В 1968 р. Альтманом була розроблена формула п'ятифакторної моделі прогнозування банкрутства:

де А – частка робочого капіталу в активах (відношення суми робочого капіталу до загальної вартості активів); В – рентабельність активів (відношення чистого прибутку до загальної вартості активів); С – рентабельність активів, розрахована за чистим доходом (відношення чистого доходу до загальної вартості активів); D – відношення ринкової капіталізації підприємства до суми заборго-ваності; Е – віддача активів (відношення обсягу продажу до загальної вартості активів). Залежно від Z прогнозується ймовірність банкрутства: до 1,8 – дуже висока; від 1,8 до 2,7 – висока; від 2,8 до 2,9 – можлива; більше 3,0 – дуже низька. Точність прогнозу в цій моделі в горизонті одного року становить 95%, двох років – до 83%, у цьому виявляється перевага даної моделі. Недолік цієї моделі в тому, що вона можлива для використання в основному для великих компаній.

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств за допомогою коефіцієнта Бівера. Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення суми між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довготермінових і поточних зобов'язань за формулою:

(2.19)

ЧП – чистий прибуток; А - амортизаційні відрахування; ДЗ -довготермінові зобов'язання; ПЗ - поточні зобов'язання.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5-2 роки) коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, спрямованої на розвиток виробництва.

2.2.8 Перспективний аналіз

Прогнозування фінансового стану здійснюється методом екстраполяції. Щоб знайти значення параметрів рівня прямої:

Необхідно розрахувати системурівняння:

Для вибору оптимальної функції для прогнозування економічного показника, слід розрахувати суму відхилень теоритичних значень від фактичних по прямій , тобто (у -у)

Щоб знайти рівня параболи:

потрібно розвязати таку систему рівнянь, як :

В свою чергу

Параметри а і с можна знайти , розвязати систему рівнь:

Після цього знаходимомінімальне значення і значення прогнозованого показника по рівняно прямої чи параболи. Для того , щоб знайти значення рівняння гіперболи:

Потрібно розвязати наступну систему рівнянь:

параметри а і b:

Значення рівняння параболи:

Параметри а, b, с знаходимо таким чином:

Отже, за допомогоюрівняння прямої гіперболи чи параболи можна спрогнозувати фінансовий стан ТзОВ «Фенікс».

РОЗДІЛ 3. Практичний аналіз фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Фенікс»

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами непоганого фінансового стану підприємства можуть бути:

ь стійка платоспроможність,

ь ефективне використання капіталу,

ь своєчасна організація розрахунків,

ь наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану:

ь неефективне розміщення коштів,

ь брак власних оборотних коштів,

ь наявність стійкої заборгованості за платежами,

ь негативні тенденції у виробництві.

ь До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану

ь алежать показники:

ь дохідності,

ь рентабельності.

Аналіз майнового стану ТзОВ «Фенікс»

Однією з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства, обгрунтувння управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних і тактичних цілей його діяльності, є аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства і його стабільність залежить від того, яке майно є в його розпорядженні, в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять.

Стан і розміщення майна ТзОВ «Фенікс» і джерела його формування відображено в балансі (див.дод.№ 1, розділ 3). В активі балансу відображено, з одного боку, виробничий потенціал підприємства (основні засоби, виробничі запаси, інші реальні активи, що характеризують його виробничу потужність і забезпечують можливості для здійснення основної діяльності), а з іншого – активи, які створюють умови для інвестиційної та фінансової діяльності. Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, характеризує склад і структуру власного капіталу, розмір залучених в оборот довго – і короткострокових позикових коштів підприємства. Тому загальну оцінку фінансового стану та його змін розпочнемо з аналізу балансу підприємства, метою якого є поточна, нескладна і нетривала за часом виконання оцінка фінансового стану та динаміки розвитку підприємства. Аналіз балансу передбачає декілька етапів його проведення.

На першому етапі переконуємось в тому, що баланс готовий до читання, для цього була проведена проста перевірка балансу за формальними ознаками та по суті, тобто перевірка заповнення граф балансу.

На другому етапі ознайомились з примітками до звіту, оцінивши тенденції зміни основних показників діяльності, які детальніше опишемо далі по тексту.

На третьому етапі проводимо читання балансу за аналізований період. Для цього порівнюємо валюту балансу за звітній період, яка складає 5293,3 тис.грн. і за попередній період – 4987,9 тис.грн.. Отже, таке порівняння дає змогу визначити загальну тенденцію зміни балансу, як позитивну, оскільки валюта балансу збільшується, в результаті зростання виробничих можливостей. Однак при цьому треба враховувати чинник інфляції.

Слід зауважити, що валюта балансу відображає орієнтовану оцінку суми коштів, які перебувають у розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліковою і не відображає реальної суми грошових коштів, які можна одержати за майно, наприклад у разі ліквідації підприємства. Поточна ціна активів визначається ринковою кон’юктурою і може відхилятися в будь – який бік від звітньої, особливо в період інфляції.

Для загальної оцінки зміни фінансового стану визначаємо співвідношення динаміки балансу і динаміки обсягів виробництва, реалізації продукції, за допомогою коефіцієнтів приросту майна і приросту виручки від реалізації продукції.

Кб = ((Б1 – Б0) / Б0)* 100

де Б1 і Б0 – середня величина майна за звітній і попередній періоди.

Кб = ((5293,3 - 4987,9)