21.Коефіцієнт випередження росту | 1,02 | 1,02 | 1,02

2.2. Аналіз динаміки і структури витрат на виробництво продукції

Виробництво продукції пов’язане з певними витратами, які мають назву “виробничі”.

Виробничі витрати – витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати. Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі (накладні) витрати.

За способом включення до собівартості продукції виробничі витрати поділяються на прямі і непрямі [3,124].

Вплив економії по кожній статті на виконання плану по собівартості на виконання плану по собівартості залежить не тільки від темпів зниження витрат по даній статті, але і від питомої ваги цієї статті в загальній сумі собівартості продукції. Цей вплив вимірюється в відсотках шляхом ділення абсолютної величини відхилення на повну собівартість продукції.

Після попереднього ознайомлення з даними про собівартість продукції і її складовими переходять до фактичного аналізу, кожної статті зокрема і перш за все статей по яких виявлені перерозходи.

Порівняння фактичних рівнів собівартості з плановими не може дати повного уявлення про ступінь використання підприємством ресурсів. Слід забеспечити порівняння рівнів собівартості в динаміці, а також з даними інших підприємств та з середньо-галузевими показниками. Узагальнюючим показником, який характеризує завдання щодо зниження витрат є затрати на одну гривню товарної продукції.

Затрати на 1 грн. товарної продукції обчислюють в копійках, як частку від ділення повної собівартості всієї товарної продукції на її обсяг виражений в оптових цінах підприємства.

Аналіз затрат на 1 грн. товарної продукції починають з порівняння фактичного рівня з рівнем затрат передбаченим плановим завданням.

З 1грн. тов. Прод. = С/ ТП,

Де С – собівартість,

ТП – Величина товарної продукції.

№ з/п | Найменування показників | Фотма звітності | Фактично | Відхилення

звітний | відповідний | (+,-)

гр.4-

гр.5 | %, гр.4/гр.5.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

1 | Вартість продукції | 5-с | 1167,8 | 872,2 | 295,6 | 1,3

2 | Витрати на виробництво , всього | 011 | 1167,8 | 872,2 | 295,6 | 1,3

В т.ч.

Матеріальні витрати | 012 | 945,2 | 654,1 | 291,1 | 1,4

Амортизація ОФ | 014 | 16,9 | 12,8 | 4,1 | 1,3

Витрати на оплату праці | 015 | 45,8 | 33,5 | 12,3 | 12,3

Відрахування на соц.страхування | 017 | 20,1 | 12,3 | 7,8 | 1,6

Інші витрати | 019 | 139,8 | 159,5 | -19,7 | 08

3 | Витрати на 1 грн. товарної продукції | 53,32 | 28,41 | 24,91 | 1,8

4 | Прибуток підприємства | 2,4 | 2,2 | 0,2 | 1,09

2.3. Співвідношення змінних і постійних витрат

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах. Лише при істотних змінах обсягу виробництва, наслідком яких є зміни виробничої і організаційної структури підприємства, стрибкоподібно міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною. До постійних належать витрати на утримання і експлуатацію будов і споруд, організацію виробництва, управління. На практиці до групи постійних відносять також витрати, які неістотно змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва, тому їх називають умовно-постійними.

Змінні витрати — це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. В свою чергу їх можна розділити на пропорційні та порційні [7,206].

На рис. 2.3.1 графічно показана динаміка загальних постійних і змінних витрат. Динаміка витрат на одиницю продукції є іншою і легко може бути побудована, виходячи з наведеної закономірності. Так, змінні пропорційні витрати на одиницю продукції залишаються на одному рівні залежно від обсягу виробництва. На графіку їх лінія буде паралельна осі абсцис. Постійні витрати понижуються на одиницю продукції із зростанням її обсягу по параболічній кривій. Для дегресуючих витрат залишається та ж динаміка, тільки різкіше виражена.

В практичних обчисленнях загальну динаміку змінних витрат спрощують, вважаючи всю їх сукупність пропорційною. Це значно полегшує аналіз і прогнозування витрат.

Рис. 2.3.1 Динаміка витрат (С) залежно від обсягу виробництва (N): а) постійних; б) дегресуючих; в) пропорційних; г) прогресуючих.

Поділ витрат на постійні і змінні дозволяє аналізувати залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва при виборі варіантів проектних і планових рішень. При цьому доцільно користуватися графічним зображенням. На рис.2.3.2 показано лінійні функції динаміки витрат і виручки від продажу продукції. Внаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного, критичного, обсягу (Nkp) збиткове — заштрихована площа 1. Протягом зростання обсягу продукції частка постійних витрат у їх загальній сумі знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (Nkp) виробництво став рентабельним — заштрихована площа 2 [9,367].

Критичний обсяг випуску певної продукції у натуральному вимірі, вище якого виробництво стає рентабельним, можна обчислити аналітично. Як видно з ірафіка на рис. 2.3.2, для критичної програми виробництва витрати і виручка від продажу рівні, тобто

Nkp * Cзм + Спост = Ц * Nkp

Рис. 2.3.1. Залежність витрат і прибутку підприємства від обсягу виробництва:

1 — збитки; 2 — прибуток.

Звідси:

Де Сзм ~ змінні витрати на одиницю продукції;

Спост — постійні витрати за розрахунковий період;

Ц — ціна одиниці продукції.

2.4. Виявлення шляхів і резервів зниження собівартості продукції

Основні напрями розв’язування проблеми. Зниження цін - це легкий спосіб швидко привернути увагу клієнтів, але поганий спосіб для забезпечення успіху на довгостроковий період. Причина в тому, що, знизивши ціну на 10%, ви ризикуєте понизити свій прибуток на 50%. Підприємства часто намагаються понизити ціну, але “знизити