1. Яловичина, кг | 2005

2006

2007 | 96

96

96 | 4

3

3 | 8618,0

8793,3

8942,9 | 8618,0

8793,3

8942,9 | 8618,0

8793,3

8942,9

2. Свинина, кг | 2005

2006

2007 | 96

96

96 | 4

3

3 | 494,6

593,5

619,8 | 494,6

593,5

619,8 | 494,6

593,5

619,8

3. Блочне м’ясо, кг | 2005

2006

2007 | 96

96

96 | 4

3

3 | 4946,0

5096,5

5196,0 | 4946,0

5096,5

5196,0 | 4946,0

5096,5

5196,0

4. Жир технічний, кг | 2005

2006

2007 | 96

96

96 | 4

3

3 | 5,5

5,8

6,0 | 5,5

5,8

6,0 | 5,5

5,8

6,0

5. Спеції, кг | 2005

2006

2007 | 12

12

12 | 23

22

22 | 208,2

360,4

356,0 | 208,2

360,4

356,0 | 104,1

180,2

178,0

6. Крохмал, кг | 2005

2006

2007 | 12

12

12 | 23

22

22 | 956,3

981,1

946,3 | 956,3

981,1

946,3 | 478,2

490,6

473,2

Яловичину, свинину, блочне м’ясо на жир технічний постачають на підприємство 96 разів на рік. Спеції та крохмаль – 12 раз на рік. Поточний запас ресурсів приймається в розмірі оптимальної величини поставки даного матеріалу, оскільки кожен матеріал одержують від одного постачальника. Норма гарантійного запасу для яловичини, свинини, блочного м’яса та технічного жиру також приймається в розмірі повного поточного запасу, оскільки інтервал поставок не перевищує 5 діб. Гарантійний запас для спецій та крохмалю становить 50% поточного запасу.

Спрогнозуємо коефіцієнт забезпеченості жиром технічним на наступні 2 роки. Для цього використовуємо метод екстраполяції (2.27 – 2.30). Дані необхідні для прогнозування наведені в таблиці 3.3.4

Таблиця 3.3.4 – Розрахункова таблиця прогнозування коефіцієнта забезпеченості жиром технічним

Рік  | Коефіцієнт забезпеченості жиром технічним, Y

2005 | 0,89 | -1 | 1 | -0,89 | 0,89 | 0,89 | 0,89 | 0 | 0

2006 | 0,92 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,9 | 0,92 | 0,0004 | 0

2007 | 0,91 | 1 | 1 | 0,91 | 0,91 | 0,91 | 0,91 | 0 | 0

Разом  | 2,72 | 0 | 2 | 0,02 | 1,8 | 2,7 | 2,72 | 0,0004 | 0

При побудові моделі роки умовно позначимо через t і будемо змінювати так, щоб їхня сума дорівнювала 0. Умовою оптимальності в даному методі є знаходження такої залежності Y(t), при якій відхилення між фактичними та вирівняними значеннями прямуватимуть до мінімуму.

Розрахуємо параметри a і b для рівняння прямої

;

Рівняння прямої має вигляд:

Для обрання адекватної моделі динамічного ряду розраховуємо значення рівняння параболи . Розрахуємо параметри a, b, c. Для цього запишемо систему рівнянь:

Звідси: a= 0,92; b= 0,01; c= -0,02

Рівняння параболи має вигляд:

Оскільки, сума квадратів між фактичними та вирівняними значеннями по параболі дорівнює нулю, то прогноз коефіцієнту забезпеченості жиром технічним здійснюємо саме по рівнянні параболи.

Розрахуємо прогнозні значення коефіцієнту забезпеченості жиром технічним на 2008 та 2009роки.

Зобразимо фактичні та вирівняні значення коефіцієнту забезпеченості жиром технічним на рисунку 3.4.

Рисунок 3.3.3 - Тенденція коефіцієнта забезпеченості жиром технічним

Коефіцієнт забезпеченості жиром технічним зріс у 2006 році впорівнянні з 2005. проте дещо знизився у 2007 році. Така тенденція зберігатиметься й надалі і у 2008 році цей показник знизиться до рівня 0,86, а у 2009 – до 0,77.

4 Заходи удосконалення елементів виробництва на підприємстві ВАТ “Івано-Франківський птахокомбінат”

4.1 Впровадження технології підвищення продуктивності праці шляхом введення в експлуатацію нового обладнання по розробці, обвалюванню і сортуванню м’яса

Початковим етапом виробництва ковбасних виробів є розробка, обвалювання, жиловка і сортування м’яса. Спочатку розробляють м’ясні туші на частини. Існує роздроблення туш для роздрібної торгівлі і промислової переробки. При цьому існують певні правила, яких необхідно дотримуватись. При роздрібленні частини групують за сортами. Для роздроблення туш використовують стрічкові пили, дискові ножі, циркулярні пили, ножі, сікачі (вручну). Після сортування роздроблених туш м’ясо розфасовують.

На ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат” використовують циркулярні пили, ножі та сікачі. Розроблення туш цими видами предметів праці є доволі трудозатратним етапом виробництва. Щоб зменшити затрати праці на цьому етапі пропоную ввести в експлуатацію нове обладнання, яке б замінило застарілі пили та сікачі.

Одним з виробників обладнання для переробки м’яса є черкаський завод «Темп». Таке обладнання є досить якісним та відносно недорогим (порівняно з зарубіжним). І оскільки виробник вітчизняний – не доведеться сплачувати мито та інші витрати на сертифікацію.

Станок КП-876-11 містить в собі 3 види дискових пил різного діаметру відповідно для розроблення туш різного розміру. Станок напівавтоматичний, потребує 2-х людей-операторів. Вартість даного обладнання 11850грн., вартість встановлення – 300грн.

Введення даного обладнання повинно зменшити затрати робочого часу на початковому технологічному етапі розробки м’яса, збільшити обсяг виробництва продукції і зменшити фонд заробітної плати.

Таблиця 4.1.1 – Дані для розрахунку економічного ефекту

Показники | До впровадження | Після впровадження

Фонд заробітної плати, тис грн | 669,2 | 640,2

Чисельність працюючих, чол | 138 | 132

Продуктивність праці тис грн/чол | 171,33 | 179,12

Обсяг вигот продукції, тис грн | 23643,8 | 23705,1

На етапі розробки м’яса працює 8 робітників.

Отже, чисельність на цьому етапі виробництва зменшиться на 6 чол.

За даними таблиці 4.1.1 розрахуємо:

Зміна продуктивності праці:

ПП=179,12-171,33=7,79 тис грн/чол

Приріст обсягу виготовленої продукції:

Y=24035,1-23705,8=61,3 тис грн

Число умовно-вивільнених працівників:

Ч=138-132=6 чол

Зміна фонду заробітної плати:

Ф=640,2-669,2=29 тис грн

Економічний ефект від впровадження заходу:

Е= 61,3-11,850-0,3+29=78,45 тис грн

Отже, впровадження даного заходу дозволить підприємству збільшити обсяг виготовленої продукції на 61,3 тис грн, зменшити фонд заробітної плати на 29 тис грн та збільшити продуктивність праці на 7,79 тис грн/чол.

4.2 Зміна постачальника та умов постачання жиру технічного

У виробництві ковбасних виробів застосовується такий вид ресурсу як жир технічний. Його нормативний запас у 2007 році становив 631,2 кг, фактичний – 576 кг. Коефіцієнт завантаження 0,89, що є