та ЗП, ПЕВ, бухгалтерія, НДЛ, ЦІТС, ЦВНГ №1 і 2, ЦППТ, ДППН і ПП, ЦП і КРС, ПРЦЕУ, ЦТТ мають своїх начальників, які прямо підзвітні директору. В структуру управління також входять: яслі-сад, ЖРЕД, Будинок техніка, МСЧ, ЦТОП.
Структура НГВУ «Долинанафтогаз» є лінійною. Перевагою даної структури управління є лінійність зв’язків і простота управління (в кожного підлеглого є свій керівник). Але ця структура має і свої недоліки. Одним з них є спотворення інформації і негнучкість структури.
Виробнича структура НГВУ «Долинанафтогаз» представлена рисунком 1.
В своєму складі НГВУ “Долинанафтогаз” має цехи основного і допоміжного виробництва. Кожний із цехів виконує такі функції:
цехи видобутку нафти і газу – здійснюють розробку родовищ з метою оптимального видобутку нафти і газу;
цехи підтримки пластового тиску – проводять закачку води або газу в пласти для підтримання оптимального пластового тиску;
цех підготовки і перекачки нафти – подає нафту із свердловини в збірні і товарні резервуари і здійснює її технологічну підготовку для реалізації.
Функції інших цехів і служб основного виробництв зрозумілі з їх назв.
В складі допоміжного виробництва є наступні цехи:
база виробничого обслуговування – займається обслуговуванням виробничих процесів на виробництві, в її склад також входять прокатно-ремонтні цехи;
цех підземного та капітального ремонту свурдловин – займається ремонтом свердловин, а також їх профілактикою;
цех пароводопостачання – займається постачанням для цеху підтримкм пластового тиску.
Крім цехів і служб основного і допоміжного виробництв НГВУ “Долинанафтогаз” має в своєму складі структурні підрозділи невиробничого призначення:
будівельно-монтажний цех;
дитячий садок-яслі «Ромашка»;
дитячий табір відпочинку «Дружба»;
санаторій-профілакторій;
гуртожиток;
поліклініка, медсанчастина;
стадіон «Нафтовик»;
будинок техніки;
управління виробничого постачання;
цех технологічного транспорту.
Рис. 4.1— Схема виробничої структури НГВУ"Долинанафтогаз".
5. МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Планування собівартості робіт здійснюється організацією та її структурними підрозділами підчас розроблення річних (поточних) планів на основі договорів підряду, укладених із замовниками.
Метою планування собівартості є: визначення витрат на виконання робіт у встановлені договорами терміни при раціональному використанні матеріалів, робочої сили та інших виробничих ресурсів, дотримання правил технічної експлуатації механізмів, а також дотримання безпечних умов праці.
Витрати на виконання робіт за статтею «Матеріали» визначаються виходячи з потреби в окремих видах матеріалів, що розраховується на підставі локальних ресурсних кошторисів або фізичних обсягів робіт, передбачених у проектно-кошторисній документації, та виробничих норм витрачання ресурсів. У вартість матеріалів, крім вартості їх придбання, включаються також витрати на транспортування до при об'єктних складів та заготівельно-складські витрати.
Витрати на виконання робіт за статтею «Основна заробітна плата робітників» визначаються вихо-дячи із затрат праці, передбачених у проектно-кошторисній документації по окремих об'єктах, та основної заробітної плати робітників за виконану роботу, нарахованої на підставі системи оплати праці, що застосовується у даній організації.
Витрати за статтею “Загально-виробничі витрати” визначаються на плановий період у цілому по структурному підрозділу організації на підставі кошторисів цих витрат, зазначених у додат-ку, а розподіл їх між об'єктами здійснюється за способами. При цьому витрати на оплату праці працівників апарату управління, лінійного персоналу та робітників, які зайняті на роботах, що виконуються за рахунок загально-виробничих витрат, визначаються виходячи з установлених в даній організації посадових окладів, тарифних ставок та сис-тем оплати праці.
Для визначення планової собівартості по окремих об'єктах (видах робіт) складають планові калькуляції, у яких витрати розра-ховуються за окремими статтями на обсяг робіт, передбачений планом (програмою робіт). Враховується також зниження витрат, передбачених заходами щодо підвищення технічного і організаційного рівня виробництва.
Планові витрати за елементом «Відрахування на соціальні заходи» обчислюються виходячи з витрат за елементом «Витрати на оплату праці» та нормативів таких відрахувань, передбачених зако-нодавством.
Планові витрати за елементом «Амортизаційні відрахування» обчислюються виходячи із середньомісячної вартості як власних, так і орендованих основних виробничих фондів, на які нараховується амортизація, і середньої норми амортизаційних відрахувань.
Середня норма амортизаційних відрахувань визначається виходячи з планової структури основних виробничих фондів, на які нараховується амортизація, та норм, затверджених за окремими групами основних фондів.
Планові витрати за елементом «Інші витрати» обчислю-ються із застосуванням планово-розрахункових нормативів на 1 млн. грн. вартості робіт у договірних цінах. Такі нормативи розраховуються на підставі аналізу фактичних вит-рат за минулий період, використовуючи дані бухгалтерського обліку.
6. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Показники, що характеризують майновий стан підприємства:
Сума господарських активів, які є у розпорядженні підприємства = підсумки валюти балансу = 33147 (тис.грн.)
Частка активної частини основних засобів = (вартість активної частини основних засобів / вартість необоротних активів)*100 =
= 294663 / 746051*100 = 40 %;
Коефіцієнт зносу основних засобів = сума зносу / вартість основних засобів на кінець року =
= 434771 / 646185 = 0,67;
Коефіцієнт оновлення = вартість введених основних засобів, балансова вартість основних засобів на кінець року =
= 382890 / 678523 = 0,56;
Коефіцієнт вибуття = основні засоби, що вибули за звітній період / вартість основних засобів на початок року =
= 511800 / 646185 = 0,79;
Показник 1) – характеризує загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства, зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.
Показник 2) – згідно нормативних під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнання і транспортні засоби. Зростання цього показника у динаміці є позитивна тенденція.
Показник 3) – даний показник характеризує частку основних зношених засобів у загальній їх вартості.
Показник 4) – показує, яку частину наявних на кінець звітнього періоду ОЗ становлять нові ОЗ.
Показник 5) – показує, яку частину ОЗ, з яким підприємством почала діяльність у звітньому періоді, вибула з причини зносу.
Зміна майнового стану на підприємстві характеризується збільшенням матеріальних запасів, дебіторської заборгованості.
З даних