виділяючи їм відповідні ї квоти і встановлюючи ціни на високому рівні. Вони фактично консервують нежиттєздатні підприємства. Отже, монополістична деформація економіки знижує її ефективність і продуктивність.
Доведено, що монополія зумовлює застій та загнивання господарського механізму, паралізує конкуренцію, загрожує нормальному ринку. П.Самуельсон, зважуючи позитивні та негативні риси і наслідки монополії, робить однозначний висновок: «це економічне зло» [1, с.177].
3 Конкуренція - цивілізована форма боротьби за існування та підвищення ефективності виробництва
У процесі конкуренції існують стійкі істотні причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать про те, що це явище не є випадковим, а набуває силу об'єктивного економічного закону.
Процесом-причиною цього закону є те, що в умовах існування багатьох незалежно діючих господарських суб'єктів кожний з них прагне реалізувати свій економічний інтерес через одержання доходу (прибутку) при існуванні різних витрат виробництва і відмінностей споживних вартостей, що створюються.
Цей процес-причина діє в умовах ринкової економіки, яка не може створити єдині для всіх виробників і продавців умови реалізації, тому що діє закон вартості, й споживачі обирають тільки те, що відповідає їхнім інтересам. Отже, об'єктивно існує протиріччя між можливостями виробництва товарів, послуг та можливостями реалізації їх.
В умовах адміністративно-командної економіки намагались ліквідувати цю суперечність. Досягалось це нехтуванням інтересів споживачів. Як вже зазначалось, покупець засобів виробництва не його інтересам. Йому примусово нав'язували будь-яку товарну продукцію. Споживач предметів споживання мав дуже обмежені можливості вибору товару. З багатьох видів товару існував лише один виробник і продавець в особі держави. В умовах товарного дефіциту брали все, що пропонували. Для виробників були створені штучні комфортні умови реалізації продукції.
Відсутність свободи виробника і споживача призвела до низької ефективності економіки.
Суперечність, яка виникає в умовах ринкової економіки, розв'язується , через конкуренцію. Сутність її полягає в боротьбі за задоволення власного інтересу виробника. Отже, подолання суперечності відбувається в конкуренції, що є процесом-наслідком відповідного економічного закону.
Формами вияву економічного закону є боротьба за виживання, за одержання місця на ринку, за привернення уваги споживачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва за рахунок впровадження досягнень науково-технічного прогресу, зниження витрат виробництва і досягнення високої норми прибутку.
Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки особливо яскраво виявляється в тому, що вона містить в собі могутні стимули для розвитку науково-технічного прогресу. Новаторське застосування нової техніки і технології, що веде до зниження витрат виробництва, створює для підприємств значні переваги перед конкурентами.
Конкуруючі сторони знають, що тільки застосування ефективної техніки і технології дасть їм змогу виживати, мати господарські успіхи. Ігнорування технічного прогресу неминуче призводить до банкрутства.
Конкуренція як один з важливих елементів функціонування ринкового механізму саморегулювання можлива лише за умови, коли основна частина товаровиробників — підприємств, організацій, громадян — має свободу господарської діяльності та підприємництва. Звільнені від монополізму держави, товаровиробники повинні мати свободу для використання належного їм, орендованого або переданого в користування майна. Вони мають право обирати постачальників і споживачів, розпоряджатися прибутками, що залишаються після оплати податків, вирішувати інші питання, пов'язані з господарською діяльністю і розвитком виробництва [2, с.323].
В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комерційна таємниця. Сутність її полягає у застосуванні виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники застосовують комерційну таємницю, щоб приховати від конкурента все те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати на цьому високі прибутки.
В умовах панування адміністративно-командної економіки вважалось, що на підприємствах комерційної таємниці не повинно бути. Визнавалась лише державна таємниця, розголошення якої могло б завдати шкоди інтересам країни. З переходом до ринку і появою конкуренції наївно було б думати, що підприємства, які використовують свою технологію або нові прийоми праці, будуть відкрито і безплатно ділитися з своїми конкурентами. І тут докори на адресу передових підприємств навряд чи доцільні. Комерційна таємниця — це вияв закону конкуренції, тому вона повинна охоронятися законодавством країни.
Розглянемо методи і способи конкурентної боротьби.
1. Цінова конкуренція означає, що основним методом боротьби проти конкурентів є ціна, її використання ґрунтується на різноманітних методах і способах. У такій боротьбі перемагає той, хто досягає індивідуальної вартості нижчої, ніж ринкова ціна. Це по суті боротьба за скорочення витрат виробництва завдяки використанню досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, підвищення продуктивності живої праці.
На конкурентному ринку нездатність деяких фірм використовувати найекономічнішу технологію виробництва в кінцевому підсумку означає усунення їх іншими фірмами, які використовують ефективні методи виробництва і мають можливість дещо знизити ціни, що приваблює, залучає покупців, сприяє швидкій реалізації товару і власне прискорює оборот капіталу.
Слід мати на увазі, що деяке зниження цін зберігає для виробника високу норму прибутку за рахунок низьких витрат виробництва. Таке зниження цін слід відрізняти від зниження цін нижче, ніж собівартість, що є вже методом нечесної конкуренції.
У ринковій економіці існує й нецінова конкуренція. Вона застосовує такі способи підвищення якості продукції. Мова йде про суворе додержання технологічної дисципліни. Відомо, що якість товару певної назви може бути різною, залежно від того, де його виробляють. Поліпшення якості продукції може бути забезпечене також використанням технічних новинок, які становлять комерційну таємницю.
2. Використання реклами. Всі рекламні заходи розраховані на те, щоб привернути увагу покупців, дати відповідну інформацію про споживні властивості товару, спонукати споживача зробити покупку, нагадати йому про існування того чи іншого товару.
З