чергу таке явище пов'язують з відлагодженістю і надійністю бухгалтерського обліку на підприємстві та якістю складання балансів і фінансових звітів. Керівники підприємства можуть відносно легко змінювати за власним бажанням такі види витрат, як витрати на рекламу, ремонтні роботи, науково-дослідницькі розробки і підготовку кадрів. Ці витрати, які можуть значно коливатися залежно від змін фінансової політики підприємства, називають у західних підручниках дискреційними. Форсоване скорочення таких витрат приводить до одночасного зростання прибутків, проте цей процес справедливо пов'язують із зниженням їхньої якості.
Аналіз показника співвідношення чистого прибутку й обсягу продажу підприємства за кілька років досить надійно констатує можливі погіршення якості прибутків.
Як видно з табл. 5, протягом трьох років коефіцієнт прибутковості має деякі коливання. Такий характер змін має назву «згладжування» прибутку (доходу). Він є наслідком свідомого штучного збільшення (зменшення) фінансових результатів за допомогою бухгалтерських прийомів, які спотворюють картину господарської діяльності підприємств. Такі самі результати можуть бути при якісному складані бухгалтерських звітів, але внаслідок нестабільної роботи підприємства.
Таблиця 5.
Динаміка прибутків і обсягу продаж підприємства.
Показник | 2004рік | 2005рік | 2006рік
1. Чистий прибуток | 536.3 | 909.0 | 1322.4
2. Обсяг продажу | 4602.0 | 7807.0 | 14356.3
3. Коефіцієнт прибутковості (рядок 1:рядок 2) | 0.12 | 0.11 | 0.09
Аналіз виконання плану за прибутком від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього потрібно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах. Вплив факторів розраховується так:
1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:
1725.85 – 1816.7= - 90.85 тис. грн. (негативний вплив)
2) вплив зміни цін:
3349.8 – 1725.85 = +1623.95 тис. грн.
У тому числі:
а) вплив зміни цін на готову продукцію:
11963.6 — 6180.5 = 5783.1 тис. грн. (позитивний вплив);
б) вплив зміни ціна на сировину, напівфабрикати, енергії тощо:
- (8613.8 – 4454.65) = - 4159.15 тис. грн. (негативний вплив);
3) вплив собівартості продукції та асортиментно-структурних зрушень:
2688.6 – 3349.8 = - 661.2 тис. грн. (негативний вплив).
Загальний вплив усіх факторів:
- 90.85 + 1623.95 – 661.2 = 871.9 тис. грн.
Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:
2688.6 – 1816.7 = +871.9 тис. грн.
Якщо аналізується прибутковість одного виду реалізованої продукції, то визначають дію лише трьох факторів. Такі розрахунки їхнього впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка до того ж містить планові дані.
Негативний вплив на прибуток з боку собівартості реалізованої продукції може бути повністю або частково пов'язаний з таким незалежним від роботи даного підприємства чинником як інфляція.
Розділ 3. Вибір правильної та оптимальної стратегії управління доходами
3. 1. Очікувані показники діяльності ТзОВ «Фенікс»
В умовах ринкового господарювання ТзОВ «Фенікс» повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу перспективу, а також дивитися і в майбутнє для того, щоб виконувати свою головну місію. Керівництво підприємства вважає, що правильно вибрана стратегія діяльності – це запорука успіху в майбутньому. Приймаючи обґрунтовані та систематизовані планові рішення, знаючи зовнішнє середовище, яке може вплинути на діяльність підприємства, підприємство зменшує ризик в конкуренції на ринку.
Тому так важливо вибирати правильну та обґрунтовану стратегію та тактику для виконання своїх завдань. Планування дає можливість створити єдність загальної цілі всередині підприємства.
Стратегічне планування на сьогоднішньому ринковому етапі господарювання – стає правилом, а не винятком.
Виходячи з місії підприємства «Фенікс» можна визначити такі цілі його діяльності:
1. Головна ціль – збільшення об’єму прибутку.
Практика країн з розвиненою економікою показує, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється співставленням результатів з витратами.
2. Специфічні цілі - відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:
-
життєво-необхідна ціль підприємства – це отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства
-
перспективна ціль –це досягнення максимально можливого прибутку
-
поточна ціль – це отримання необхідного прибутку для забезпечення задовільного фінансового стану підприємства
-
ціль торгівлі – це збільшення обсягів продажу, ефективна асортиментна політика
-
ціль комерційної діяльності - це збільшення обсягів реалізації за рахунок ефективних постачальницьких зв’язків, стабілізація цін, зменшення витрат обігу.
-
соціальна ціль – це створення умов праці, що сприяють високопродуктивній праці, забезпечують соціальний розвиток колективу, створюють ефективну оплату праці
-
інноваційна ціль – це запровадження нових передових технологій, модернізація та реконструкція потужностей підприємства, впровадження нових видів високоефективного обладнання
Розробка стратегії управління прибутком передбачає дев’ять етапів:
-
на першому етапі визначається цільова сума прибутку підприємства, величина якого залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які ставить перед собою керівництво підприємства на майбутнє та їх вирішення.
-
на другому етапі розробляється стратегія товарообігу, який реально відповідає попиту населення на товар
-
на третьому етапі розробляється асортиментна політика підприємства, яка повинна відповідати товарно-груповій структурі, бути оптимальною і потрібною споживачу
-
на четвертому етапі відбувається обґрунтування цінової політики, тобто визначається оптимальна ціна товару, при якій досягається оптимальний товарообіг та максимальний прибуток
-
на п’ятому етапі здійснюється формування ресурсної політики, тобто залучення товарів для реалізації, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності з найменшими затратами
-
на шостому етапі проходить вирішення завдань пов’язаних з управлінням валовими доходами
-
на сьомому етапі проходить вирішення завдань, які пов’язані з валовими витратами, які повинні бути мінімальними
-
на восьмому етапі можливий обсяг отриманого прибутку порівнюють з його цільовим розміром – якщо можливий прибуток більший або рівний цільовому, то дана стратегія приймається до виконання
-
дев’ятий етап – це контроль за ходом реалізації