При еластичному попиті ціна і витрати споживача на купівлю товару змінюються в протилежних напрямках, при нееластичному – ціна витрати змінюються в одному напрямку, а при одиничній еластичності – витрати не змінюються.

13. Аналіз кривих байдужості та їх характеристика.

Крива байдужості – це ліня рівної корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, які забезпечують споживачу один і той же рівень корисності U=U0 (рис.1.).

Карта кривих є множиною всіх можливих рівнів корисності (U1, U2, U3) для певного споживача (рис.2).

Форма кривих байдужості залежить від властивостей благ щодо змінюваності у споживанні. Так, на рис.3. U1 – це крива байдужості для абсолютних замінників, а U2 – крива байдужості для товарів які жорстко взаємодоповнюються.

Більшість товарів є неповними замінниками, а їхні криві байдужості монотонно спадними, як крива U0.

Як видно з рис.2. криві байдужості опуклі до початку координат. Припустимо, що споживач робить свій вибір на користь набору (ХА, YA), якому відповідає точка А, що забезпечує рівень корисності U0 (рис.4.). Якщо споживач обирає набір (ХВ, YВ), то він перебуває в точці в точці B цієї ж кривої байдужості U0. При цьому споживач отримує однакову корисність, але, рухаючись від А до В, він збільшує величину споживання блага Х на величину ДХ = ХВ – ХА й одночасно зменшує споживання товару Y на величину –ДY = YB – YA. Тобто, для того щоб спожити більшу кількість блага в одному наборі, споживач мусить відмовитись від певної кількості іншого блага. Кількість блага Y, від якої споживач готовий відмовитися в обмін на одиницю блага Х при незмінному рівні корисності, називається граничною нормою заміщення благ.

Згідно з рис.4. гранична норма заміщення зменшується при русі праворуч уздовж кривої байдужості. Зменшення граничної норми заміщення означає, що під час зменшення запасу блага Y і збільшення запасу блага Х споживач готовий відмовитися від усе меншої кількості блага Y для отримання додаткової одиниці блага Х. Тому для неповних замінників крива байдужості вигнута до початку координат.

Кривим байдужості притаманні такі властивості:

криві байдужості мають від’ємний нахил, тому що для збереження корисності зменшення кількості одного товару в наборі має компенсуватися збільшенням кількості другого;

криві байдужості не перетинаються;

криві байдужості, що лежать далі від початку координат, характеризують набори товарів, що мають вищий рівень корисності;

уздовж кривої байдужості гранична норма заміщення зменшується.

14. Крива попиту і її переміщення. Детермінанти функції попиту.

Попит – це співвідношення між ціною блага та його обсягом, який споживачі хочуть і можуть купити. Обсяг попиту – це кількість товару, яку споживач має намір купити за певною ціною.

З визначення попиту випливає закон попиту, який полягає в наступному: із збільшенням ціни на товар попит зменшується і навпаки. Графік залежності обсягу від ціни показано на рисунку 1, де Q – обсяг попиту на товар, Р – це його ціна. Цей графік дістав назву кривої попиту. Він відображає закон попиту.

Припущення про те, що споживач, приймаючи рішення про купівлю товару, орієнтується лише на ціну, є спрощеним. В реальному житті споживач враховує ще й інші фактори, наприклад свій доход, наявність можливих

замінників, а також свої смаки та ін. Ці фактори спричиняють зсуви кривої попиту вгору або вниз (рис.2.). Зсув кривої попиту вгору означає збільшення попиту, а вниз – зменшення.

Нецінові фактори, які викликають зсуви кривої попиту дістали назву детермінанти попиту.

Розглянемо основні детермінанти попиту:

доход. Вплив доходу на попит є досить складним. Здебільшого зростання доходу призводить до зростання попиту (зсув кривої вгору праворуч). Проте споживання деяких товарів може скорочуватись, якщо споживач замінює їх дорожчими і якіснішими (зсув кривої униз ліворуч);

ціни на суміжні товари. Попит може змінюватися в обох напрямках залежно від типу товару. Важливо відрізняти дві групи товарів: товари-замінники (альтернативні товари) і доповню вальні товари. Для альтернативних товарів при зростанні ціни на один із них попит на інший збільшується (зсув кривої вгору). Доповню вальні товари споживаються одночасно, тому із зростанням ціни на однин такий товар скорочується попит на інший, і навпаки;

смаки й уподобання. Цілком можливою є зміна попиту в обох напрямках. Наприклад, реклама здорового способу життя змінює уподобання споживачів і спричиняє зростання попиту на спортінвентар і т.д.;

число споживачів на ринку. Із збільшенням цього показника попит зростає (зсув угору), і навпаки.

15. Пропозиція. Зсуви кривої пропозиції.

Пропозиція – це співвідношення між ціною товару та його обсягом, який продавці товару хочуть і можуть продати за такою ціною.

Обсяг пропозиції – це конкретна кількість товару, яку фірма реалізує за певною ціною.

Функція пропозиції має позитивний характер, тобто чим вища ціна товару тим більше готові виробники випускати продукції (рис.1.).

На пропозицію вливає не тільки ціна товару але багато інших факторів, які спричиняють зсуви кривої пропозиції вгору ліворуч, або вниз праворуч. Зміщення кривої пропозиції вгору ліворуч означає зменшення обсягу пропозиції, а зсув вниз праворуч – збільшення пропозиції.

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію називаються детермінантами пропозиції. Розглянемо основні з них:

технологія. Вдосконалення технології сприяє зростанню пропозиції і зсуває криву пропозиції праворуч;

ціни на ресурси. В залежності від підвищення або скорочення цін на ресурси, пропозиція відповідно зменшується (зсув ліворуч) або збільшується (зсув праворуч);

очікувана зміна цін у майбутньому. Залежність аналогічна попередній;

кількість продавців на ринку. Збільшення кількості продавців призводить до зростання пропозиції (зсув праворуч), а зменшення, до її – скорочення (зсув ліворуч).

16. Мікро- та макроекономіка: їх відмінність та взаємозалежність.

Економічна наука вивчає поведінку людей і допомагає