Суб'єкти фінансових відносин несуть реальну економічну відповідальність за результати діяльності та своєчасне виконання своїх зобов'язань перед постачальниками, споживачами, державою, банками. За своїми зобов'язаннями підприємство відповідає власним майном і доходами. За невиконання зобов'язань підприємством до нього застосовується система фінансових санкцій. Справді самостійне підприємство покриває свої втрати та збитки за рахунок фінансових резервів, системи страхування та за рахунок власного прибутку. Воно зобов'язане компенсувати збитки, завдані нераціональним використанням землі та інших природних ресурсів, забрудненням навколишнього середовища, порушенням безпеки виробництва.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємств є реально зароблені доходи від реалізації продукції та від фінансових інвестицій. Економічна відповідальність підприємства настільки велика, що його можуть оголосити банкрутом у разі завеликих збитків та неспроможності виконати зобов'язання перед кредиторами.

У підприємств формуються партнерські взаємовідносини з банками та страховими компаніями. Підприємства й банки є рівноправними партнерами, які організовують фінансові взаємовідносини з метою одержання прибутку. Банки не надають підприємствам безкоштовних та безстрокових кредитів. Підприємства, у свою чергу, за зберігання грошових коштів на банківських рахунках одержують певні відсотки. Страхові компанії страхують численні ризики, пов'язані з підприємницькою діяльністю суб'єктів господарювання, створюючи певні гарантії стабільності виробничої діяльності [21, c.31].

У підприємств формуються взаємовідносини з бюджетом та державними цільовими фондами, створеними для підтримання комерційних засад в організації підприємництва. Держава встановлює податкові платежі, обов'язкові збори та внески на такому рівні, щоб не підірвати заінтересованості підприємств у розвитку виробництва та підвищенні його ефективності. Бюджетні асигнування виділяються підприємствам у вигляді цільових субсидій та субвенцій, що виключає можливість паразитування за рахунок державних коштів.

Перехідний до ринкової економіки період характеризується багатоукладністю господарювання. Тут репрезентовано всі форми власності: державну, комунальну, колективну, приватну. Це зумовило появу різних організаційно-правових форм господарювання.

Ринкова економіка зовсім не виключає присутності поряд з іншими і державної власності. До державного сектора належать ті установи та організації, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету. Створюються також підприємства зі змішаною формою власності, що в них держава є основним держателем корпоративних прав, - електроенергетика, вугільна промисловість, машинобудування та ряд інших. Державна власність, проте, не зменшує ні самостійності, ні матеріальної відповідальності суб'єктів господарювання.

На організацію фінансів впливають організаційно-правові форми господарювання, сфера та характер діяльності підприємств. Це проявляється в процесі формування капіталу (статутного фонду), розподілу прибутку, утворення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу засобів, у взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Організація фінансів підприємств відбиває галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення та рівень технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліматичних факторів на виробництво. Так, наприклад, у сільськогосподарському виробництві, гірничодобувній промисловості, капітальному будівництві дія природних та кліматичних факторів зумовлює особливості розподілу прибутку, необхідність формування фінансових ресурсів для протидії ризику, забезпечення страхового захисту засобів виробництва та результатів праці [11, c.205].

1.2 Організаційно – економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фенікс” створене у відповідності з досягнутою домовленістю між громадянами України: Близнюк Наталією Петрівною, Федорович Іваном Івановичем, шляхом об’єднання по пайовій участі їхнього майна і грошових засобів з метою здійснення господарської діяльності і отримання прибутку та досягнення соціального ефекту шляхом створення нових робочих місць.

Для досягнення поставлених завдань Товариство в установленому порядку як на Україні, так і поза її межами здійснює різні види діяльності.

Основним видом діяльності є гуртова торгівля – ініціативна, самостійна діяльність щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Товариство з усім його майном і коштами є спільною власністю його учасників, з визначенням частин кожного учасника.

Товариство користується правами і несе обов’язки по законодавству України, пов’язані з його діяльністю, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, створює філії, представництва і дочірні підприємства, як на території України так і поза її межами, має круглу печатку і штамп зі своїм найменуванням, бланки, товарний та обслуговування знаки, інші реквізити і атрибутику, котрі затверджуються директором Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

-

-

Мета діяльності Товариства полягає у найповнішому задоволенні суспільних потреб в перелічених вище продукції, товарах, роботах і послугах та отримання прибутку від їхньої реалізації.

За рахунок прибутку Товариство задовольняє соціальні, економічні інтереси учасників Товариства та членів трудового колективу.

Для забезпечення діяльності Товариства створюється Статутний фонд у розмірі 10000(десять тисяч) гривень.

Участь у Товаристві ґрунтується на майновому вкладі в Статутний фонд. Вклади в Статутний фонд приймаються у формі грошових внесків у національній та іноземній валюті, будівлями, спорудами, обладнанням, автотранспортними засобами, машинами і механізмами, прав користування землею, водою й іншими природними ресурсами, а також об’єктами інтелектуальної власності, цінними паперами, іншими майновими правами. Вид вкладів, їхній розмір для кожного учасника визначаються зборами учасників та установчим Договором. Створений Статутний фонд розподіляється між учасниками на вклади:

-

-

До дня державної реєстрації Товариства учасники зобов’язані внести в Статутний фонд не менше 30 % розміру своїх вкладів. Вклади вносяться в одну з банківських установ м. Івано-Франківська. Решта