це організаційні структури для державних підпри-ємств, коли вони об’єднуються і підпорядковуються різним главкам, міністерствам, асоціаціям. В цьому випадку, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як єдиний гос-подарський суб’єкт і між ними немає конкуренції);
економічна (є найпоширенішою. Саме її при розгляді проблеми монополізму найбільше торкаються в економічній літерату-рі. Її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі зако-но-мір-ностей господарського розвитку. Ці причини пов’язані передусім зі змінами в технологічному способі виробництва. До завоювання підпримцями монопольного становища на ринку ведуть два основні шляхи. Перший з них полягає в концентрації ви-робництва, тобто зосередженні засобів виробництва, працівників та обсягів виробництва на крупних підприємствах. Існує також інший шлях, внаслідок якого монополії виникають набагато швидше, ніж внаслідок концентрації. Мається на увазі цен-тралізація виробництва і капіталу, тобто добровільне об’єднання компаній або поглинання фірмами-переможцями банкрутів. Цен-тралізація капіталу — це збільшення розмірів капіталу внаслідок об’єднання або злиття раніше самостійних капіталів. Типовим при-кладом такого об’єднання можуть слугувати акціонерні компанії).
31. Витрати та прибуток підприємства.
Витрати – це вартість матеріальних та нематеріальних активів, які витрачає підприємство на виробництво тих чи інших благ.
Постійні витрати (FC) – це витрати, які не залежать від обсягів виробництва. Більше того вони існують, доки виробництво взагалі припиниться (виплата орендної плати, амортизація). Змінні витрати (VC) – це вартість змінних ресурсів, що використовується для заданого обсягу виробництва (з/п, витрати на придбання сировини, матеріалів для виробничих цілей). Функція вартості у короткостроковому періоді має вигляд:
В мікроекономіці використовуються показники не лише загальних витрат, а й середніх:
середні сукупні (АТС): ;
середні постійні (АFC): ;
середні змінні (АVC): .
Між середніми показниками існує взаємозв’язок:
Прибуток – це перевищення доходів фірми над видатками. Прибуток характеризує ефективність діяльності підприємства. На розмір прибутку вливають витрати. Чим вони більші тим менший прибуток.
33. Спільні та відмінні риси монополістичної конкуренції з досконалою конкуренцією та чистою монополією.
Спільні риси монополістичної конкуренції з досконалою конкуренцією: частка кожного постачальника і споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна, ніхто не домінує на ринку; учасники можуть вільно входити на ринок та виходити з нього; нецінова конкуренція; неможливість впливу виробників на ринкову ціну; виробники не взаємодіють між собою.
Відмінні риси монополістичної конкуренції з досконалою конкуренцією: нецінова конкуренція в монополістичній конкуренції, оскільки товар диференційований, в досконалій конкуренції такий вид боротьби відсутній; при чистій конкуренції продукція однорідна, а при монополістичній – диференційована.
Спільні риси монополістичної конкуренції з чистою монополією: на ринку діє багато покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів є незначна; існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягу та попиту покупців.
Відмінні риси чистої монополії від монополістичної конкуренції: на ринку працює одна фірма, за монополістичної конкуренції – багато; фірма-монополіст впливає на ринкову ціну, при монополістичній конкуренції ніхто на ціну не вливає; при монополії продукція однорідна, а при монополістичній – диференційована; вхід на ринок блокований, при монополістичній конкуренції – вільний.
Спільні риси досконалої конкуренції та монополії: на ринку діє багато покупців, частка кожного з них в обсягах ринкових продажів є незначна; однорідна продукція.
Відмінні риси досконалої конкуренції та чистої монополії: : на ринку працює одна фірма, за досконалої конкуренції – багато; фірма-монополіст впливає на ринкову ціну, при досконалій конкуренції ніхто на ціну не вливає; вхід на ринок блокований, при досконалій конкуренції – вільний.