встановлюють квоти кожного учасника (обсяг виробництва кожної фірми, який вона не може перевищити. Квоти формуються таким чином, щоб сума часток кожної фірми дорівнювала узгодженому сукупному обсягу виробництва);

виробляють механізми впровадження угоди і контролю за її виконанням.

Іншим видом ціноутворенням в олігополії є встановлення ціни за лідером. В такому випадку домінуюча фірма сама встановлює власні обсяги виробництва і ціну, а всі інші фірми які приймають ціну лідера, встановлюють обсяги самостійно.

В дуополії встановлення ціни та обсягів випуску відбувається на основі змови або суперництва. Суперництво може полягати у визначенні ціни в залежності від прогнозованої ціни конкурента або у визначенні обсягів в залежності від прогнозованих обсягів випуску конкурента. Суперництво в цінах приводить до цінових війн (послідовне зниження цін суперниками). Таке відбувається доти, доки фірми не досягнуть рівня беззбитковості.

8. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

Попит – це співвідношення між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть купити.

Пропозиція – це співвідношення між ціною товару та його обсягом, який продавці товару хочуть і можуть продати за такою ціною.

Попит і пропозиція це не відокремлені поняття, а взаємопов’язані. Попит стимулює виробників виробляти товар. Відповідно до попиту виробники формують пропозицію. Для того щоб фірма продала свій товар, а споживач його купив на ринку має існувати якийсь рівень цін який би задовольнив обох (оскільки споживач хоче купити дешевше, а продавець продати дорожче).

Якщо порівняти рішення, які приймають споживач і фірма, то існує тільки одна ціна (Ре), коли ці рішення збігаються. Тоді на ринку реалізується продукція в обсязі Qе (рисунок).

Зображена на графіку ситуація відповідає рівновазі на товарному ринку, тобто стану ринку, коли для продажу пропонується саме така кількість товару, яку споживач може купити.

Ціна Ре, яка встановлюється на ринку називається ціною ринкової рівноваги, а кількість одиниць реалізованого (придбаного) товару Qе – рівноважним обсягом.

9. Умови монопольного ринку. Монопольна влада і її особливості.

Монополія – це такий тип ринкової структури, де:

весь галузевий випуск постачає одна фірма;

продукція однорідна і не має близьких замінників;

входження на ринок нових фірм блоковано;

споживачі не взаємодіють між собою;

існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягу та попиту покупців.

Конкурентний механізм не спрацьовує на монопольному ринку через наявність вхідних бар’єрів, які блокують входження у монополізовану галузь завдяки чинникам, що створюють несприятливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою, яка вже працює в галузі. Такими чинниками можуть бути: абсолютна перевага у вартості продукції, економія на масштабі, необхідність великого початкового капіталу, диференціація продукції, високі транспортні витрати.

Існування різноманітних вхідних бар’єрів є джерелом монопольної влади. Монопольна влада полягає у здатності фірми впливати на ринкову ціну. Конкурентна фірма позбавлена ринкової влади. Чистий монополіст має абсолютну ринкову владу, його здатність впливати на ціну обмежує лише попит споживачів. Тому фірма-монополіст є піноутворювачем – тобто встановлює ціну на ринку.

10. Монопольний попит. Монопольне ціноутворення.

Фірма монополіст одноосібно задовольняє попит споживачів на ринку певної продукції, тому у випадку монополії виробник зустрічається безпосередньо з кривою попиту, що відрізняє монополіста від конкурентної фірми.

Щодо попиту на продукцію монополіста, то слід зазначити, що у споживача не має права вибору. Тобто споживач повинен або відмовитись від використання товару монополіста, або купляти його за ціною, яку встановив монополіст. Проте монополіст не може не зважати на криву попиту і підвищувати ціну безмежно. Тоді при певному рівні ціни споживачі можуть відмовитись від використання товару.

На практиці фірма-монополіст користується принципом ціноутворення “вартість плюс” – тобто ціна встановлюється на рівні граничної вартості плюс певна надбавка.

Монополісти з метою збільшення свого прибутку досить широко використовують цінову дискримінацію – принцип ціноутворення, коли той самий товар чи послуга, продається різним покупцям за різними цінами. Для впровадження цінової дискримінації необхідно виконання двох умов:

існує формальна ознака, за якою можна розрізнити категорії споживачів;

благо не можна перепродати.

Є три види цінової дискримінації:

цінова дискримінація першого рівня (кожному споживачу встановлюють індивідуальну ціну на рівні його готовності платити за благо, тобто найвищу ціну за якою споживач погоджується на купівлю певної одиниці товару або послуги);

цінова дискримінація другого рівня (встановлення ціни в залежності від обсягу продажу);

цінова дискримінація третього рівня (виділення сегментів споживачів, та встановлення для кожного сегменту різних цін).

11. Олігополія та економічна ефективність.

Олігополія – це такий тип ринкової структури, де:

на ринку діє декілька подавців;

продукція може бути і стандартизованою і диференційованою;

існують певні бар’єри для входу на ринок;

виробники мусять враховувати поведінку конкурентів, тобто діють стратегічно;

існує повна поінформованість щодо ринкових цін та обсягів.

13. Еластичність попиту за доходом.

Еластичність попиту за доходом (ЕІ) – показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% доходу (І) споживача:

Еластичність попиту за доходом може бути додатною, від’ємною і нульовою.

Еластичність попиту за доходом дорівнює нулеві для товарів, попит на які не залежить від зміни доходу. Звичайно це товари першої необхідності.

Товари, попит на які збільшується із збільшенням доходу, називаються нормальними, або товарами вищої якості; для таких товарів еластичність попиту за доходом більша від нуля: якщо зростає доход, то збільшується і обсяг товару, який купується, тобто %ДІ>0 і %ДQ>0, отже ЕІ>0.

Еластичність попиту за доходом більша від одиниці, якщо процентне збільшення доходу веде до вищого процентного збільшення купівель. Приклад – предмети розкоші.

Товари попит на які із збільшенням доходу зменшується, називають товарами нижчої якості; тобто якщо зростає доход, зменшується обсяг товару, який купується, тобто %ДІ>0 і