ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні та методичні основи аналізу ліквідності підприємства
1.1. Сутність ліквідності. ………………………………………...…………5
1.2. Методика аналізу ліквідності підприємства..…………………………9
1.3. Характеристика методів економічного аналізу……………………...15
Розділ 2. Техніко-економічний аналіз ліквідності підприємства
2.1. Загальні відомості про об’єкт дослідження………………………….20
2.2. Основні показники діяльності ТОВ „Надвірнянський лісокомбінат”…………………………………………………………………….22
2.3. Аналіз ліквідності підприємства……………………………………...25
2.4. Аналіз впливу факторів на ліквідність підприємства……………….32
2.5. Розрахунок прогнозного значення ліквідності підприємства………34
на 2007 рік.
Розділ 3. Шляхи та резерви підвищення ліквідності підприємства…….38
Висновки……………………………………………………………………41
Список використаної літератури
Додатки
ВСТУП
У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.
Фінансовий стан - це здатність (спроможність) під-приємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.
Одним з найважливіших етапів оцінки фінансового стану підприємства є аналіз його ліквідності. Під ліквідністю розуміють здатність підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.
Ліквідність підприємства визначається як на короткий період, так і на більш тривалу перспективу. Висока ліквідність значно підвищує рейтинги підприємства, дає можливість залучати довгострокові кредити банків для здійснення своєї господарської діяльності, купляти сировину і у товари в кредит тощо.
Головною метою аналізу ліквідності є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства, формуванні активів і пасивів та пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
У першому розділі я розгляну суть ліквідності, методи, що використовуються для проведення її оцінки та наведу теоретичний опис методики аналізу ліквідності підприємства.
Другий розділ курсової роботи є основним, оскільки в ньому буде проведено техніко-економічний аналіз ліквідності підприємства, попереднє виявлення недоліків у формуванні активів та пасивів, що призвели до певного рівня ліквідності підприємства.
У третьому розділі потрібно узагальнити проведені у попередньому розділі розрахунки, дати рекомендації щодо підвищення ліквідності підприємства.
Дана курсова робота присвячена питанню аналізу підприємства. Аналіз проводився по фінансовій звітності товариства „Надвірнянський лісокомбінат”.
Розділ 1. Теоретичні та методичні основи аналізу ліквідності підприємства.
1.1. Сутність ліквідності.
Однією з ключових ознак фінансової стійкості підпри-ємства є його ліквідність. Під терміном «ліквідність» прий-нято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання перед усіма контрагентами і дер-жавою. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становища, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху. Цей показник свідчить про те, як швидко підприємство може продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.
У вітчизняній і зарубіжній літературі, яка висвітлює пи-тання фінансового аналізу діяльності підприємств, і в ана-літичній практиці ліквідність розглядається як у широко-му значенні цього терміна, так і в більш вузькому значенні. Перший з цих підходів до визначення ліквідності передба-чає аналіз здатності підприємства виконати всі без винятку зобов'язання, взяті на себе, які випливають з його статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема, захист майнових інтересів усіх власників. Другий підхід (а саме він найпоширеніший, більше того, багато авторів вва-жають його єдино правильним підходом до визначення і аналізу ліквідності) трактує ліквідність лише як здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними фінансо-вими зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші. У даному випадку йдеться про так звані «ліквідні» активи, тобто такі, які можуть бути перетворені на гроші протягом порівняно короткого часу, який відповідає термі-ну погашення фінансових зобов'язань. При цьому активи підприємств, які не можуть бути швидко реалізовані, зали-шаються за межами самого поняття «ліквідні активи».
Більш послідовна точка зору пов'язана з диференціа-цією всіх активів підприємства за ступенями ліквідності, тобто за швидкістю їх можливого перетворення на гроші. У такому разі всі активи підприємства можна поділити на групи:
група (найліквідніші активи, «чисті» ліквідні активи) — грошові кошти підприємства на розрахунковому, валют-ному та інших рахунках, у касі, фінансові вкладення у короткотермінові цінні папери;
група (активи, що швидко реалізуються) — готова про-дукція, товари, всі види дебіторської заборгованості (за ви-нятком безнадійної);
група (активи, реалізація яких потребує більш трива-лого часу) — виробничі запаси та інші матеріальні цінності (крім готової продукції), які облічуються у II розділі активу бухгалтерського балансу підприємства, за винятком витрат майбутніх періодів, а також залишків неякісних матері-альних цінностей, якщо дані про такі залишки виявлені аналізом; до цієї ж групи належать також фінансові вкла-дення у довготермінові цінні папери;
група (активи, що важко реалізуються) — основні за-соби, нематеріальні та інші позаоборотні активи, які об-лічуються у І розділі бухгалтерського балансу (за винят-ком довготермінових цінних паперів), і всі інші активи, які не увійшли до перших трьох груп, крім неліквідних.
група (неліквідні активи) — матеріальні цінності, які не можуть бути продані і перетворені на гроші, а також безнадійні борги на користь підприємства.
У свою чергу, весь капітал підприємства також поділяєть-ся на групи, які диференціюються за термінами, на які відповідні фінансові ресурси надійшли у розпорядження, підприємства, тобто за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов'язань:
група — прострочені зобов'язання і зобов'язання, строки сплати яких настають негайно;
група — зобов'язання, строки сплати яких настають у найближчий час (наприклад, протягом місяця);
група — зобов'язання, строки сплати яких віддалені на більш тривалий час (наприклад, кредити банків термі-ном на 3—4 місяці, а також довготермінові кредити і позички);
група — зобов'язання, які не мають фіксованого стро-ку сплати (наприклад, зобов'язання будь-якого суб'єкта підприємницької