аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Найчастіше власні оборотні кошти (ВОК) розраховують як різницю між оборотними активами та поточними зобов'язаннями (за рядками балансу 260 і 620)

ВОК=ОА-Пот.зобов'яз. (2.1)

Важливим показноком, який характеризує майновий стан підприємства, є коефіцієнт реальної вартості майна, що показує, яку частку в загальній сумі майна становлять засоби виробництва, до котрих належать основні засоби за залишковою вартістю (ОЗ), виробничі запаси (ВЗ), незавершене виробництво (НВ):

Крм=ОЗ+ВЗ+НВ/Акт. (2.2)

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість операційного процесу засобами вирибництва.

Оцінюючи стан оборотних активів, важливо вивчити якість і ліквідність дебіторської заборгованості і дати узагальнюючу характеристику портфеля дебіторської заборгованості. Одним з показників, використовуваних для цієї мети, є період оборотності дебіторської заборгованості (Пдз), або період інкасації боргів. Він дорівнює часу між відвантаженням товарів і одержанням за них готівки від покупців:

Пдз=Сер.залишки ДтЗ * Дні зв.періоду / Сума погашеної ДтЗ за зв.період. (2.3)

Суму чистих оборотних активів розраховують за такою формулою:
ЧОА=ОА–КФЗ, (2.4)
ЧОА–сума чистих оборотних активів підприємства;
ОА–сума валових оборотних активів підприємства;
КФЗ–короткострокові поточні фінансові зобов’язання підприємства.
Власні оборотні активи характеризують ту їх частину, що сформована за рахунок власного капіталу підприємства.
Суму власних оборотних активів підприємства розраховують за формулою:
ВОА=ОА–ДПК–КФЗ, (2.5)
ВОА–сума власних оборотних активів підприємства;
ОА–сума валових оборотних активів підприємства;
ДПК–довгостроковий позиковий капітал, інвестований в оборотні активи підприємства;
КФЗ–короткострокові (поточні) фінансові зобов’язання підприємства.
Якщо підприємство не використовує довгостроковий позиковий капітал для фінансування оборотних коштів, то суми власних і чистих оборотних активів співпадають.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, відносять коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Кр.в). Цей показник визначають як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

Кр.в=Фн/М (2.6)

Фн – фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.)

М – вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів, показує, яку частку в майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Однак бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, в разі потреби, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовують коефіцієнт обороту, який визначають за формулою:

Ко=Р/С (2.7)

Ко – коефіцієнт обороту

Р – обсяг реалізації

С – середня величина оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Чим більше оборотів вони здійснюють, тим краще використовуються.

Особливу увагу при оцінці структури джерел майна підприємства необхідно приділити способу їх розміщення в активах. Слід розглянути наступні показники:

коефіцієнт забезпеченості власними коштами

Кз=ВОК/(ОА+ВМП) (2.8)

ВОК- власні обігові кошти,

ОА- оборотні активи,

ВМП- витрати майбутніх періодів.

Даний коефіцієнт показує, в якій мірі обігові кошти сформовані за рахунок власних коштів. Рекомендоване значення Кз>0,1.

коефіцієнт забезпеченості запасів і товарів власними обіговими коштами

Кз.т.з.=ВОК/? зап. (2.9)

? зап. – сума запасів.

Коефіцієнт показує, яка частина запасів сформована за власні кошти. Рекомендоване значення Кз.т.з>1.

коефіцієнт маневрування власних коштів

Км=ВОК/ВК (2.10)

ВК – власний капітал.

Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні активи мають різний рівень ліквідності, а отже, ризик використання.

Ступінь ліквідності в цілому оборотних активів і кожної їх групи визначається як відношення відповідної частки оборотних активів до короткострокових зобов'язань.

Найчастіше в практиці застосовують такі показники:

коефіцієнт забезпечення власними коштами (коефіцієнт автономії)

Кз.к.= Вк/?о.к. (2.11)

Вк – власні кошти, грн..

?о.к. – Загальна сума оборотних коштів,грн..

Даний коефіцієнт характеризує наявність власних оборотних коштів, необхідних для фінансової стабільності підприємства, його незалежності, від позикових коштів. Якщо значення коефіцієнта спадає нижче за 0,1, підприємство є неплатоспроможним.

коефіцієнт покриття

Кп =? п.а /? к.з (2.12)

? п.а – сума всіх поточних активів, грн.

? к.з – сума короткострокових зобов'язань, грн.

Цей коефіцієнт характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року. Вважають, що його рівень у межах 2,0-2,5 є прийнятним. Він показує, скільки грошових одиниць активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.

коефіцієнт абсолютної ліквідності

Кабс.л.=(Гк+Кв)/?к.з (2.13)

Гк – грошові кошти,

Кв – короткострокові інвестиції.

Показник характеризує негайну готовність підприємства погасити свою заборгованість. Достатнім є значення коефіцієнта 0,25-0,35. Якщо його значення менше ніж 0,2, підприємство вважається неплатоспроможним.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовуються такі показники:

коефіціент оборотності дебіторської заборгованості

Кдз=N/Дзср (2.14)

N – виручка від реалізації продукції,

Дзср – середня величини дебіторської заборгованості.

тривалість погашення дебіторської заборгованості, дні

Тпдз = Т/Кдз (2.15)

Т – звітний період, дні.

Чим триваліший період погашення, тим вищий ризик непогашення заборгованості.

питома вага дебіторської заборгованості у загальному обсязі оборотних коштів

Пдз=Дзср/Оср (2.16)

Оср – середня величина оборотного капіталу.

Чим вищий цей показник, тим менш мобільна структура майна підприємства.

- питома вага сумнівної дебіторської заборгованості, %

Псз=(Дсз/Дзср)*100 (2.17)

Дсз – сумнівна дебіторська заборгованість.

Цей показник характеризує "якість" дебіторської заборгованості. Зростання даного показника свідчить про зниження ліквідності підприємства.

Для управління дебіторською заборгованістю необхідно:

здійснювати контроль за станом розрахунків з покупцями

необхідно мати широке коло споживачів з метою зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями

слідкувати за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей, оскільки значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і потребу додаткового залучення дорогих джерел фінансування.

Економічна політика будь-якого підприємства в першу чергу повинна бути спрямована на забезпечення його фінансової стійкості. Одним із критеріїв, яким визначають стабільність є ефективне управління оборотними активами.

2.3. Методика аналізу оборотних активів підприємства.

У практиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал класифікується за такими ознаками:

за функціональним призначенням у процесі виробництва: оборотні фонди та фонди обігу. До оборотних фондів відносять виробничі