мережі системи газопостачання: газопроводів, арматури, з’єднувальних деталей, встановленого обладнання та приладів. Елементарні норми граничних обсягів виробничо-технологічних втрат природного газу розраховані на 1 км. газопроводу, на 1 ГРП, на 1 БК ГРП, на 1 ШРП, на 1 квартиру. Виробничо-технологічні втрати розраховуються за результатами роботи за місяць, квартал, рік.
Загальний обсяг виробничо-технічних втрат (Qв) за відповідний період визначаються за формулою:
Qв=Qв1 + Qв2 + Qв3 + Qв4 + Qв5 тис. куб. м.
де Qв1 – виробничо-технологічні втрати природного газу за відповідний період при умовній нормативній герметичності газопроводів, з’єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, тис. куб. м.
Qв=f(Ду, Р, тип газопроводу)
де Ду – умовний прохід (діаметр) газопроводу, мм.
Р – тиск газу в газопроводі, кГс/см2;
тип газопроводу – міжселищні та розподільчі газопроводи;
газопроводи – у води, квартальні, дворові, будинкові газопроводи.
Qв2 – виробничо-технологічні втрати природного газу за відповідний період при умовній нормативній герметичності газового обладнання та приладів газо регуляторних пунктів у цегляних будинках (ГРП), металевих контейнерах (БК ГРП), тис. куб. м.
Qв2=f(період, тип обладнання),
де період – опалювальний, неопалювальний;
тип обладнання – плита газова побутова; плита газова побутова, витрат водонагрівальний проточний (газова колонка); плита газова побутова, газове опалення; плита газова побутова, апарат водонагрівальний проточний (газова колонка), газове опалення.
Qв4 – виробничо-технологічні втрати природного газу для забезпечення продування та заповнення газопроводів газом, тис. куб. м.
Qв4=f(Ду, Р, вид технологічної операції),
де Ду – умовний прохід (діаметр) газопроводу, мм.
Р – тик газу в газопроводі, кГс/см2;
вид технологічної операції – продування, заповнення.
Qв5 – виробничо-технологічні втрати природного газу, що виникли внаслідок аварій (пошкоджень) газопроводу, тис. куб. м.
Комерційні витрати розраховуються за формулою:
Qк=Q – Qр– Qвт (2.4)
де Q – обсяг подачі природного газу, т. м3;
Qр – обсяг реалізованого газу, т. м3;
Qвт – обсяг виробничо-технологічних втрат, т. м3.
Одним з найважливіших питань проведення аналізу втрат природного газу є вибір системи показників з допомогою яких можна достатньо проаналізувати втрати газу. До таких показників відносяться:
Розрахунок втрат газу на 1 м3 реалізованого природного газу:
q1м=Qв/Qр (2.5)
де Qв – втрати газу, т. м3;
Qвт – обсяг реалізації, т.м3.
Розрахунок втрат газу на труби газопроводу:
q1мт=Qв/Lг (2.6)
де Qв – втрати газу, т. м3.
Lг – загальна довжина газопроводу. т. м.
Розрахунок втрат газу на 1 ГРП, ШРП, 1 будинковий регулятор, абонента:
Q1ГРП, ШРП, 1кв=Qв/N (2.7)
де N – загальна кількість ГРП, ШРП, будинкових регуляторів, абонентів.
Доля втрат газу при транспортуванні:
В=Qв/Q*100% (2.8)
де Q – обсяг подачі газу, т. м3;
Qв – величина втрат газу при транспортуванні, тис. м3.
Питомі витрати газу на власні потреби:
Вв=Овп/Ор*100% (2.9)
де Овп – витрати газу на власні потреби, тис. м;
Ор – обсяг реалізації газу, тис. м.
Кількість газифікованих квартир (кв) та довжину вуличної газової мережі (км) можна знайти у квартальних статистичних звітностях підприємства.
2.3 Класифікація, відбір та методика кількісної оцінки факторів. що впливають на рівень втрат природного газу
Основним завданням економіко-математичного аналізу рівня і динаміки втрат газу зводяться до виявлення резервів зниження втрат газу по факторах. Фактори, які впливають на аналізований показник – об’єктивні постійно діючі причини, які впливають на її зміну. В процесі класифікації фактори розподіляють на 3 групи:
природні (підземні і надземні);
техніко-технологічні (технічні, технологічні);
організаційно-економічні (організаційні і соціально-економічні).
Детальна класифікація факторів, що впливають на рівень втрат газу наведені на рисунку 2.3.1.
Характеризуючи класифікацію факторів по їх розподілі ми сказали, що втрати газу будуть залежати від розміщення газопроводів (їх пролягання: підземне чи надземне), сезонної нерівномірності подачі газу (в зимовий період втрати будуть більшим, що насамперед залежить від температури, тиску та інших чинників). Велике значення має технічний рівень виробництва, обладнання, яке використовується, умови проведення робіт, а також кваліфікаційний рівень робітників, які виконують дані роботи, проведення ремонтів по заміні ушкоджених ділянок газопроводів на обладнання на ГРС, ГРП, ШРП та інше.
Існує ряд факторів, які мають вплив на формування величини втрат природного газу, проте при дослідженні недоцільно включати в розрахунки велику кількість факторів оскільки це ускладнює розрахунки і знижує їх точність. Тому при проведенні кількісної оцінки впливу різних факторів на втрати необхідно відібрати ті, вплив яких є найвагомішим. При аналізі втрат природного газу на Богородчанському УЕГГ важливим етапом є визначення факторів які найбільше впливають на дослідження показника.
До таких факторів відносяться:
рівень придатності ОЗ підприємства, який можна охарактеризувати за допомогою коефіцієнта придатності ОЗ;
довжина газопроводів;
Рисунок 2.3.1 - Фактори, що впливають на рівень витрат природного газу
їх стан і термін експлуатації;
кількість і експлуатаційний стан інженерного обладнання;
стан системи електрохімзахисту;
режим роботи тепломережі;
кількість великих (промислових) споживачів газу;
кліматичні умови регіону;
спрацювання запобіжного регулюючого обладнання;
скидання газу в атмосферу під час проведення профілактичних і ремонтних робіт на газопроводах і обладнанні;
заповненні (продувці) газом газопроводів та обладнання;
регулювання і налагоджування газового обладнання та приладів;
частка лічильників роторного типу в загальній кількості приладів обліку газу;
величина пере опломбування лічильників номерними пломбами;
застосування ОВП;
рівень автоматизації ГРС;
кількість квартир обладнаних лічильниками та інші.
Для кореляційно-регресійного аналізу було відібрано ряд факторів, щоб детальніше вивчити їх вплив на даний показник, а саме:
Рівень придатності ОЗ:
Кп=(Фп – Фзн)/Ф (2.10)
де Фп – початкова вартість ОЗ, грн.;
Фзн – величина зносу ОЗ, грн.;
Ф – середньорічна вартість ОЗ, грн.
2. Частка робітників шостого розряду в загальній кількості ПВП, чол.
К=Рр/Рп (2.11)
де Рр – середній розряд робіт;
Рп – середній розряд працівників.
Рівень автоматизації ГРС:
µ авт. грс=n авт. грс./n грс (2.12)
де n грс. – кількість автоматизованих ГРС, шт.
n грс. – загальна кількість ГРС, шт.
4. Питома частка квартир, обладнаних лічильниками, шт.
u кв = n квл/ n кв (2.13)
де n квл – кількість квартир обладнаних