n кв – загальна кількість квартир, шт.

5. Рівень плановості ремонтів:

Кпр=Пф/Ппл (2.14)

де Пф – фактична кількість виконаних ремонтів;

Ппл – кількість запланованих ремонтів.

Методика аналізу втрат природного газу

Одним з найважливіших завдань підприємства є зниження втрат природного газу. Для вивчення можливостей зниження втрат використовують метод економічного аналізу. Під методом розуміють спосіб системного комплексного вивчення, вимірювання та узагальнення впливу окремих факторів на фінансово-господарську діяльність підприємства, який передбачає розробку спеціальними прийомами показників плану, звітності та інших джерел інформації.

Під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку. Особливості діалектичного підходу полягають у тому, що явища розглядаються у взаємозв’язку та взаємообумовленості, в русі, зміні та розвитку.

Особливостями методу економічного аналізу є:

використання системи показників, які всебічно характеризують господарську діяльність;

вивчення причин змін цих показників;

виявлення та вимірювання взаємозв’язку між цими показниками і метою досягнення найкращих результатів.

Продовження діалектичного підходу до аналізу є наявність його методики, тобто сукупність методичних прийомів, процедур, які забезпечують практичне проведення економічного аналізу.

В даній дипломній роботі використовуються традиційні та економіко-математичні методи економічного аналізу. Зокрема:

Прийом порівняння – дозволяє виразити значення однієї величини через порівняння з іншою. Для застосування цього прийому необхідне дотримання наступних умов: правильний вибір бази порівняння та досягнення співставності показників, що порівнюються.

Прийом групування – передбачає формування з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за відповідними ознаками. Зазвичай, результатом використання даного прийому є складання таблиці.

Графічні прийоми - аналіз показників за допомогою графічного їх При здійсненні аналізу в даній курсовій роботі широко використовуються динамічні ряди.

Динамічний ряд – це ряд показників, який характеризує зміну явища в часі. Він складається з двох елементів:

статистичні показники, які характеризують величину явища, тобто це рівні ряду;

ряд періодів або моментів часу, на які припадають рівні ряду.

До основних статистичних характеристик динамічних рядів відносять:

абсолютні прирости (ланцюгові і базисні)

(2.15)

(2.16)

де уі – рівень динамічного ряду і-го періоду;

уі-1 - рівень динамічного ряду попереднього періоду;

уі - рівень динамічного ряду базисного періоду.

темпи росту (ланцюгові і базисні)

(2.17)

(2.18)

темпи приросту (ланцюгові і базисні)

(2.19)

(2.20)

Як правило, темпи приросту виражаються в процентах.

Також використовується метод екстраполяції (метод найменших квадратів) для прогнозування на майбутні періоди показника (в даному випадку продуктивності праці). Для прогнозування зміни ряду динаміки використовують вирівнювання. Знаходять, яке рівняння найбільш точно характеризує зміни показника і роблять прогноз на майбутній рік.

Ряди динаміки використовуються для виявлення тенденції розвитку явищ. При цьому використовується аналітичне вирівнювання рядів динаміки за математичними функціями, які називаються трендовими кривими. Трендові криві використовують для прогнозування явищ, коли вплив окремих чинників важко розділити і тоді явище представляють як функцію, яка залежить лише від фактору часу, в якому сконцентровано вплив усіх чинників. Найчастіше використовують рівняння прямої, параболи або показникової функції.

Рівняння прямої , де

– характеризує середній щорічний приріст показника. Параметри цього рівняння знаходять з системи нормальних рівнянь:

(2.21)

Розв’язок системи спрощується, якщо відлік часу беруть з середини ряду динаміки. При цьому використовується така система позначень умовного часу t:

а) якщо кількість рівнів непарна, то умовне позначення часу t має вигляд:

Період | t

1 | 1-

2 | 0

3 | 1

?t=0

б) якщо кількість рівнів парна:

Період | t

1 | -3

2 | -1

3 | 1

4 | 3

?t=0

Таке позначення необхідне для забезпечення рівності між періодами. В цих випадках і знаходять за формулами:

(2.22)

. (2.23)

Рівняння параболи другого порядку: .

Параметри цього рівняння знаходять з такої системи рівнянь:

(2.24)

Найпоширенішими методами вивчення зв'язків при аналізі різноманітних явищ є методи кореляційного та регресійного аналізів. Метою аналізу кореляційного дослідження тісноти зв'язку між явищами, а регресійний - має на меті аналіз форми зв'язку. Між ознаками економічних явищ переважають кореляційні зв'язки.

Важливою характеристикою кореляційного аналізу є лінія регресії - емпірична в моделі аналітичного групування і теоретична - в регресійному аналізі. Емпірична лінія регресії представлена груповими середніми результативної ознаки, кожна з яких належить до відповідного інтервалу значень групового фактора. Теоретична лінія регресії описується певною функцією У=f(Х), яку називають рівнянням регресії, а У- теоретичним рівнем результативної ознаки. На відміну від емпіричної, теоретична лінія регресії неперервна.

У парному кореляційно-регресійному аналізі переважно використовуються рівняння:

1) лінійне y x = a0 + a1X (2.25)

2) параболічне yx = a0 + a1X + a2X2 (2.26)

3) кубічне yx = a0 + a1X + a2X2 + a3X3 (2.27)

4) степеневе ух = а0 *X a1 (2.28)

5) гіперболічне yx = a0 + ai / X (2.29)

Етапи кореляційно-регресійного аналізу на прикладі лінійного зв'язку. На першому етапі доцільно застосувати графічний метод для формування гіпотези про наявність саме лінійного взаємозв'язку між ознаками.

На другому етапі визначаються параметри лінійного рівняння регресії:

yx = a0 + a1X (2.30)

X - теоретичне значення результативної ознаки;

а0,а1 - параметри рівняння.

Коефіцієнт a1 вказує на те, на скільки змінюється результативна ознака Ух внаслідок зміни факторної ознаки на одиницю. У тому випадку, коли значення додатне - зв'язок прямий , в протилежному випадку - обернений. Параметри a0, a1 визначають за допомогою методу найменших квадратів складеної системи двох рівнянь з двома невідомими:

(2.31)

n - число членів у кожному з двох порівнюваних рядів;

- сума значень факторної ознаки;

- сума значень результативної ознаки;

- сума добутків значень факторної та результативної ознак. З наведеної схеми параметри рівняння регресії розраховуються різними способами, в тому числі за формулами:

або (2.32)

або (2.33)

На третьому етапі за одержаним рівнянням