від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді. Тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.
Обчислення величини загального прибутку має важливе значення для аналізу та господарської діяльності, тому що прибуток є об’єкт оподаткування.
У фінансовій політиці підприємства важливе місце займає розподіл і використання одержуваного прибутку як основного джерела фінансування інвестиційних потреб і задоволення економічних інтересів власників.
З врахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається, як різниця між доходом підприємства та його поточними витратами (рис. 1.3).
Рисунок 1.3. Формування прибутку
Отриманий підприємством прибуток може бути використаний, для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного розв'язання якого залежить розвиток економіки в цілому [11, c.308]. Другий етап — це розподіл і використання чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування відповідних витрат.
Чистий прибуток, одержаний після сплати податків, залишаться в розпорядженні підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.
Використання прибутку на підприємстві таке ж важливе, як і його накопичення. Використання грошових коштів відбувається згідно з чинним законодавством України.
Приблизна схема використання прибутку на підприємствах України показана на рис.1.4.
Рис.1.4. Схема використання прибутку підприємства.
Отже, прибуток являється найважливішим показником фінансових результатів. Ріст прибутку складає фінансову базу для самофінансування, розширення, відтворення, рішення проблем, соціальних та матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконується частина зобов’язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими підприємствами та організаціями.
Величина прибутку, як цільової функції діяльності підприємства залежить від обраної стратегії. При прогнозування величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення.
Розробка стратегії управління прибутком передбачає дев’ять етапів, зображених на рисунку 1.5:
-
на першому етапі визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якого залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства на майбутнє та їх вирішення.
-
на другому етапі розробляється стратегія товарообігу, який реально відповідає попиту населення на товар
-
на третьому етапі розробляється асортиментна політика підприємства, яка повинна відповідати товарно-груповій структурі, бути оптимальною і потрібною споживачу
-
на четвертому етапі відбувається обґрунтування цінової політики, тобто визначається оптимальна ціна товару, при якій досягається оптимальний товарообіг та максимальний прибуток
-
на п’ятому етапі здійснюється формування ресурсної політики, тобто залучення товарів для реалізації, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами
-
на шостому етапі проходить вирішення завдань пов’язаних з управлінням валовими доходами
-
на сьомому етапі проходить вирішення завдань, які пов’язані з валовими витратами, які повинні бути мінімальними
-
на восьмому етапі можливий обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром – якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то дана стратегія приймається до виконання
-
дев’ятий етап – це контроль за ходом реалізації плану
Величина прибутку залежить з одного боку від обсягів реалізації, а з іншого боку – від розміру витрат обігу. Послідовність обґрунтування стратегії управління прибутком підприємства показано на рисунку 1.5.
ні 8. Перевірка відповідності
отриманої суми прибутку ні
цільовому розміру
так
Рис.1.5. Послідовність обґрунтування стратегії управління прибутком підприємства
1.2 Методика формування фінансових результатів
В умовах ринкової економіки найважливішим фактором, що обумовлює масштаби та темпи розвитку підприємства, є обсяг та структура фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні підприємства.
Управління діяльністю підприємства вимагає врахування наявності фінансових ресурсів для реалізації планів розвитку, оцінки впливу управлінських рішень на результати його діяльності. Вирішення цих завдань досягається в процесі фінансового планування діяльності підприємства.
Фінансове планування являє собою процес прогнозування стану фінансів підприємства на перспективний період та розробки шляхів оптимізації фінансового становища відповідно до стратегічних цілей та завдань підприємства [13, с.54].
У процесі фінансового планування здійснюються:–
прогнозування фінансових результатів діяльності підприємства у періоді, що планується, як у цілому, так і за окремими напрямками його діяльності (комерційна, фінансова, інвестиційна, зовнішньоекономічна тощо) шляхом оцінки розмірів його доходів та витрат;–
оцінка вартості економічних ресурсів (активів), які необхідні підприємству для виконання планів господарської діяльності та обслуговування виробничого процесу;–
досягнення необхідного рівня платоспроможності та ліквідності підприємства впродовж усього прогнозованого періоду.
Фінансове планування дає можливість розглянути та порівняти можливі альтернативні варіанти фінансової стратегії підприємства та забезпечити на цій базі досягнення підприємством сталих ринкових позицій та фінансового становища.
Результати розробки фінансового плану необхідні керівництву підприємства для узагальнення інформації стосовно джерел та часу надходження грошових коштів, обсягів та напрямків їх використання, відповідності потреби в коштах та їх наявності, фінансового становища підприємства, яке можна очікувати впродовж та наприкінці планованого періоду.
До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про