Для аналізу фінансової стійкості використовується інформація фінансових звітів. Предметом оцінки і аналізу фінансової звітності є встановлення відображення у звітності в усіх суттєвих аспектах реального фінансового стану підприємства, взаємозв’язку та несуперечності показників окремих форм звітності, відповідності фінансової звітності вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та П(С)БО; розкриття у звітності підприємства усіх суттєвих аспектів облікової політики. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті проведення обўєктивного аналізу величини та структури активів та пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Фінансова стійкість підприємства залежить від ефективного управління фінансовими ресурсами і визначається оптимальною структурою активів, оптимальним співвідношенням власних і запозичених коштів. Останнє характеризується відносними показниками фінансової незалежності.

Співвідношення окремих складових джерел формування майна підприємства дає можливість охарактеризувати тип фінансової стійкості. Відповідно до відносних і абсолютних показників, що якраз і ґрунтуються на порівнянні запасів і планових джерел фінансування, розрізняють 4 типи фінансової стійкості:

а) абсолютна стійкість, коли для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів, тобто платоспроможність гарантована:

З < ВОК , (1.1)

де З –запаси, тис. грн.;

ВОК – власний оборотний капітал, тис. грн.

ВОК = ВК+ДЗ – НА , (1 .2)

де ВК – власний капітал, тис. грн.;

НА – необоротні активи, тис. грн.;

ДЗ – довгострокові зобов’язання, тис. грн..

б) нормальна стійкість, коли для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики, тобто платоспроможність забезпечена:

З < ВОК + КД , (1.3)

де КД – довгострокові кредити та позики, тис. грн.

в) нестійкий фінансовий стан, коли для забезпечення запасів крім власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити та позики, тобто платоспроможність порушення, але є можливість її відновити;

З < ВОК + КД + КК , (1.4)

де КК – короткострокові кредити та позики, тис. грн.

г) кризовий фінансовий стан, коли для забезпечення запасів не вистачає “нормальних” джерел їх формування, тобто підприємству загрожує банкрутство:

З > ВОК + КД + КК (1.5)

Фінансова стійкість вважається нор-мальною (допустимою), якщо величини короткострокових кредитів й по-зичкових коштів, що залучені для формування запасів і затрат, не переви-щують сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільш ліквідної частини запасів і затрат). У випадку, коли зазначені умови не ви-конуються, фінансова нестійкість набуває характеру ненормальної і веде до істотного погіршення фінансового стану.

Фінансова стійкість підприємства визначається за таких умов, коли власні й залучені ним кошти використовуються так, що грошові надходження від його діяльності, насамперед прибуток, є достат-німи для погашення кредиторської заборгованості та здійснення податко-вих та інших обов'язкових платежів.

Структура активів та джерел фінансування впливає на величину прибутку, характеризує ризик неплатоспроможності і визначається показниками лівериджу. Ліверидж – це процес оптимізації цієї залежності. У буквальному розумінні ліверидж означає дію незначної сили (важеля), за допомогою якого можна переміщувати досить важкі предмети. Стосовно економіки він трактується як деякий фактор, незначна зміна чкого може привести до суттєвих змін результативних показників. Залежно від деталізації статей звіту про фінансові результати та складових статей виділяють три види лівериджу:

- виробничий ( операційний);

- фінансовий;

- виробничо – фінансовий ( операційно – фінансовий).

Запас фінансової стійкості визначається з урахуванням порогу рентабельності і розраховується як поточна, так і прогнозна величина. Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове бла-гополуччя.

Визначення меж фінансової стійкості підприємства має істотне практич-не значення і належить до числа найважливіших економічних проблем в умовах переходу до ринку, бо недостатня фінансова стійкість суб'єктів господарювання в нашій країні багато в чому є причиною неплатежів, обсяг яких був особливо великий у 1998-1999 р.р.

Водночас ринкове підприємство не влаштовує і надлишкова фінансова стійкість. У цьому разі виникають умови гальмування розвитку, тому що підприємство буде не в змозі скорочувати свої затрати під тиском конку-рентів через накопичення надлишкових запасів і резервів і відтягнення, та-ким чином, капіталу з виробничого процесу. Існує необхідність розробки теоретичних підходів до визначення критеріїв фінансової стійкості й банкрутства підприємств. Вже давно стала актуальною і проблема законодавчого та нормативного офор-млення зазначених ситуацій, встановлення відповідних показників чи критеріїв оцінки критичного стану фінансів підприємства чи його окремих ха-рактеристик, зокрема неплатоспроможності.

Фінансова стійкість веде до зростання прибутку. Величина чистого прибутку залежить від багатьох факторів, а також від того, наскільки раціонально використано фінансові ресурси. Це відображається в обсязі та структурі необігових та обігових активів, що, у свою чергу, визначає основні елементи собівартості – змінні та постійні витрати. Співвідношення між ними визначається технічною та технологічною політикою підприємства. Зміна структури собівартості впливає на величину прибутку. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

У підприємства, що має низький рівень фінансової стійкості, спосте-рігається спад ділової активності, рентабельності й віддачі наявних активів. Збитковість фінансово-господарської діяльності свідчить про те, що підприємство перебуває під загрозою банкрутства. Однак це не означає, що будь-яке збиткове підприємство негайно збанкрутує. Збитковість може бути тимчасовою, і не виключено, що керівництво й менеджери підприємства знайдуть ефективні рішення й виведуть підприємство з фінансової кризи. Проте і наявність високої фінансової стійкості не гарантує від банкрутства.

Фінансова стійкість тісно