Основна умова ефективності застосування прийому по-рівняння (і водночас одна з найскладніших задач фінан-сово-економічного аналізу) — це досягнення зіставності показників, які характеризують процес, що аналізується. Тільки після того, як з'являється повна впевненість, що показники зіставні між собою за всіма параметрами, мож-на проводити аналітичні розрахунки, які базуються на по-рівнянні.

Побудова рядів динаміки. Для відображення розвитку аналізованого показника у часі (в динаміці) будують рядидинаміки. Вони являють собою хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які да-ють змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншо-го економічного явища. Ряди динаміки можуть бути по-будовані за абсолютними, відносними або середніми вели-чинами.

Вже просте прочитання й осмислення даних, представ-лених подібним чином, дає підстави для деяких важливих аналітичних висновків. Вони, однак, можливі, якщо витри-мується основна умова застосування прийому порівняння взагалі і, зокрема, побудови рядів динаміки, — йдеться про зіставність усіх величин, що входять у ряди динаміки. У фінансово-економічному аналізі доводиться досягати зістав-ності показників або при збиранні та обробці необхідних для побудови рядів динаміки даних, або шляхом перера-хування зібраних незіставних даних. Задача зведення рядів динаміки до зіставного виду тим складніша, чим більший часовий період охоплює аналізований масив інформації.

Групування — це прийом аналізу, який полягає у фор-муванні з масиву даних, що аналізуються, класифікацій-них груп за ознаками, істотними з точки зору розв'язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування ма-сиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистич-ної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналі-зу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показ-ників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об'єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групуван-ня набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітич-них таблиць жодна більш-менш складна аналітична зада-ча не може бути розв'язана раціонально.

Особливістю об'єктів фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств є їх формування під впливом безлічі факторів. Для того, щоб результати аналізу були предмет-ними з точки зору можливості вжиття певних конкрет-них заходів для підвищення ефективності роботи підприєм-ства, необхідно виявляти відокремлений вплив на кінце-вий результат аналізу певних факторів як таких, що зу-мовлюють цей результат. Тому задача виключення впли-ву одних факторів на аналізований об'єкт з метою визна-чення впливу інших є однією з центральних в аналізі, вона має назву елімінування. За допомогою елімінування умовно усувається вплив усіх одночасно взаємодіючих факторів, крім одного, і таким чином послідовно визначається вели-чина впливу кожного з них на кінцевий результат.

Суть методу ланцюгових підстановок полягає у послідовній, почерговій заміні у функціональній моделі, яка описує базисний рівень економічного показника, базисних параметрів на звітні, в обчисленні умовних результатних показників та їх порівнянні для визначення впливу факторів. При цьому в першу чергу підлягають заміні кількісні параметри, далі — структурні, в останню чергу — якісні. Якщо у формулі міститься кілька кількісних, структурних або кілька якісних показників, послідовність замін залежить від оцінки того, які з них є основними, а які похідними, які первинні, а які — вторинні. За почергової заміни базисних показників у формулі на звітні одержані результати можна зіставляти між собою, різниця між кож-ним наступним та попереднім показником і виражатиме елімінування впливу всіх інших факторів, крім замінено-го.

Останнім методом, який я використаю у своїй курсовій роботі є метод екстраполяції. Його суть полягає у визначенні прогнозного значення певного показника у майбутньому шляхом аналізу тенденції його розвитку у минулому. Для аналізу береться значення показника за непарну кількість років.

Розділ ІІ. Техніко-економічний аналіз стану та використання основних фондів підприємства.

2.1. Загальна характеристика ЗАТ “ЛУКОР”.

У своїй курсовій роботі я аналізуватиму ЗАТ “ЛУКОР”. Закрите акціонерне товариство ЗАТ “ЛУКОР” зареєстроване в грудні 2000 року і його засновниками є ВАТ “Оріана” (м.Калуш,Івано-Франківської області) і ТзОВ „Лукойл-Нафтохім“. Основними підрозділами нафтохімічного комплексу є виробництва хлору і каустичної соди, хлористого вінілу, виробництво „Поліолефін“. Зважаючи на вигідне географічне положення і тісне партнерство з Європою, ЗАТ “ЛУКОР” став, по суті, вікном в Європу для підприємств групи “Лукойл-Нафтохім”.

Статутний фонд створений шляхом об'єднання вкладів учасників товариства і становив 245 млн. доларів США. П'ятидесятивідсотковим внеском ВАТ “Оріана” до статутного фонду став нафтохімічний комплекс, на підприємствах якого працювало 6,5 тис чол., ще 50% внесків ТзОВ “Лукойл-Нафтохім” - це грошові кошти, технічне обладнання, дизельне паливо та інша сировина. Найвищим керівним органом ЗАТ “Лукор” є Спостережна рада у складі 6 чоловік (по три з кожної сторони), яку очолює генеральний директор ТзОВ “Лукойл-Нафтохім”. Вищим виконавчим органом є правління ЗАТ “Лукор” чисельністю 11 чоловік.

В 2000 році ТзОВ “Лукойл-Нафтохім” стало переможцем конкурсу, організованого Фондом державного майна України на створення спільного підприємства з великим нафтохімічним концерном “Оріана” (м. Калуш, Івано-Франківської обл.).

Основні види продукції:

Етилен

Пропілен

Бензол

Фракція бутилен-бутадієнова(C4)

Фракція C5+ C9

З 1 червня 2001 року в склад ЗАТ “ЛУКОР” увійшло виробництво хлору і каустичної соди, яке до цього було в оренді. Продукція цього виробництва використовується в хімічній, нафтохімічній, текстильній промисловості, в кольоровій металургії, а також для знезараження питної води і нейтралізації кислих стічних вод. Значна частина продукції, що виробляється у цехах виробництва іде на задоволення внутрішніх потреб виробництв ЗАТ “ЛУКОР”.

2.2. Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ “Лукор”

Зазвичай підприємство можна охарактеризувати сукупністю показників,