Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів ва-жливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.

На технічний стан основних фондів впливають три групи факторів:

І. Введення в дію нових основних фондів та потужностей.

ІІ. Вибуття основних фондів в наслідок старості і повного зносу.

ІІІ. Ремонт обладнання (капітальний, поточний, технічний огляд).

Для здійснення аналізу технічного стану основних засобів розглядають статистичні звіти, відображаючи ступінь розвитку та впровадження нової техніки, модернізації обладнання, реалізації винаходів та раціоналізаторських пропозицій про поліпшення використання основних фондів.

На підставі використовуваних даних розраховують ряд показників, характеризуючи стан основних фондів.

Стан основних виробничих засобів характеризують через такі коефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття (приросту) основних засобів.

Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Кое-фіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засо-бів до балансової вартості основних засобів.

Кз = (1.2.1), де

К3 — коефіцієнт зносу основних засобів;

30 — сума зносу основних засобів;

Фк —балансова вартість основних засобів,

Коефіцієнт придатності основних засобів відображає частину основних засобів, придатну до використання в процесі господарської діяльності і розраховується за формулами:

Кп=1-К3 (1.2.2), або Кп=100%-К3 (1.2.3), де

Кп — коефіцієнт придатності основних засобів;

К3 —коефіцієнт зносу основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсив-ність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартос-ті основних засобів на кінець звітного періоду:

Ко = (1.2.4), де

Ко — коефіцієнт оновлення основних засобів;

Фу — вартість введених основних засобів за звітний період

Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання:

Кв = (1.2.5), де

Кв – коефіцієнт вибуття;

Фв – вартість введених основних засобів за звітний період.

Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основ-них засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.

Кр = (1.2.6)

Він показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого.

1.3. Вплив основних виробничих фондів на обсяги виробництва продукції

На обсяг виробництва продукції підприємства впливає безліч факторів, пов’язаних з його організаційно-технічним рівнем, ефективність використання виробничого потенціалу, включаючи засоби праці і предмети праці, трудові ресурси.

Основними факторами, що впливають на рівень і динаміку виробництва продукції, є праця і її продуктивність; основні фонди, їх постійне відновлення і реконструкція на базі сучасних технологій; ступінь використання виробничих потужностей підприємства; предмети праці, що беруть участь у створенні продукту, і ступінь їх використання у виробництві.

Показник фондовіддачі є найбільш загальною характеристикою експлуатації основних виробничих фондів, що визначає ступінь використання діючих і таких, що вводяться на підприємстві, основних фондів. Як важлива умова підвищення ефективності виробництва фондовіддача характеризує також економічну ефективність капітальних вкладень в інші напрямки виробничої діяльності підприємства.

Фондовіддача залежить від структури і концентрації виробництва, ступеня кооперування і комбінування, асортименту виробленої продукції, ступеня механізації робіт, вартості основних виробничих фондів та інших факторів. Цим, зокрема, пояснюється різний рівень фондовіддачі навіть на підприємствах однієї галузі. Збільшення фондовіддачі призводить до відносної економії виробничих основних засобів і збільшення обсягу продукції, що випускається.

Як правило, на показник фондовіддачі негативно впливає підвищення вартості технологічного устаткування і будівельно-монтажних робіт. У зв'язку з цим темпи зростання основних фондів можуть обганяти темпи зростання випуску продукції. Тенденція зниження фондовіддачі зумовлюється також будівництвом споруд з охорони навколишнього середовища, тобто збільшенням неактивної частини основних фондів.

Ефективність виробництва виражається величиною товарної продукції, що припадає на одиницю основних фондів. Вимірювання динаміки обсягу товарної продукції можливе лише при використанні порівняльних цін. Бо інакше необхідно перераховувати ціни у порівнянний вигляд з урахуванням інфляції. Проводячи дослідження, необхідно враховувати, що використання основних засобів визнається ефективним, якщо відносний приріст обсягу продукції або прибутку перевищує відносний приріст вартості основних засобів за аналізований період.

Для повнішої оцінки ефективності використання основних виробничих фондів треба виявляти і враховувати комплекс факторів і компонентів, безпосередньо пов'язаних з їх застосуванням і рівнем використання.

Оскільки у виробництві продукції приймає участь активна частина основних фондів, то велике значення при аналізі впливу показників на обсяги виробництва продукції займає аналіз впливу активної частини. Якщо на балансі підприємства, що займається виробництвом продукції, більшу частину основних фондів становлять фонди невиробничого призначення, то не слід розраховувати на високу фондовіддачу і, відповідно, високі обсяги виробництва.

Якщо ж у підприємства значну частину фондів займають машини і устаткування (активна частина), то можна добитися високих фондовіддачі і обсягів виробництва. Така структура основних фондів вважається прогресивною. Тобто, чим прогресивніша структура – тим вищі обсяги виробництва.

1.4. Методи економічного аналізу

Для виконання практичної частини курсової роботи потрібно використати ряд методів економічного аналізу.

В основі методології фінансово-економічного аналізу лежить діалек-тичний метод, тобто економічні яви-ща, що вивчаються, аналізуються, розглядаються у їх зв'язку і взає-мозалежності, русі і розвитку, а роз-виток, як відомо, — це боротьба про-тилежностей, він відображає об'єк-тивні закони дійсності. Діалектич-ному розвиткові явищ у сфері фінан-сово-господарської діяльності під-приємств властиві переходи кількіс-них змін у якісні, які супроводжу-ються виникненням нових якостей, запереченням, відмиранням старого і появою нового, прогресивнішого. Застосування діалектичного підходу до вивчення цих явищ викликає до життя такі найхарактерніші особливості методу аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств.

По-перше, це системний підхід до аналізу економічних явищ і процесів, який виявляється у