-дних видів державних капітальних вкладень, передбачаються в бюджетах відповідних рівнів. Обсяги позабюджетних фондів, що спрямовуються на фінансування державних капітальних вкладень, встановлюються при розподілі коштів відповідних позабюджетних фондів. Обсяги позикових коштів, які спря-мовуються на фінансування державних капітальних вкладень, визначають-ся у вигляді різниці між передбачуваним обсягом відповідного виду дер-жавних капітальних вкладень і наявних джерел їх фінансування.

Державні підприємства й організації, а також ті, які засновані на коле-ктивній формі власності, забезпечують капітальні вкладення власними, залученими і позиковими джерелами фінансових ресурсів. При цьому вла-сні джерела фінансування капітальних вкладень підприємств складаються з внесків засновників (при створенні колективних підприємств), амортиза-ційних відрахувань, прибутку й інших джерел. Внески засновників фор-муються в обсягах, передбачених установчим договором. Внески заснов-ників, що надійшли в грошовій формі, вкладаються спочатку, як правило, у придбання основних фондів, тобто використовуються у вигляді джерела фінансування створюваних основних фондів

Прибуток як одне з основних власних джерел фінансування розши-рення капітальних вкладень підприємств, які працюють у ринкових умо-вах, направляється на фінансування відповідних витрат по розширенню основних фондів в обсягах, що передбачаються підприємствами при його розподілі. Проте державні підприємства й організації проводять відраху-вання від прибутку, що залишається в їх розпорядженні, на фінансування витрат з технічного переустаткування виробництва, освоєння нових техно-логій, здійснення природоохоронних заходів, з нового будівництва вироб-ничих об'єктів у межах нормативів, встановлюваних вищим органом встановлюваних вищим органом управління майном, що знаходиться у державній власності. Розміри цих відрахувань індивідуалізуються по кож-ному підприємству і складають від ЗО до 80% суми прибутку, що залиша-ється у підприємства.

Амортизаційні відрахування є основним власним джерелом фінансу-вання простого відтворення основних фондів підприємств. Розмір аморти-заційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємств визначається множенням встановлених норм амортизації на балансову вартість відповідних груп основних фондів, використовуваних у виробни-чому процесі підприємства. Проте фактично на відновлення основних фо-ндів направляється не 100% амортизації, що нараховується, а тільки 80% у зв'язку з застосуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8.

При здійсненні капітальних вкладень господарським способом у під-приємств утворюються додаткові власні джерела фінансування капіталь-них вкладень. До них відносяться: планові нагромадження; економія по будівельно-монтажних роботах; мобілізація внутрішніх ресурсів у будів-ництві, їх обсяг як джерел фінансування капітальних вкладень визначаєть-ся таким чином.

Планові нагромадження в будівництві, що виконується господарсь-ким способом, визначаються відповідно до встановленого (розрахованого) розміру надходжень і вартості будівельно-монтажних робіт, які прово-дяться господарським способом.

Економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, що виконуються господарським способом, визначається в