Сума мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві визначається співставленням суми нормативу оборотних активів у будів-ництві з джерелами його забезпечення, а також розміру кредиторської за-боргованості по розрахунках у капітальному будівництві на початок і кі-нець планованого року. При цьому нормативи власних оборотних активів по будівельних і допоміжних матеріалах, а також устаткуванню розраховуються відповідно до діючого на цей рахунок положення (інструкції). У складі джерел забез-печення нормативу власних оборотних активів враховується вартість пе-рехідних на початок планованого року залишків будівельних матеріалів і устаткування.

Розмір кредиторської заборгованості по розрахунках у капітальному будівництві, яке виконується господарським способом, на початок плано-ваного року визначається за даними бухгалтерського звіту за рік, що перепередує планованому, а на кінець планованого року ця заборгованість роз-раховується з урахуванням середньої кредиторської заборгованості за попередні роки і зміни обсягів будівництва в плановано-му році. При цьому до складу кредиторської заборгованості з будівництва, здійснюваного господарським способом, враховується заборгованість по-стачальникам за будівельні матеріали, устаткування, конструкції, заборго-ваність будівельним робітникам та службовцям з оплати праці, залишок резерву майбутніх витрат і платежів у будівництві.

Різниця між встановленим нормативом власних оборотних активів у будівництві і джерелами його забезпечення, а також між розміром креди-торської заборгованості на початок року та її розміром на кінець планова-ного року буде свідчити про потребу в прирості оборотних активів у капі-тальному будівництві.

Перевищення наявності джерел забезпечення нормативу оборотних активів у капітальному будівництві над встановленим нормативом (потре-бою), а також розміру кредиторської заборгованості на кінець планованого року над її сумою на початок цього року буде являти собою додаткове джерело (мобілізацію) фінансування капітальних вкладень, здійснюваних господарським способом.

До інших власних джерел фінансування капітальних вкладень підпри-ємств можна віднести кошти, одержувані від продажу зайвих і непотрібних машин, устаткування, кошти від продажу цінних паперів та ін.

У складі позикових коштів джерелом фінансування може бути довго-строковий кредит. Цей кредит надається, як правило, тим інвесторам, у яких немає або недостатньо власних коштів для технічного переозброєння, реконструкції і розширення виробництва, придбання устаткування, яке не входить у кошториси будівництв, а також на будівництво нових підпри-ємств і споруд.

Розмір позичок, що видаються, і терміни, на які вони видаються, залежать від вартості заходів, що кредитуються, тривалості їх здійснення, часу окупності витрат, фінансового стану інвестора і його кредитоспроможності, а також від виду та рівня наданого забезпечення кредиту, що вида-ється.

Обсяг довгострокового кредиту в джерелах фінансування державних капітальних вкладень порівняно невеликий. Перехід до ринку і розвиток ринкових відносин у народному господарстві країни повинні створювати умови для розширення кредитних відносин у сфері капітального будівниц-тва.

Джерелом фінансових ресурсів для капітальних вкладень виступають і різноманітні фонди, створювані в останні роки в Україні.

Передбачені обсяги джерел фінансування капітальних вкладень пови-нні бути забезпечені відповідним розміром коштів, акумульованих, як пра-вило, в установах банків. Кошти бюджетів і позабюджетних фондів, що виділяються для фінан-сування капітальних вкладень, а також виділений довгостроковий кредит концентруються в банках на відповідних окремих рахунках. Власні кошти підприємств, що виділяються на фінансування капіта-льних вкладень, концентруються й зберігаються, як правило, на їх основ-них поточних рахунках. Це створює підприємствам і організаціям умови для оперативного маневрування власними коштами. В той же час, на про-хання підприємств і організацій на договірних умовах і за відповідну плату банки можуть відкривати їм окремі рахунки для ведення обліку власних коштів та їх використання на капітальні вкладення. Це має сенс у випад-ках, коли інвестор здійснює значний обсяг капітальних вкладень і є необ-хідність у точному обліку коштів на цю ціль.

Відокремлення власних коштів інвесторів, виділених на капітальні вкладення, на окремих рахунках проводиться при змішаному фінансуван-ні, коли поряд із бюджетними асигнуваннями використовуються його вла-сні кошти. Перерахування власних коштів підприємств і організацій на окремі рахунки в зазначених вище випадках, їх розміри і строки не повин-ні створювати фінансову напругу для них, а терміни повинні бути приуро-чені до проведення розрахунків за виконані роботи і надані послуги.

В умовах значного зниження інвестиційних можливостей як бюджетів усіх рівнів, так і підприємств і організацій, викликаного кризою в економі-ці, на перший план висуваються проблеми фінансового забезпечення капі-тальних вкладень для структурної перебудови економіки, конверсії і моде-рнізації виробництва, впровадження нових технологій. Часткове вирішен-ня цієї проблеми може бути досягнуте за рахунок таких джерел, як розши-рення емісії акцій і облігацій, притягнення іноземних інвестицій (у тому числі кредитів), використання частини коштів, отриманих від приватизації майна й амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фон-дів державних підприємств, а також частини коштів від реалізації армійсь-кої військової техніки і майна.

Кошти, що акумулюються на відповідних рахунках у банках, інвесто-ри використовують на фінансування передбачених обсягів капітальних вкладень. Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від того* чи включені вони до плану державних централізованих капітальних вкла-день або здійснюються за рахунок власних коштів інвесторів, а також які конкретно мають місце витрати (будівельно-монтажні, проектні, пускона-лагоджувальні й інші роботи, машини й устаткування) і яким способом провадиться будівництво (підрядним або господарським). Ці чинники обумовлюють джерела фінансування, розрахунки, з яких воно провадить-ся, порядок розрахунків і характер банківського контролю. У зв'язку з цим необхідно розглядати окремо фінансування державних централізованих капітальних вкладень при підрядному і господарському способах будівни-цтва, а також за рахунок власних коштів підприємств і організацій.

Процес фінансування державних централізованих капітальних вкла-день передбачає оформлення відкриття їх фінансування в установах банку, а також оплату будівельно-монтажних робіт, що виконуються, й устатку-вання,