План

Вступ 4

1. Основні причини виникнення та історичний розвиток монополій та конкуренції в господарському житті. 6

2. Основні форми, види та типи існування монополії. Монополія як крайня форма недосконалої конкуренції. 15

3. Конкуренція – цивілізована форма боротьби за існування підвищення ефективності виробництва. 27

4. Монополія та конкуренція в господарській системі України. 34

Висновки 44

Перелік використаних джерел 45

Вступ

Конкуренція належить до базових понять ринку, тобто таких, без яких він функціонувати не може. Можна сказати, що розвиток ринку був водночас і розвитком конкурентних відносин. У традиційній уяві ці два поняття є неподільними.

Протягом тривалого часу відбулася майже безперешкодна еволюція конкуренції. Формувався конкурентний ринок. Відомий англійський економіст А. Маршалл зазначає, що останній має місце тоді, коли «сили попиту та пропозиції діють вільно, кожен виступає самостійно, широко розгортається вільна конкуренція, тобто що покупці звичайно безперешкодно конкурують з продавцями». Такий ринок передбачає наявність необмеженої кількості продавців, а також ситуацію, за якої жоден з них має змоги впливати на ціну. Тут також існує вільний р безперешкодний доступ господарських суб'єктів до будь й якого виду діяльності, наявна і доступна кожному інформація про стан ринку та можливі альтернативи, має місце диктат споживача над виробництвом. Все це свідчить про панування вільної, або досконалої, конкуренції.

За таких умов відбувається саморегулювання ринку.

Орієнтація на вигоду споживача, підкріплену його грошовим попитом, веде до оптимізації розміщення ресурсів. Ринковий механізм нагадує електронно-обчислювальну машину, яка постійно розв'язує завдання вирівнювання попиту та пропозиції, пристосування їх одне до одного.

Проте ситуація панування досконалої конкуренції зберігається лише до середини минулого століття, коли починають реально проявлятися і набирати силу процеси монополізації. У вільному ринку, на думку українського науковця Б. Гаврилишина, начебто вмонтовані саморуйнівні сили — монополістичні тенденції, які його пошкоджують, усуваючи конкуренцію. Небезпека конкуренції штовхає підприємців на спроби ухилитися від неї, забезпечити себе від економічного ризику. А це можливо лише через завоювання монопольного становища. Найкоротший шлях до цього, як зазначалося, лежить через змови й угоди з іншими підприємцями.

Монополія — антипод конкуренції. Це чітко видно на прикладі абстрактної категорії »чиста монополія», яка характеризує ситуацію абсолютної монополізації ринку однією фірмою. Зрозуміло, що це полярно протилежна ситуація, де зовсім не залишається місця для конкуренції.

Конкуренції наприкінці минулого століття було завдано значного удару з боку монополій. Стрімка монополізація господарського життя спровокувала згортання та модифікацію конкурентних стосунків, поставила під загрозу існування конкурентного ринку. Однак суспільство швидко зрозуміло згубність такої ситуації і своїми рішучими діями, про що піде мова далі, не допустило скочування її до критичного стану.

Сучасна планомірно-ринкова економіка характеризується співіснуванням, переплетінням конкуренції та монополії. Важливою є проблема їх співвідношення. Можна говорити про діалектичну єдність монополії та конкуренції. «В практичному житті,—зазначав К. Маркс,—ми знаходимо не тільки конкуренцію, монополію та їх антагонізм, але також і їх синтез, який є не формула, а рух. Монополія створює конкуренцію, конкуренція створює монополію... Синтез полягає у тому, що монополія може триматися завдяки тому, що вона постійно вступає в конкурентну боротьбу». За таких умов конкуренція перестає бути єдиним регулятором виробництва. Сучасний господарський механізм являє собою поєднання стихійного ринкового регулювання із свідомим управлінням з боку монополій та держави. Одну з його основ далі становить конкуренція, проте, як зазначає П. Самуельсон, переважною формою є не досконала, а недосконала конкуренція.

В даній роботі буде розглянуто роль та місце конкуренції та монополії в господарській системі.

1 Основні причини виникнення та історичний розвиток монополій та конкуренції в господарському житті

Механізм планомірно-ринкового регулювання економіки с досить ефективним, оскільки дає змогу використати позитивні риси як сучасного ринку, так і свідомого регулювання економіки на рівні окремих корпорацій, держави та інших суб'єктів управління.

З початку 90-х років економіка колишніх країн СНД перебуває в стані глибокої економічної кризи; кризові явища, хоч і значно меншої сили, охопили передові країни Заходу. Логічно постає питання: чому не спрацьовує повністю механізм такого регулювання? Однією з причин цього явища є розвиток монополій та монополістичних тенденцій в економіці. Тому основна мета даної теми — розкрити причини виникнення і суть монополій, з'ясувати особливості монополізації господарства за сучасних умов і методи боротьби проти негативних рис цього явища за допомогою антитрестівського законодавства.

Розглянемо причини виникнення і суть монополій. Наприкінці XIX ст. ринок мало чи не вперше за свою багатовікову історію розвитку зіткнувся із складними проблемами. Виникла реальна загроза для функціонування конкуренції — цього необхідного атрибуту ринку. Па шлях}' конкуренції виникли істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Оскільки останні виростають з «нормальних» ринкових структур, то є підстава говорити про виродження ринку.

Історія монополії сягає сивої давнини. Згадку про неї знаходимо вже у старогрецького філософа Арістотеля. Він відносить її до мистецтва наживати майно», зазначаючи, що «вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію»[1, с.173].

Англійський філософ Томас Гоббс описує монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що «метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном».

Монополістичні тенденції у різних формах і неоднаковою мірою

проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, супроводжують їх. Проте їх новітня історія починається в останній третині XIX ст., особливо під час економічної кризи 1873 р. Взаємопов'язаність явищ — криз і