його використання. Розробка із застосуванням закачування води є вторинним методом розробки родовищ.
Одним з напрямків підвищення нафтовилучення з багатопластових покладів є також застосування гідродинамічних технологій ( нестаціонарне заводнення, зміна напрямків фільтраційних потоків), удосконалення системи розробки шляхом переведення свердловин з об”єктів, що залягають нижче а також буріння нових свердловин в слабодренованих та невироблених зонах. Проте широке впровадження цих методів обмежується низькими техніко-економічними показниками і не може бути рекомендоване через неспрятливі гірничо-геологічні умови.
2.2 Відбір показників для оцінки ефективності наф товил учення родовищ.
Спочатку доцільно зупинитись на основних показниках, що характеризують ефективність нафтогазовилучення з технологічної сторони.
Показники, що характеризують ефективність розробки родовища:
1. Видобуток нафти (річний і накопичений);
2. Видобуток рідини (річний і накопичений);
3. Видобуток нафтового газу (річний і накопичений);
4. Коефіцієнт нафтовилучення;
5. % відбору нафти від початкових видобувних запасів;
6. Середньорічна обводненість продукції, %;
7. Фонд видобувних і нагнітальних свердловин;
8. Середній дебіт однієї видобувної свердловини: нафти ( тонн за
добу) і рідини (тонн за добу).
Розглянемо детальніше показник, що характеризує степінь повноти вилучення нафти - коефіцієнт нафтовилучення. Коефіцієнт нафтовилучення родовища характеризує ступінь вилучення нафти з родовища і розраховується як відношення кількості видобувної нафти до величини її початкових запасів. Розрізняють поточний та кінцевий коефіцієнти нафтовилучення. Поточний коефіцієнт характеризує ступінь вилучення нафти на поточний момент розробки, а кінцевий – на момент закінчення розробки родовища.
При напірних режимах коефіцієнт нафтовилучення n ( за пропозицією А. П. Крилова ) відображається як добуток коефіцієнтів витіснення нафти із пласта n в і охоплення пласта розробкою n0:
n = n в n 0, (2.1)
Виходячи з концепції багатокритеріального вирішення задачі для економічної оцінки родовища слід застосувати такі показники:
- Чиста сучасна цінність родовища.
- Собівартість видобутку 1 тонни нафти.
- Капітальні вкладення.
- Рентабельність продукції.
- Індекс рентабельності.
Чиста сучасна цінність родовища - накопичений дисконтований грошовий потік, під яким розуміється різниця між сумою грошового чистого прибутку і амортизаційних відрахувань та необхідними капітальними вкладеннями за визначений термін. Даний показник розраховується із врахуванням фактору часу, для цього використовується обгрунтована величина дисконту.
Собівартість видобутку 1 тонни нафти - це величина експлуатаційних витрат, що припадає на 1 тонну видобутої з родовища нафти. Експлуатаційні витрати на видобуток нафти включають поточні витрати, витрати на ремонти, на геолого - розвідувальні роботи, плату за надра, амортизаційні відрахування.
Капітальні вкладення — сума коштів, виділених на фінансування розробки родовища, яка включає витрати на експлуатаційне буріння, на бурове обладнання, обладнання для нафтогазовидобутку, на транспорт та спецтехніку, на нафтопромислове облаштування, на охорону навколишнього середовища та інфраструктуру.
Саме тому подальший розвиток підприємств нафтогазового комплексу потребує значних капіталовкладень. Проте значну увагу слід приділити не лише пошуку та акумуляції інвестиційних ресурсів, але і їх ефективному використанню. Для цього необхідно провести належну економічну оцінку, що дасть можливість визначити доцільність вкладення інвестицій в покращення ефективності розробки родовищ.
При обгрунтуванні такого роду інвестиційних проектів необхідно маги на увазі, що вони є довготривалими, тобто необхідно всі потоки майбутніх потоків і платежів привести до співставимого вигляду. Перерахунок вказаних величин на один (теперішній ) момент часу слід прговодити за формулою6
т
Rп = (2ї-31)(І+г)-t, (2.2)
t=tn
де Rп - чиста сучасна цінність проекту;
Zt - цінність видобутої продукції в результаті реалізації проекту в t-му році;
St - витрати на здійснення проекту в t-му році;
г- ставка дисконту;
t - роки від початку здійснення проекту, при умові, що за нульовий прийнято момент початку здійснення проекту;
Т - повний період здійснення проекту.
Цінність видобутої продукції визначається за формулою:
n
Zt =qti Цti , (2.3)
і-1
де qti - обсяг видобутку і-го корисного компоненту з нафтового родовища в t-му році;
Цti - світова ціна і-го компоненту в t-му році;
п - кількість видів корисних копалин, що видобуваються з родовища.
Витрати на розробку родовища визначаються за формулою:
St=Kt+Cet+Srpt+ПДВ+ПН+Рt+ПВt-Лt (2.4)
де Кt - капітальні вкладення підприємства в розробку родовища в t-му році;
С еt - експлуатаційні витрати при розробці родовища в t-му році;
Srpt - платежі підприємства з відшкодування витрат державі на геологорозвідувальні роботи в t-му році;
ПДВ - податок на додану вартість;
ПН - плата за надра;
Рt - рентні платежі і акцизний збір в t-му році;
ПВt - податкові платежі з прибутку підприємства в t-му році;
Лt - ліквідаційна вартість основних фондів в t-му році;
Додатне значення розрахованої величини Rn можна вважати підтвердженням доцільності інвестування коштів в проект, спрямований на збільшення нафтовшіучення, 3 двох варіантів здійснення проекту повинен бути обраний той, у якого показник Rn буде більший.
Однак, використання показника Rn має одне суттєве обмеження: він не враховує "масштаби" інвестицій, тобто їх фізичні обсяги. Звідси слідує, що більше значення Rn не завжди буде відповідати ефективнішому варіанту капіталовкладень. Тому в подібних випадках доцільно буде використати показник рентабельності інвестицій, який розраховується як відношення чистої поточної вартості проекту до дисконтованої поточної вартості інвестиційних витрат Кt.
(2.5)
Порівнявши розрахований таким чином показник РІn з середнім рівнем рентабельності в нафтовій промисловості, можна зробити висновок про ефективність даного проекту.
Вцілому нафтовилучення залежить від багатьох факторів, шляхи управління якими вивчаються і вдосконалюються. Детальніше ці фактори будуть розглянуті в пункті 2.3 даної дипломної роботи.
2.3 Фактори, що впливають на ефективність нафтогазовилучення родовищ.
Для проектування процесів, спрямованих на підвищення нафтогазовилучення родовищ, що розробляються, необхідно детально ознайомитись із факторами, що впливають на величину нафтогазовилучення. Дані фактори можна поділити на такі групи:
1. Геолого-фізичні параметри родовищ.
2. Економіко — географічні параметри родовищ.
3. Техніко-технологічні фактори.
4. Соціально-економічні фактори.
5.Фактори, що характеризують рівень організації виробництва і праці в процесі