Таблиця 2.2

Напрямки використання чистого прибутку ТзОВ «Фенікс» за 2006 рік

Показники | Сума

тис.грн | Питома вага %

1. Фонд виробничого розвитку | 348.6 | 65.0

2. Фонд соціального розвитку | 80.45 | 15.0

3. Фонд заохочення ( стимулювання ) | 80.45 | 15.0

4. Резервний фонд | 26.8 | 5.0

Разом | 536.3 | 100

Таблиця 2.3.

Напрямки використання чистого прибутку ТзОВ «Фенікс» за 2007 рік

Показники | Сума

тис.грн | Питома вага %

1. Фонд виробничого розвитку | 545.4 | 60.0

2. Фонд соціального розвитку | 136.36 | 15.0

3. Фонд заохочення ( стимулювання ) | 181.8 | 20.0

4. Резервний фонд | 45.45 | 5.0

Разом | 909.0 | 100.0

В даній таблиці приведено використання чистого прибутку на підприємстві за 2007 рік. Найбільше чистого прибутку використано на фонд виробничого розвитку – 60% та фонд матеріального стимулювання – 20 %.

Таблиця 2.4.

Напрямки використання чистого прибутку ТзОВ «Фенікс» за 2008рік

Показники | Сума

тис.грн | Питома вага %

1. Фонд виробничого розвитку | 925.68 | 70.0

2. Фонд соціального розвитку | 132.24 | 10.0

3. Фонд заохочення ( стимулювання ) | 198.36 | 15.0

4. Резервний фонд | 66.12 | 5.0

Разом | 1322.4 | 100.0

В таблиці наведено дані використання чистого прибутку на підприємстві за 2008 рік. Найбільше чистого прибутку використано на фонд виробничого розвитку – 70% та фонд матеріального стимулювання – 15 %. З допомогою діаграми зображено відсоткову долю чистого прибутку, який направляється на утворення фондів (рис.4.).

Рис 2.3. Розподіл чистого прибутку підприємства

Розподіл прибутку поквартально не здійснюється, тому що суми коштів досить малі в розрізі кварталів, а по результатах роботи за рік ці суми значно більші і їх можна спрямувати на потреби підприємства. Перед тим як затвердити річний план використання прибутку, керівництво торговельного підприємства «Фенікс» збирає збори трудового колективу, на яких даний план затверджується, тому що підприємство є колективним і всі питання організаційного характеру, грошових коштів вирішуються колективно.

Аналіз показника співвідношення чистого прибутку й обсягу продажу підприємства за кілька років досить надійно констатує можливі погіршення якості прибутків.

Як видно з табл. 2.5, протягом трьох років коефіцієнт прибутковості має деякі коливання. Такий характер змін має назву «згладжування» прибутку (доходу). Він є наслідком свідомого штучного збільшення (зменшення) фінансових результатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотворюють картину господарської діяльності підприємств. Такі самі результати можуть бути при якісному складані бухгалтерських звітів, але внаслідок нестабільної роботи підприємства.

Таблиця 2.5.

Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства.

Показник | 2006рік | 2007рік | 2008рік

1. Чистий прибуток | 536.3 | 909.0 | 1322.4

2. Обсяг продажу | 4602.0 | 7807.0 | 14356.3

3. Коефіцієнт прибутковості (рядок 1:рядок 2) | 0.12 | 0.11 | 0.09

Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього потрібно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Вплив факторів розраховується так:

1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:

1725.85 – 1816.7= - 90.85 тис. грн. (негативний вплив)

2) вплив зміни цін:

3349.8 – 1725.85 = +1623.95 тис. грн.

У тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію:

11963.6 — 6180.5 = 5783.1 тис. грн. (позитивний вплив);

б) вплив зміни ціна на сировину, напівфабрикати, енергії тощо:

- (8613.8 – 4454.65) = - 4159.15 тис. грн. (негативний вплив);

3) вплив собівартості продукції та асортиментно-структурних зрушень:

2688.6 – 3349.8 = - 661.2 тис. грн. (негативний вплив).

Загальний вплив усіх факторів:

- 90.85 + 1623.95 – 661.2 = 871.9 тис. грн.

Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:

2688.6 – 1816.7 = +871.9 тис. грн.

Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Негативний вплив на прибуток з боку собівартості реалізованої продукції може бути повністю або частково пов'язаний з таким незалежним від роботи даного підприємства чинником як інфляція.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Розвиток недержавного сектора економіки — один з основних напрямків реформ, що відбуваються в економіці України. Значне місце у формуванні механізму саморозвитку ринку посідає мале і середнє підприємництво.

В умовах дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб'єкти підприємництва, які не потребують великих стартових інвестицій, спроможні за певної підтримки найшвидше і найефективніше розв'язувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції [29, с. 211].

На жаль, сектор малого та середнього підприємництва в Україні поки що не відіграє в національній економіці такої важливої ролі, як в економічно розвинутих країнах, і не розвивається достатньо енергійно для того, щоб забезпечити динамічне нарощування власного потенціалу, загальне поліпшення економічної ситуації в країні.

Ринкові відносини потребують від суб'єктів підприємництва грамотної оцінки фінансового стану підприємства, фінансової ситуації у народному господарстві країни у цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері і їхні шанси на успіх у конкурентній боротьбі залишатимуться мінімальними.

Високий тягар оподаткування, обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових і кредитних ресурсів спонукає багатьох суб'єктів підприємництва відійти у тіньову економіку.

Отже, найгострішою проблемою розвитку малого і середнього бізнесу є дефіцит фінансових ресурсів.

Основним вихідним посиланням у розв'язанні фінансових проблем вітчизняних підприємців має бути врахування загальноприйнятих ринкових закономірностей на основі очевидних національних особливостей сучасної української економіки. Тобто ця проблема може бути розв'язана, якщо під час