Змiст
Курсова робота
Планування заходiв пiдвищення продуктивностi працi на пiдприємствi
(на прикладі ВАТ "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат")
Змiст
Вступ
1. Характеристика об’єкта дослідження.
1.1 Характеристика продукції , робіт і умов функціонування підприємства.
1.2 Забезпеченість підприємства ресурсами: матеріально-технічними, трудовими і природними.
1.3 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.
2. Теоретичні та методичні питання аналізу продуктивності праці.
2.1.
Економiчна суть продуктивностi праці
2.2.
Характеристика показників та методів виміру продуктивності праці.
3. Аналiз продуктивностi працi на пiдприємства.
3.1.
Загальна оцiнка рiвня та динамiки продуктивностi працi
3.2.
Аналiз впливу органiзацiйно-економічних факторiв на рiвень продуктивностi працi
3.3.
Аналiз впливу техніко-технологічних факторiв на рiвень продуктивностi праці.
4.Оцiнка резервiв пiдвищення продуктивностi працi на пiдприємствi
Висновки
Список використаної лiтератури
ВСТУП
Iз вступом вiтчизняної економiки в ринкову стадiю свого розвитку змiнились форми ведения господарської дiяльностi. Пiдприємству наданi широкi права i можливостi у реалiзацiї своїх економiчних iнтересiв, виборi способiв органiзацiї виробництва, збуту продукцiї. При цьому пiдприємство виходить iз власних ресурсних можливостей з врахуванням широкого спектру факторiв, якi впливають на ефективнiсть використання виробничого потенцiалу.
Планування, в тому числi i планування продуктивностi працi є одним з основних методiв управлiння як безпосередньо виробництвом, так i загальноекономiчною дiяльнiстю пiдприємства, що в кiнцевому пiдсумку має забезпечувати пiдвищення ефективностi виробництва.
Продуктивнiсть працi є головним джерелом збiльшення випуску продукцiї, а в рамках держави - пiдвищення добробуту людей.
Об’єктом даної курсової роботи виступає Вiдкрите акцiонерне товариство "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат". ВАТ "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат" засноване Регiональним вiддiленням фонду державного майна України по Iвано-Франкiвськiй областi шляхом перетворення державного пiдприємства у вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про порядок перетворення в процесi приватизацiї державних пiдприємств у вiдкритi акцiонернi товариства" № 686 вiд 07.12.1992р.
Суб’єктом даної курсової роботи є планування заходiв пiдвищення продуктивностi працi на ВАТ "Iвано-Франкiвський м'ясокомбiнат".
Метою даної курсової роботи є вивчення планування заходiв пiдвищення продуктивностi працi на пiдприємствi, їх впливу на економiчну дiяльнiсть, розробка заходiв i вишукування резервiв по пiдвищенню продуктивностi працi.
ВАТ "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат" з моменту його реєстрацiї є правонаступником державного пiдприємства "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат", зареєстрованого виконавчим комiтетом Iвано-Франкiвської мiської Ради народних депутатiв 13.11.1993р. № 320-P, реєстрацiйний № 0909-ДП, перереєстрованого виконавчим комiтетом Iвано-Франкiвської мiської Ради народних депутатiв 18.05.1994 року, реєстрацiйний № 152.
ВАТ "Iвано-Франкiвський м’ясокомбiнат" - одне iз найстарiших пiдприємств м’ясної промисловостi областi.
Станiславська бойня була збудована магiстром мiста в 1909 роцi. Вона складалася з 7 примiщень: для забою великої рогатої худоби, забою свиней, хо-лодильника, котельнi з двома паровими котлами та компресорною дiльницею з обладнанням для виготовлення холоду.
Крiм цих примiщень на територiї бойнi знаходились два господарських примiщення для утримання великої рогатої худоби та свиней перед забоєм та невелике житлове примiщення для постiйного проживания сторожа бойнi.
Штатних працiвникiв на бойнi працювало 19 чоловiк, де одноразово пере-роблялось 12 голiв великої рогатої худоби та 12 свиней. Ковбаснi вироби не ви-готовлялись.
Переробка м’яса на мiськiй бойнi проводилась горизонтальним способом, вручну. Штучний холод для холодильника виготовлявся за допомогою вуглекис-лотного компресора. В холодильнику були окремi примiщення для зберiгання м'яса приватними особами. За користування холодильником приватнi особи сплачували магiстру певну суму грошей.
Крiм того, на бойнi виготовлявся штучний лiд в кусках, який продавався лiтом господарям приватних магазинiв.
Всi цi данi взятi з польських документiв, якi зберiгаються в обласному дер-жавному архiвi /1935 рiк/.З цих же документiв вiдомо, що прибуток мiської бойнi в 1933-1934 бюджетному роцi складав 192 тисячi злотих.
В 1939 роцi всi примiщення бойнi були переданi новоствореному м’ясоком-бiнату.
В 1945 роцi на Станiславському м’ясокомбiнатi працювало 39 чоловiк. Крiм переробки м’яса великої та дрiбної рогатої худоби, свиней була органiзована переробка м’яса свiйської птицi та кролiв, а також розпочалось виробництво ковбасних виробiв. Асортимент ковбасних виробiв становив 22 вида.
За весь 1945 рiк м’ясокомбiнатом вироблено 490 тон м’яса i субпродуктiв I категорiї, 44 тони ковбасних виробiв. Загальний об’єм валової продукцiї, вироб-леної у 1945 роцi, складав - 808 тисяч карбованцiв (сума в оптових цiнах введених в дiю у 1967роцi).
До 1957 року переробка худоби проводилась вручну. Худоба оглушалась молотом. Обезкровлювання, зняття шкури, виймания нутрощiв проводилось в горизонтальному положеннi туші.
В жировому вiддiленнi витопка харчових жирiв проводилась у вiдкритих двостiнних котлах. В субпродуктовому вiддiленнi обробка всiх груп субпродуктiв, в основному, проводилась вручну. Всi шерстнi субпродукти оброблялися паяльними лампами.
Переробка домашньої птицi та кролiв було передано створеному птахоком-бiнату.
У пiслявоєнний перiод швидкими темпами розвивалося сiльське господар-ство, особливо тваринництво. Для забезпечення переробки швидкоростучого по-голiв'я худоби виробничi дiльницi м'ясокомбiнату протягом 1945 - 1965 рокiв реконструювалися декiлька разiв.
Iнтенсивний розвиток тваринництва в областi викликало необхiднiсть роз-ширення виробничих примiщень.
3 1965 року була проведена реконструкцiя Iвано-Франкiвського м’ясоком-бiнату на додатково видiленiй територiї, був побудований новий холодильник на 1200 тон одночасного зберiгання м’ясопродуктiв, була проведена реконструкцiя старого холодильника на 400 тон м’яса, побудований новий компресорний цех з установкою амiачних компресорiв, якi постачають холод камерам заморожування м’яса (вiд -30 до -35 градусiв цельсiя) та камери зберiгання м’ясопродуктiв (вiд -18 до -20 градусiв цельсiя).
В 1970 роцi побудована та здана в експлуатацiю м’ясожирова дiльниця потужнiстю 30 тон м’яса за змiну з вiддiленнями: база передзабiйного утриман- ня худоби, забiйне вiддiлення, субпродуктове вiддiлення, кишечне вiддiлення, жирове вiддiлення, шкiрозасолювальне вiддiлення та цех технiчних фабрикатiв потужнiстю 1,8 тон сухих кормiв за змiну. Крiм того була побудована санiтарна бойня, iзолятор, примiщення для миття автотранспорту.
В травнi 1991 р. на базi Тисменицького малого пiдприємства по прийманню худоби в держресурси вiд населения створене Тисменицьке пiдсобне господарство Iвано-Франкiвського комбiнату (наказ № 123 вiд 15.05.1991 р.) для виробництва сiльськогосподарської продукцiї,
