за практикою контролю, планування та управління: нормовані та ненормовані оборотні кошти. На підприємстві можуть бути встановлені норми на виробничі запаси, готову продукцію, товари.

за джерелом формування оборотного капіталу: власний і позичковий оборотний капітал. Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між 2-м розділом активу балансу "Оборотні активи" і 4-м розділом пасиву "Поточні зобов'язання". Позичковий оборотний капітал формується у формі банківських кредитів, а також кредиторської заборгованості.

за ліквідністю (швидкістю перетворення на гроші): найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються, активи, що реалізуються повільно, активи, що реалізуються важко.

за рівнем ризику вкладення капіталу: оборотний капітал з мінімальним, невеликим, середнім та високим ризиком вкладення.

за матеріально-майновим станом: предмети праці (сировина, матеріали, паливо), готова продукція, товари, гроші (кошти) і кошти в розрахунках.

Основні джерела формування оборотних коштів:

власні джерела, які включають: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, що вкладається, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування.

позичкові кошти, до яких можна віднести довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями.

додатково залучені джерела, які включають: кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також поточні зобов'язання щодо отриманих авансів, розрахунків з бюджетом, позабюджетних платежів, розрахунків за страхування, з оплати праці, благодійні та інші надходження.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші.

Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників.

Аналіз оборотності оборотних активів підприємства робиться за допомогою форми 1 та форми 2.

У даній роботі при дослідженні господарських явищ і процесів, а саме при аналізі ефективності використання оборотних активів застосовуються нижче наведені методи:

порівняння фактично досягнутих результатів із даними попередніх періодів-тут зіставляються результати сьогоднішнього дня з вчорашнім, поточного місяця, кварталу, року з минулим. Даний метод безпосередньо застосовано при аналізі основних техніко-економічних показників діяльності підприємства з використанням динамічних рядів. Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на співставленні рівнів ряду. Базою для співставлення може бути попередній рівень або початковий. Характеристики динаміки, обчислені співставленням суміжних рівнів називаються ланцюговими, а з постійною базою порівняння-базовими.

Для оцінки рядів динаміки використовують наступні взаємопов'язані показники:

- абсолютний приріст

- темп росту

- темп приросту.

метод табличного подання аналітичних даних – за допомогою таблиць значно легше простежуються зв'язки між досліджуваними показниками. Складання аналітичних таблиць потребує знання сутності явищ, що вивчаються, методів аналізу їх, правил оформлення таблиць

графіки. Вони мають велике ілюстративне значення, дають змогу побачити ті закономірності, які виражає числова інформація. На графіку більш виразно виявляються тенденції і зв'язки показників, що вивчаються. Вони також використовуються при складанні різних схем для наочного відображення внутрішньої побудови об'єкта, послідовності технологічних операцій, взаємозв'язку між результативними і факторними показниками.

трендовий аналіз – порівняння кожної позиції показників з попередніми періодами і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, яка очищена від випадкових впливів і індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренда формуються можливі значення показників в майбутньому, а отже ведеться перспективний прогнозний аналіз

горизонтальний аналіз – визначає абсолютні зміни розміру валюти балансу та різних його статей за звітний період, а також темпи зростання, що важливо для характеристики фінансового стану підприємства

вертикальний аналіз – дає можливість визначення структури узагальнюючих величин з можливістю оцінки впливу кожної позиції часткових показників на узагальнюючий. Узагальнюючий показник приймається за 100% і шукається як частка окремих часткових показників в узагальнюючому

порівняльний (просторовий) аналіз – внутрішньо-господарський аналіз, його результати в порівнянні з діяльністю аналогічних підприємств, так і міжгосподарський аналіз, порівняння з показниками конкурентів, середньо галузевими і середніми загально-економічними даними.

Дані методи дозволяють виявити і визначити взаємозв'язок і зміну окремих параметрів підприємства, кількісного і якісного вимірювання впливу факторів і їх сукупності на цю зміну.