Мікроекономіка

1. Державне регулювання рівноваги в галузі фірми, підприємств.

Зазвичай при даній ціні товару на ринку, коли бажання покупців співпадають із запропонованою пропозицією на ринку утворюється рівновага. Але виникають ситуації, коли держава втручається в формування ціни і внаслідок цього виникають наступні моменти:

якщо держава штучно підвищує ціну, то споживач менше купувати даний товар за підвищеною ціною, тому виникає надлишок товару (рис.1.);

якщо держава знижує ціну, то споживач більше купувати даний товар, виникає дефіцит товару (рис.1.);

якщо держава вводить податок на продукцію, то витрати підприємства зростають, а тому крива пропозиції зсувається вгору праворуч. При більшій ціні споживачі купуватимуть менше товарів (рис.2.);

якщо держава вводить фінансову дотацію, то витрати підприємства зменшуються, а тому крива пропозиції зсувається ліворуч вниз. При меншій ціні споживачі купуватимуть більше товарів (рис.2.).

3. Моделі конкуренції та їх характеристика.

Існує чотири моделі конкуренції:

чиста конкуренція – це такий вид конкуренції який характеризується наступними ознаками:

частка кожного постачальника і споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна, ніхто не домінує на ринку;

продукція однорідна;

учасники можуть вільно входити на ринок та виходити з нього;

постачальники не взаємодіють один з одним, так само як і споживачі (тобто їхня поведінка не є стратегічною);

монополія – це такий тип ринкової структури, де:

весь галузевий випуск постачає одна фірма;

продукція однорідна і не має близьких замінників;

входження на ринок нових фірм блоковано;

споживачі не взаємодіють між собою;

існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягу та попиту покупців;

олігополія – це такий тип ринкової структури, де:

на ринку діє декілька подавців;

продукція може бути і стандартизованою і диференційованою;

існують певні бар’єри для входу на ринок;

виробники мусять враховувати поведінку конкурентів, тобто діють стратегічно;

існує повна поінформованість щодо ринкових цін та обсягів;

монополістична конкуренція – це такий тип ринкової структури, де:

на ринку діє багато продавців і покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів є незначна;

продукція різних виробників неоднорідна (диференційована);

вхід на ринок і вихід з нього вільний;

виробники не взаємодіють між собою;

існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту.

4. Бухгалтерські та економічні витрати їх характеристика.

Втирати виробництва в економічній теорії визначаються згідно концепції альтернативної вартості і є вартісною оцінкою блага з боку його виробника.

Бухгалтерська вартість складається з усіх витрат виробництва, які пов’язані з придбанням необхідних для забезпечення випуску продукції ресурсів на ринках відповідних ресурсів за ринковими цінами. Це явна, або зовнішня вартість.

Але така вартість не містить неявні (внутрішні) витрати, які слід брати до уваги, якщо підприємець використовує у виробництві благ власні ресурси – працю, капітал, свої підприємницькі здібності, - тобто виробничі ресурси, які він не купує на ринках, але використання їх слід оцінити згідно їхньої альтернативної вартості (можна вважати, що вона визначається ринковими цінами, що складаються на факторних ринках).

Економічна вартість складається не лише з явної, але й неявної вартості виробництва продукції.

5. Чиста конкуренція.

Чиста конкуренція – це такий вид конкуренції який характеризується наступними ознаками:

частка кожного постачальника і споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна, ніхто не домінує на ринку;

продукція однорідна;

учасники можуть вільно входити на ринок та виходити з нього;

постачальники не взаємодіють один з одним, так само як і споживачі (тобто їхня поведінка не є стратегічною.

6. Попит і його еластичність.

Попит – це співвідношення між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть купити. Обсяг попиту – це кількість товару, яку споживач має намір купити за певною ціною.

З визначення попиту випливає закон попиту, який полягає в наступному: із збільшенням ціни на товар попит зменшується і навпаки. Графік залежності обсягу від ціни показано на рисунку 1, де Q – обсяг попиту на товар, Р – це його ціна.

Згідно із законом попиту, при зниженні ціни товару споживач готовий купувати його більше.

Проте ступінь чутливості споживача буде різним для різних товарів, так і при певних змінах ціни на один і той же товар.

Для одних товарів невелика зміна ціни приводить до значних змін у кількості продукції, що купується. Для інших значна зміна ціни приводить до незначних змін у кількості продукції, що купується.

Для характеристики чутливості попиту до зміни ціни вводять поняття еластичності попиту. Еластичність попиту – це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні ціни на певний процент. Є три види еластичності:

еластичний попит (дана відсоткова зміна ціни приводить до відносно більшої відсоткової зміни кількості);

нееластичний попит (дана відсоткова зміна ціни приводить до відносно меншої відсоткової зміни кількості);

одинична еластичність (дана відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні кількості).

7.Обсяг виробництва та ціноутворення в олігополії.

Найважливішою рисою олігополії є те, що фірма-олігополіст мусить розробляти ціну та планувати обсяг виробництва з урахуванням дій своїх конкурентів. Якщо на ринку слалася рівновага і фірма-олігополіст планує підвищити ціну, то це приведе до втрати своїх покупців, оскільки конкуренти можуть не підвищити ціни. При спробі знизити ціну товару, конкуренти також будуть знижувати ціну, тому попит в даному випадку буде низькоеластичним і фірма не отримає бажаного результату. Це пояснюється тим, що на олігополістичному ринку декілька виробників і вони добре один про одного знають. Планування обсягу здійснюється виходячи з частки ринку, яку займає фірма.

Розглянемо ціноутворення і планування обсягу в випадку створення на олігополістичному ринку картеля. Картель – це змова фірм щодо майбутніх обсягів випуску і цін. В цьому випадку фірми:

узгоджують спільну ціну і галузевий обсяг випуску