даних попередніх таблиць розрахуємо економічні показники ефективності впровадження 2 заходу.
Таблиця 4.2.2 – Розрахунок економічних показників.
Застосування відцентрових газових сепараторів підвищує ефектив-ність сепарацій газу на прийомі насосів за рахунок центрофугування всмоктувальної рідини. За базу порівняння при впровадженні заходу прийнято розрахунковий видобуток рідини за період роботи свердловин з підвищеним дебітом рідини, визначений по вхідних дебітах рідини, коли в свердловині спущені газові якорі конструкції АзНДІ. Вихідні дані для підрахунку економічного ефекту від другого заходу приведено в таблиці 4.2.3.
Таблиця 4.2.3 – Основні дані для розрахунку економічного ефекту.
За даними таблиці 4.2.3 розрахуємо:
1.
Річний економічний ефект:
Ре = (90,68-23,89)*317806-(90,68-23,88)*317704 = 3,63 тис. грн.
2.
Зміна експлуатаційних витрат по нафті:
Сн = (23,89-23,88)*317806 = 3,1 тис. грн.
3.
Приріст валової продукції:
Y = 90,68*102 = 9,2 тис .грн.
4.
Приріст прибутку – економічний ефект від впровадження даного заходу:
Пп = 3,63 тис .грн.
5.
Число умовно-вивільнених працівників через продуктивність праці до і після впровадження заходу:
В1 = (90,68*317704)/936 = 30,78 тис. грн.
В2 = (90,68*317806)/936 = 30,79 тис. грн.
Ч = (90,68*317806)/30790-(90,68*317806)/30780 = -0,3 чол.
Як видно із розрахунків, економічний ефект від впровадження другого заходу значно менший, ніж від впровадження першого (на 825,9 тис. грн.). Це свідчить про дуже малу його ефективність у порівнянні із першим. Аналогічно приріст валової продукції менший на 1116,8 тис. грн. Собівартість видобутку 1т. нафти зросла на 0,01 грн. і це спричинило збільшення експлуатаційних витрат на 3,1 тис. грн. Другий захід приводить до вивільнення 0,3 чол. тоді, коли перший – до 38 чол.
Щодо показників організації підготовки виробництва, то і тут впровадження другого заходу приводить до меншого їх покращення (таблиця 4.2.4).
Таблиця 4.2.4 – Зміна показників організації матеріальної підготовки виробництва.
Додатковий видобуток нафти від другого заходу на 12318 т. менший, ніж при впровадженні першого заходу, тому і показники цього значно менші, ніж при першому заході. Також перший захід дозволяє умовно вивільнити 38 чол., а другий тільки 0,3 чол.
Отже, як видно з порівняльного аналізу, перший захід значно ефективніший від другого заходу. Про це свідчать кращі його техніко-економічні показники і показники організації матеріальної підготовки виробництва на підприємстві НГВУ “Долинанафтогаз”.
Висновки
В даному курсовому проекті був досліджений рівень організації матеріальної підготовки виробництва на підприємстві “Долинанафтогаз” за 2003-2005 роки з допомогою аналізу діяльності підприємства в цілому і конкретно стану організації матеріальної підготовки через відповідні коефі-цієнти. Аналіз дав можливість визначити загальні тенденції виробництва, що зумовлюють його економічно-виробничу політику і напрямки господарської діяльності. Підприємство “Долинанафтогаз” є дочірним підприємством ВАТ “Укрнафта”.
Основні показники розробки свідчать про загальне зменшення видобутку нафти. Це обумовлено зростанням обводненості продукції, а також виснаженням родовищ підприємства. Збільшення цін на матеріали та енергоносії спричинює постійне зростання собівартості видобутку нафти і газу. Оскільки основну питому вагу в структурі собівартості займають умовно-постійні витрати, тому стабілізувати її збільшення можна лише з допомогою інтенсифікації видобутку нафти і газу.
Аналізуючи рівень матеріальної підготовка виробництва НГВУ “Долинанафтогаз” можна зробити ряд висновків. Зокрема:
- для коефіцієнтів забезпеченості соляною DMG, плавіковою (П) кислотами та хімреагентом Жиринокс характерна тенденція до спадання. Забезпеченість глинопорошком бентонітовим ПБМБ та будівельним цементом М-500, навпаки, зростає кожного року, що свідчить про позитивну тенденцію зростання фактичних виробничих запасів по даних видах ресурсів;
- загальний запас хімреагенту Жиринокс та плавікової кислоти (П) в днях запасу зростає кожного року, проте для соляної кислоти DMG, глинопорошку бентонітового ПБМБ і цементу будівельного М-500 він навпаки знижується;
- запас матеріальних ресурсів в днях по поточному запасу майже для всіх матеріалів рівний і становить 107 днів в 2003 році, 104 дні в 2004 році та 106 днів в 2005 році. Виняток становить глинопорошок бентонітовий ПБМБ, оскільки даний матеріал частіше поставляється на підприємство, тому його гарантійні запаси значно меші порівняно з аналогами.
- соляну DMG, плавікову (П) кислоти, хімреагент Жиринокс та цемент будівельний М-500 постачаються на підприємство двічі на рік. Глинопорошок бентонітовий ПБМБ – тричі на рік. Поточний запас ресурсів приймається в розміру оптимальної величини поставки даного матеріалу, оскільки матеріали одержують від одного постачальника.
Аналіз коефіцієнтів використання робітників за кваліфікацією, коефіцієнтів використання робочого часу та трудової дисципліни свідчать про стовідсоткову відповідність кваліфікаційного розряду робітників розряду виконуваних ними робіт протягом 2003-2005 років; ефективне використання робочого часу на підприємстві в порівнянні з максимально можливим фондом робочого часу. Коефіцієнт трудової дисципліни на даному підприємстві недоцільно розраховувати, так як робітників, які б порушували трудову дисципліну не має.
З метою вдосконалення матеріальної підготовки виробництва було запропоновано два заходи: "Впровадження технології підвищення ефективності свердловин шляхом впливу на привибійну зону порошкоподібними кислотами", який дозволив збільшити прибуток, а отже й отримати еклномічний ефкт, на 829,6тис.грн. і "Впровадження відцентрових газових сепараторів із дисперсійною газовою камерою для ГШН”, економічний ефект якого становив 3,63тис.грн. з розрахунківбуло видно, що перший захід єбільш ефективним, ніж другий. Впровадження даних заходів забезпечило покращення багатьох показників діяльності підприємства та рівня матеріальної підготовки виробництва.
Список використаної літератури
1. Витвицька Я. С. Економіка нафтогазорозвідувальних підприємств: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФІНГ, 1993. – 193 с.
2. Економіка підприємства: Навч. Посібник /Я.С. Витвицький , У. Я. Витвицька, М.О. Данилюк та ін. За ред. Я.С. Витвицького. - Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002.- 320 с.
3. Крайник О. П., Барвінська Є. С. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за ред. Крайник О. П. / - Львів: Національний університет „ Львівська політехніка” , „ Інтелект- Захід”, 2003. – 208 с.
4. Крушельницька О.В. Управління матеріальними ресурсами: Навчальний посібник. –