Ріпак має велике значення в сучасному землеробстві. Він збагачує ґрунт, фітосанітарно оздоровлює поле, являється цінним попередником для інших культур. [18]

Інститут хрестоцвітих культур УААН, враховуючі реальні можливості господарств, зростаючий попит ринку, грунтово-кліматичні умови та економічну ефективність, запропонував програму розвитку ріпаківництва до 2010 року. Пропонується в найближчий період розширити площі посіву озимого ріпаку на Україні до 500 тис. га, здійснити конкретні заходи спрямовані на підвищення врожайності з тим, щоб валові збори насіння складали 1,5 млн. тонн.

Актуальність теми.

Сьогодні в Україні різко підвищився інтерес сільськогосподарських виробників до вирощування ріпаку. Причиною цього є підвищена рентабельність при вирощуванні цієї сільськогосподарської культури, яка зумовлена потребами світового ринку, та широкий спектр застосування продуктів переробки ріпакового насіння. Основними продуктами переробки насіння ріпаку є олія і шрот, які використовуються як технічний продукт з якого отримують хімічні складники для миючих засобів та лакофарбних виробів. Також використовують ріпакову олію для загартування найкращих сортів сталі, при фабрикації сукон, обробці шкіри, у ткацькій промисловості, для виробництва нітрогліцерину, у поліграфічній промисловості і для виготовлення гумових виробів. Але особливий інтерес вимагає застосування ріпакової олії як пального для дизельних двигунів, все це формує ціну на насіння ріпаку, зумовлює його високий попит та стимулює до збільшення посівних площ під цією сільськогосподарською культурою. А це в свою чергу потребує удосконалення технології вирощування на екологічних принципах з високим рівнем рентабельності.

Ріпак озимий – є однією із найважливіших сільськогосподарських культур зони Лісостепу України. Це важливий компонент ланки сівозміни, як попередник озимих зернових. Продукт переробки озимого ріпака є однією з найдешевших рослинних олій, що використовується в багатьох галузях народного господарства і має великий попит на світовому ринку. Все це стимулює до збільшення посівних площ під цією сільськогосподарською культурою та удосконалення технології вирощування на екологічних принципах з високим рівнем рентабельності. [20]

Нині в Україні спостерігається складна ситуація на ринку ріпаку та продуктів його переробки, що характеризується нестабільністю і зменшенням обсягів виробництва ріпакового насіння, неузгодженістю взаємозв’язків між виробничою й переробною сферами, відсутністю виваженої державної політики щодо розвитку ріпакового олієпродуктового підкомплексу.

Підсумовуючи сказане, слід, зазначити, що ринок ріпаківництва в Україні легше формується. Незадоволений попит на його насіння становить 500-800 тис. тонн на рік. А з урахуванням ще не освоєних в Україні напрямів використання ріпакової олії у харчовій, фармацевтичній промисловості, для виробництва мастил та інших потреб – значно більше, що знову таки засвідчує неабияку перспективність цієї культури, при цьому важливим фактором є впровадження ресурсозберігаючих способів основного обробітку ґрунту, що дасть можливість зекономити енергоносії та підвищити рентабельність вирощування. [41]

Ріпаківництво — це передусім точний розрахунок та спроможність оцінити всі умови навколишнього середовища одночасно: й агрометеорологічні умови місяця, і стан грунту та запаси вологи в орному шарі, і забезпечення елементами живлення, і засміченість насінням бур’янів тощо. Вдумливо розібратися в цих питаннях і є нашим завданням.

Необхідність вирішення цих питань й визначили вибір теми дипломної роботи.

Мета роботи:

· Вивчити технології вирощування ріпаку озимого, які передбачають різні норми висівання, внесення різних доз мінеральних добрив, мікроелементів, пестицидів і регуляторів росту;

· Провести оцінку зимостійкості, фітосанітарного стану, продуктивності, якісних показників отриманого врожаю насіння та визначити економічну ефективність різних технологій вирощування ріпаку озимого.

Програмою досліджень ставилось завдання на основі більш глибокого вивчення біолого-фізіологічних особливостей росту і розвитку ріпаку, комплексному і раціональному використанні необхідних ресурсів запропонувати виробнику науково-обгрунтовані технології вирощування озимого ріпаку.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні завдання:

· Дати порівняльну характеристику різним технологіям вирощування ріпаку озимого;

· Виявити вплив технології вирощування на продуктивність ріпаку озимого;

· Визначити урожайність ріпаку озимого за різних технологій вирощування;

· Дати економічну оцінку продуктивності ріпаку озимого за різних технологій вирощування.

Об'єкт дослідження: процес формування продуктивності озимого ріпака залежно від технології вирощування, різні технології його вирощування.

Предмет дослідження - технологія вирощування озимого ріпака та її оптимізація за рахунок сортових особливостей культури, кращого способу сівби і доцільної норми добрив та специфічність впливу зазначених елементів технології на продуктивність і економіко-енергетичну ефективність.

Методи дослідження. Польовий і лабораторний з використанням: вагового – для визначення врожайності ріпаку озимого; хімічного – для встановлення агрохімічних та фізико-хімічних властивостей ґрунту; статистичного – для оцінки достовірності результатів досліджень; розрахунково-порівняльного – для економічної оцінки агротехнічних елементів вирощування ріпаку озимого.

Серед дослідників зростає інтерес до проблеми формування ефективних механізмів функціонування аграрно-продовольчих ринків, побудови адаптивних функціонально-компонентних елементів з урахуванням міжнародних, територіальних і галузевих особливостей. Вагомий внесок у дослідження загальнотеоретичних і практичних аспектів даної проблеми зробили українські учені: П.І. Гайдуцький, Т.Г. Дудар, С.Л. Дусановський, Ю.С. Коваленко, М.Ю. Коденська, П.Т. Саблук, А.М. Стельмащук, Р.І. Тринько, О.М. Шпичак та інші. Проблеми формування і функціонування олієпродуктового ринку взагалі та ринку ріпаку і продуктів його переробки зокрема досліджувались у працях вітчизняних та зарубіжних учених: Ф.Ф. Адаменя, В.І. Бойка, П.С. Вишнівського, В.Д. Гречкосія, О.Г Дерев’янка, М.В. Калінчика, В.В. Лазні, О.О. Митченка, Д.І. Нікітчина, А.А. Побережної, С.А. Сегеди, Штефана фон Крамона-Таубаделя, Людвіга Штрівера.

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Грунтово-кліматичні умови України сприятливі для нормального росту та розвитку рослин ріпаку озимого, та відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, достатньо висока родючість грунтів, їх задовільна водо- та повітропроникність, велика кількість опадів і температурний режим сприяють при застосуванні рекомендованих агротехнологічних заходів вирощування цієї культури в