Методика аналізу втрат природного газу на Богородчанському УЕГГ
Суть втрат природного газу їх класифікація
Втрати – обсяги газу, що виникають як різниця між надходженням і реалізацією газу споживачами відбором на виробничо-технологічні витрати і власні потреби та транспортування газу на експорт та транзит.
Контроль за прийманням-передачею газу здійснюється на вхідних та вихідних ГРС, які обладнані відповідними замірними вузлами і забезпечують узгоджену точність вимірювання згідно з технічними угодами.
Обсяг природного газу визначається на підставі даних систем обліку газу. Після закінчення кожного місяця газотранспортне підприємство складає комерційний баланс результатів транспортування газу за такими даними:
- дані заявок та перезаявок;
- дані обліку;
- витрати газу на виробничо-технологічні та власні потреби;
- втрати газу.
Втрати газу внаслідок нормативного витоку, втрати газу при проведенні технологічного обслуговування, передбаченого системою планово-попереджувальних робіт, втрати газу при підключенні нових елементів системи складають виробничо-технологічні втрати.
Виробничо-технологічні (нормативні) втрати газу – граничний витік газу при якому ще можливо забезпечити надійне функціонування та умовну нормативну герметичність газопроводів, з’єднювальних деталей, арматури, конденсаторів газового обладнання, приладів тощо, в тому числі: витік газу при технічному обслуговуванні, поточному та капітальному ремонтах, врізках та підключенні газопроводів, монтажній арматурі, приладів, газовикористовуючого обладнання і з’єднювальних деталей, та який не перевищує норм витоку газу, встановленого чинними нормативними документами.
В якості первинної інформації використовується інформація за переліком даних, що відображають взаємозв’язок втрат енергоресурсу із структурою мережі, якою він транспортується.
Первинна інформація – це перелік конкретних найменувань, в ких відображається взаємозв’язок енергоресурсів з направленням їх втрат. Направлення втрат визначається складом процесів, які супроводжують транспортування газу розподільними мережами та її елементами.
Основними первинними даними для визначення граничних обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу прийняті: назва елементу (дільниці) мережі:
газопровід;
газове обладнання та прилади газо регулярних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах (БК ГРП), у металевих шафах (ШРП), домових комбінованих регуляторах тиску (ДКРП);
газове обладнання та прилади квартир, житлових будинків та подібних об’єктів комунально-побутових (невиробничого призначення) та бюджетних організацій.
Вид, тип елементу (дільниці) газопроводу:
міжселищні та розподільчі газопроводи;
газопроводи – у воді;
квартальні, дворові, будинкові газопроводи;
умовний прохід (діаметр) газопроводу дільниці;
тиск газу на дільниці;
тривалість експлуатації елементу (дільниці) газопроводу, рік;
протяжність дільниць газопроводів дільниці;
тип газового обладнання та приладів, газо регуляторних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах (БК ГРП), у металевих шафах (ШРП), домових, комбінованих регуляторах тиску (ДКРП);
регулювальні клапани, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ГРП;
регулятори тиску газу, які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ГРП, БК ГРП;
регулятори тиску газу. Які потребують для своєї роботи стороннього джерела енергії (природного газу) і розміщені в ШРП;
домові комбіновані регулятори тиску газу (ДКРП);
тривалість опалювального періоду;
газове обладнання та прилади квартир, житлових будинків і подібних об’єктів комунально-побутових (невиробничого призначення ) та бюджетних організацій:
плита газова побутова;
плита газова побутова, апарат водонагрівальний проточний (газова колонка);
плита газова побутова, газове опалення;
плита газова побутова, апарат водонагрівальний проточний (газова колонка), газове опалення;
кількість квартир;
кількість плит газових на квартиру – один або більше;
кількість газових колонок;
кількість опалювальних приладів.
Перелік основних технологічних операцій при виконанні технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту:
усунення негерметичності елементів системи при технічному огляді ГРП, БК ГРП, ШРП, ДКРТ; комплексних приладних обстеженнях газопроводів; технічному обслуговуванні ГРП; квартир; контрольних перевірках згідно графіку;
налагодження та регулювання обладнання у квартирах з газовим опаленням перед початком опалювального сезону та після ремонтів;
налагодження та регулювання обладнання у квартирах житлових будинків після випробування на щільність;
видалення газу, продувка та заповнення елементів системи газопостачання при підключенні нових елементів до діючої мережі, а також при поточних та капітальних ремонтах.
Комерційні втрати природного газу.
Комерційні втрати, виникають з таких причин:
недоліки у методах обліку газу;
неврахований газ через недостовірність результатів вимірювання приладами обліку;
втрати газу через витоки внаслідок понаднормативної нещільності елементів;
втрати газу на врізки газопроводів, підключення нового обладнання;
втрати газу, видаленого із системи з різних причин, але не відомо, скільки і ким, і тому це – неврахований газ (аварії, несанкціонований відбір - крадіжки);
втрати газу, що втрачений або неврахований з будь-якої іншої причини.
Класифікація втрат природного газу на Богородчанському УЕГГ представлена на рисунку 2.1
Максимальна допустимі обсяги виробничо-технологічних втрат визначаються розрахунковим шляхом, який здійснюється підприємством з газопостачання та газифікації самостійно і включаються до собівартості транспортування газу.
Рисунок 2.1.1 – Класифікація втрат природного газу на Богородчанському УЕГГ
2.2 Вибір та обґрунтування системи показників аналізу втрат природного газу та методика їх розрахунку
Перш за все , при проведенні дослідження будь-якого показника, а особливо втрат природного газу, необхідно провести аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
Для Богородчанського УЕГГ основними ТЕП є: реалізація природного газу, продуктивність праці, фондовіддача, продуктивність праці, фондовіддача, собівартість про транспортованого природного газу, собівартість 1000м3 природного газу, дохід від про транспортованого природного газу.
Обсяг реалізації природного газу визначається за формулою:
Qp=Q-B (2.1)
де Q – обсяг подачі (про транспортованого газу, тис. м3);
В – витрати газу при транспортуванні, тис м3.
2. Фондовіддача визначається за формулою:
Фв=Qp/Ф ( 2.2)
де Qp – обсяг реалізації газу в грошовому вираженні, грн.;
Ф – середньорічна вартість ОФ підприємства, грн.;
3. Продуктивність праці визначається виходячи із співвідношення:
ПП=Qp/ССЧпг (2.3)
де Qp – обсяг реалізації газу в грошовому вираженні, грн.;
ССЧпг – середньооблікова чисельність працюючих, які зайняті в основному виробництві.
4. Протяжність газової мережі, км.
5. Кількість квартир, обладнаних газовими лічильниками, шт.
Дані про собівартість природного газу, обсяг реалізації продукції (робіт, послуг)визначається із звітних даних підприємства.
Виробничо-технологічні втрати природного газу включають його витоки із елементів
