нафтові і газові свердловини, гідротехнічні й інші споруди.
3. Передавальні пристрої. Це пристрої, за допомогою яких відбувається передача, наприклад, електричної або іншої енергії до місць її споживання.
4. Машини й устаткування. У цю групу входять усі види технологічного устаткування, а також первинні і вторинні двигуни. У даній групі виділяються дві підгрупи:
а) силові машини й устаткування;
б) робочі машини й устаткування.
До першої підгрупи відносять парові і гідравлічні турбіни, трансформатори, вітродвигуни, електромотори, двигуни внутрішнього згорання й інші первинні і вторинні двигуни. В другу підгрупу входять верстати, преси, молоти, хімічна апаратура, прокатні стани й інші машини й устаткування.
5. Транспортні засоби. Сюди належать засоби пересування, призначені для переміщення людей та вантажів, а також магістральні трубопроводи, призначенням яких є транспортування рідких і газопо-дібних речовин від постачальника до місця їх перебування.
6. Інструмент, виробничий і господарський інвентар та інші основні фонди. Сюди відносять інструменти ріжучі, що давлять, ударні й інші; інвентар виробничого і господарського призначення, що сприяє полегшенню і створенню нормальних умов праці (устаткування контор, верстати, контейнери, інвентарна тара, предмети протипожежного призначення та ін.).
Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних вироб-ничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє Зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби поділяють на такі групи:
Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, переда-вальні пристрої;
Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні при-лади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні маши-ни, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформа-ційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське облад-нання, устаткування та приладдя;
Група 3 — інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади.
Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засо-бів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підвищенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характе-ризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забез-печення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто па-сивна частина основних засобів.
1.2. Методика аналізу стану основних фондів.
Одним із найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва про-дукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті і по-вніше й ефективніше використання їх.
Завдання аналізу:
визначити забезпеченість підприєм-ства та його структурних підрозділів основними засобами і рівень використання їх за узагальнюючими й окремими показ-никами;
встановити причини зміни їхнього рівня;
розрахувати вплив використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники;
вивчити ступінь використання виробничої потужності під-приємства й обладнання;
виявити резерви підвищення інтенсивності й ефективності використання основних засобів.
Джерела даних для аналізу: бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 5 "Примітки до річної фінансо-вої звітності", розділ 2 "Основні засоби", форма № 11-03 "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № 2-кб (потужності) "Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей", дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація тощо.
Аналіз зазвичай починається з вивчення наявності основ-них засобів, їхньої динаміки та структури. Основні засоби підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також на засоби невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі засоби. Крім того, прийнято виділяти активну час-тину (робочі машини й обладнання) і пасивну частину основ-них засобів, а також окремі підгрупи відповідно до їхнього фун-кціонального призначення (споруди виробничого призначення, склади, робочі й силові машини, обладнання, вимірювальні прилади й пристрої, транспортні засоби і т. ін.). Така деталіза-ція необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на основі оптимізації їхньої структури. Великий інтерес при цьому становить співвідно-шення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки від їхнього оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, рентабельність фонду і фінансовий стан підприємства.
Велике значення має аналіз руху і технічного стану основ-них засобів, який проводиться за даними бухгалтерської звітності.
Наступним кроком по аналізу використання основних фондів є визначення показників стану та використання, які перераховані в окремому питанні.
Індивідуальні показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі, наприклад середній випуск продукції в натуральному ви-раженні на одиницю обладнання за зміну, випуск продукції на 1 м2 виробничої площі та ін.
У процесі аналізу вивчають динаміку перелічених показників, виконання плану їхнього рівня, проводять міжгосподарські по-рівняння. Після цього вивчають фактори зміни їхньої величини .
Одним з основних етапів аналізу стану та використання основних фондів є факторний аналіз фондовіддачі як основного показника використання основних фондів та визначення впливу факторів на її величину.
1.3. Характеристика показників використання основних фондів.
Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів ва-жливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і, використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.
На технічний стан основних фондів впливають три групи факторів:
І. Введення в дію нових основних фондів та потужностей.
ІІ. Вибуття основних фондів внаслідок старості і повного зносу.
ІІІ. Ремонт обладнання (капітальний, поточний, технічний огляд).
Для здійснення аналізу технічного стану основних засобів розглядають статистичні звіти, відображаючи ступінь розвитку та впровадження нової техніки, модернізації обладнання, реалізації винаходів та раціоналізаторських пропозицій про поліпшення використання основних фондів.
На підставі використовуваних даних розраховують