за відвантажену раніше продукцію (дебіторська заборгованість). БРГК відображає рух реальних грошей, його складання має забезпечити збалансованість надходжень і використання коштів підприємства у плановому періоді. Цей бюджет показує реальні суми припливу і відпливу коштів підприємства в бюджетному періоді, його основне завдання – забезпечення контролю за поточ-ною платоспроможністю (ліквідністю) підприємства; розрив у платіжному обороті (створення від'ємного кінцевого сальдо — перевищення витрат коштів над надходженнями) небажаний на-віть на один день, тому БРГК повинен мати як мінімум помісячний поділ, а ще краще - детальнішу (подекадну, потижневу, щоденну).

Плановий баланс активів і пасивів (третя складова зведеного бюджету) — це прогноз змін у складі та структурі активів і зо-бов'язань підприємства у процесі майбутньої реалізації інших основних (БРГК та БДіВ) бюджетів. Усі основні бюджети пов'язані один з одним і мають низку так званих кореспондуючих статей. Це виявляється, насамперед, в основних статтях (БРГК та БДіВ), в яких відображаються поточні затрати. Але відмінності між БДіВ і БРГК неминучі, оскільки перший документ призначений для обчислення доходів і витрат на плановий період і визначення результату (прибуток чи збитки) за цей самий період, а другий відображає фактичний рух грошей незалежно від результату їх використання.

Основна суть операційних бюджетів – більш ґрунтовна підготовка вихідних даних для складання фінансових бюджетів, насамперед бюджету доходів і витрат і бюджету руху грошових коштів.

Бізнес-план повинен:

містити вичерпну інформацію про те, яке місце посідає підприємство на ринку;

містити всі виробничі характеристики майбутнього підпри-ємства;

давати детальний опис схемі його функціонування;

розкривати принципи та методи керівництва підприєм-ством;

обов'язково утримувати програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати іншу справу і забезпечити її ефективність;

показати перспективу розвитку виробництва інвесторам і кредиторам.

Фінансовий план є важливим елементом бізнес-плану, який складається для обґрунтування конкретних інвестиційних проек-тів, а також для управління поточною і стратегічною фінансовою діяльністю. Цілі внутрішньо фірмового планування в зарубіжних країнах можуть бути різноманітними. Прийнято вважати, що керівництво будь-якого зарубіжного підприємства незалежно від виду його діяльності повинно знати, які завдання у сфері еконо-мічної діяльності воно може запланувати на наступний період.

Фінансове планування являє собою розрахунок обсягів фі-нансових ресурсів за джерелами формування і напрямами вико-ристання відповідно до виробничих і маркетингових показників підприємств на плановий рік.

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і ви-користанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і терміни проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, у бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал із розбиванням на місяці або на місяць по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів.

Касовий план — це план обороту готівки підприємства, необхідний для контролю за її надходженням і витрачанням. Він складається за типовою формою на квартал і у встановлені терміни передається в кредитну установу, з якою підприємство складає договір про розрахункове-касове обслуговування.

Касовий план потрібний підприємству для того, щоб більш точно визначити розмір зобов'язань перед працівниками із заробітної плати, нарахувань на заробітну плату та інших виплат.