Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси підпри-ємства, їх формування та використання.

Оцінка фінансового стану підприємства здійс-нюється за даними балансу і звіту про фінансові результати за такими основними напрямами:*

характеристика майнового стану підприємства;*

характеристика джерел формування фінансових ресурсів;*

оцінка фінансової сталості;*

оцінка ліквідності балансу;*

аналіз і оцінка показників прибутку і рентабельності.

Загальне уявлення про фінансовий стан підприємства дає аналіз структури вартості його майна. Основними характеристиками майнового стану є: валюта балансу, частка необігових коштів у валюті балансу, частка активної частки основних засобів, коефі-цієнт зношення основних засобів. Характеризуючи джерела фор-мування фінансових ресурсів, слід розрахувати коефіцієнт фінансової незалежності підприємства і дослідити його динаміку, а також джерела формування основних фондів і оборотних засобів.

Зовнішнім проявом фінансової сталості є платоспромож-ність - здатність своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Вищою формою сталості підприємства є його кре-дитоспроможність — наявність умов для отримання кредиту і здатність своєчасно повернути взяту позику зі сплатою відпо-відних процентів.

Відносними показниками, за допомогою яких характеризу-ють фінансову сталість, є:*

частка власного капіталу в загальній сумі джерел;*

коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;*

частка позикового капіталу в загальній сумі довгострокових пасивів, під якими розуміють власний і позиковий капітал;*

коефіцієнт забезпеченості процентів по кредитах і позиках. Основними характеристиками платоспроможності є:*

величина власних обігових коштів;*

коефіцієнти ліквідності.

Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз ба-зується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розрахову-ються темпи зростання окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни. У фі-нансовому менеджменті найбільшого розповсюдження набули такі види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:

1) зіставлення фінансових показників звітного періоду з показ-никами попереднього періоду;

2) зіставлення фінансових показників звітного періоду з показ-никами аналогічного періоду минулого року;

3) зіставлення фінансових показників за ряд попередніх періодів.

Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базу-ється на структурному розкладанні окремих показників фінан-сової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників.

Порівняльний фінансовий аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою. У про-цесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівняльних показників.

Тема4. Фінансове планування на підприємстві.

Фінансове планування є основою організації фінансів підприєм-ства, оскільки передбачає економічне обґрунтування обсягів надходжень і напрямів витрачання коштів, а також обсягів формування грошових фондів, необхідних для безперебійного функціонування підприємства.

Період перспективного (довгострокового) фінансового плану визначається загальною фінансовою стратегією підприємства, еконо-мічною стабільністю, можливостями прогнозування обсягів фінан-сових ресурсів і напрямів їх використання. У ньому зазначають найважливіші показники, пропорції і темпи розширеного виробниц-тва. Розробляючи довгострокові фінансові плани, використовують спрощені методи розрахунків доходів і статей витрат, які найчасті-ше мають вигляд прогнозу і потім уточнюються в поточних планах. Перспективні плани охоплюють період від одного до п'яти років.

Поточний план складається на один рік. У ньому деталізують доходні й видаткові статті, використовують точніші порівняно з перспективними планами методи розрахунків. Прикладом по-точного планування є розробка балансу доходів і витрат - основного інструменту фінансового планування в сучасних умовах. Балансу-вання доходів і видатків у річному фінансовому плані є необхідною умовою, яка забезпечується залученням позикових джерел фінансу-вання в разі недостатності власних фінансових ресурсів. Кожне під-приємство самостійно визначає форми і зміст фінансових планів.

Оперативне фінансове планування охоплює складання плану грошових надходжень і витрат (платіжного календаря), касового плану і розрахунок потреб підприємства у кредитних ресурсах (короткострокових кредитах). У платіжному календарі всі витрати і надходження коштів підприємства відображаються в ті календарні терміни, коли вони передбачаються. Такий план складають на рік з обов'язковим розподілом на коротші терміни — місяць, 15 днів, декаду, п'ять днів.

При створенні нового підприємства або обґрунтуванні ви-робництва нової продукції складають бізнес-план (поєднання перспективного і поточного фінансового планування). Він необ-хідний для розробки стратегії фінансування і залучення конкрет-ного інвестора на певних умовах до участі у створенні нового під-приємства чи фінансування нової виробничої програми.

Бюджетування — це технологія складання, коригування, контролю та оцінки виконання поточних фінансових планів, суть якої полягає в узгодженні між собою основних складових фінансово-господарської діяльності - збуту, постачання, ви-робництва, фінансів з метою досягнення певних фінансових результатів. Відповідно, поточні плани компанії називаються бюджетами. Ядром системи бюджетування є фінансово-економічна модель, у рамках якої на рівні ключових показників узгоджують господарські та фінансові процеси. Тобто плани перестають бути розрізненими, виникає єдина замкнена технологія управління з можливістю реалізації зворотного зв'язку — коригування планів для досягнення загального результату.

Зведений бюджет - це сукупність трьох основних фінансових бюджетів (доходів і витрат, руху грошових коштів, планового ба-лансу активів і пасивів), а також набір операційних і допоміжних бюджетів, необхідних для складання основних.

Призначення бюджету доходів і витрат (БДіВ) - показати співвідношення всіх доходів (виручки) від реалізації в плановий період зі всіма видами витрат (з виокремленням найважливіших статей витрат), які передбачаються в цей же період і пов'язані з отриманням доходів.

Бюджет руху грошових коштів (БРГК) — це план руху кош-тів на поточних рахунках і готівки в касі підприємства, який відображає всі прогнозовані надходження і списання грошових коштів у результаті господарської діяльності. Він показує можливі (виходячи з умов договорів і контрактів) надходження авансів і передоплат за продукцію, готівки, а