На посівах застосовують як до сходові так і після сходові гербіциди. Препарати і їхні норми витрат вибирають з урахуванням видового складу і чисельності бур'янів.

Одне з провідних місць в обмеженні розвитку хвороб належить правильній системі обробітку ґрунту, яка відповідала б найоптимальнішим вимогам ріпаку до цього агрозаходу.

Забур’яненість посівів ріпаку озимого в різні періоди вегетації представлена в таблиці 3.4.1.

Найвища забур’яненість спостерігалась перед збиранням при вирощуванні за мінімальною технологією при нормі висіву насіння 0,6 млн. сх. н. на 1 га – 241 г/м2 в порівнянні з контролем (390 г/м2).

Найменша забур’яненість спостерігалась у фазу осінньої розетки при вирощуванні за раціональною технологією при нормі висіву насіння 0,9 млн. сх. н. на 1 га – 241 г/м2 в порівнянні з контролем (298 г/м2).

Внесення ґрунтових гербіцидів Дуал Голд, 96% к.е. (1.0 л/га) + комманд, 48% к.е. (0.15 л/га) знижували забур’яненість на 85,0% (табл.3.1.7.). Спостерігалася різниця на різних варіантах технологій (найнижча забур’яненість на інтенсивній технології, найвища – на мінімальній).

При завищених нормах висіву ураженість хворобами (переноспороз, циліндроспоріоз, альтернаріоз, фомоз, сіра гниль) зростала.

Тобто можна зробити висновок, що забур’яненість посівів озимого ріпаку знаходиться в прямій залежності від вибору технології вирощування культури, а також від застосування засобів захисту рослин, регуляторів росту та протруювачів.

Зменшення рівня забур’яненості сприяє підвищенню рівня якості насіння, збільшенню урожайності. Тобто, контроль за рівнем забур’яненості є важливим агротехнічним заходом, який сприяє збереженню продуктивності культури.

Таблиця 3.4.1

Забур'яненість посівів озимого ріпаку на досліджуваних варіантах при різних нормах висіву

Варіанти | Норма висіву насіння, млн. сх. н. на 1 га | Контроль

0.6 | 0.9 | 1.2 | 1.5

Фаза осінньої розетки, шт/мІ

1 | 125 | 117 | 114 | 108 | 485

2 | 98 | 92 | 90 | 83 | 350

3 | 64 | 63 | 78 | 94 | 298

4 | 69 | 65 | 59 | 60 | 152

Фаза весняної розетки, шт/мІ

1 | 182 | 179 | 169 | 163 | 558

2 | 171 | 163 | 156 | 154 | 490

3 | 119 | 115 | 109 | 105 | 332

4 | 108 | 104 | 99 | 100 | 224

Перед збиранням, г/мІ

1 | 241 | 218 | 208 | 195 | 390

2 | 213 | 204 | 184 | 168 | 350

3 | 185 | 170 | 154 | 147 | 268

4 | 144 | 142 | 131 | 115 | 195

РОЗДІЛ 4

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗА ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Доцільність вирощування того чи іншого сорту, крім його урожайності та якості врожаю, визначається енергетичною і економічною оцінкою.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Вітчизняні технології більшості сільськогосподарських культур, як правило, досить енергоємні. Одним із шляхів зменшення затрат на виробництво сільськогосподарської продукції є мінімалізація обробітку грунту, яка ґрунтується на зменшенні глибини основного обробітку та впровадженні плоскорізного обробітку грунту.

На сучасному етапі економічного розвитку головне зав-дання кожного господарства полягає в тому, щоб одержати якнайбільше продукції при найменших витратах. Важливо знати не тільки те, скільки вироб-лено продукції, а й скільки витрачено матеріальних засо-бів і праці.

Економічну оцінку досліджуваних систем основного обробітку грунту проводили на основі сучасних методологічних і методичних положень. Економічну ефективність вирощування продуктів рослинництва розраховують за допомогою таких показників: урожайність, матеріально-грошові витрати на виробництво, собівартість одиниці продукції, ціна реалізації, умовно-чистий прибуток та рівень рентабельності. Із визначенням виробничих витрат на виконання робіт нами включалися суми на оплату праці, вартість обробітку грунту, гербіцидів, насіння, відрахування на амортизацію, поточний ремонт і техогляд, вартість палива й мастильних матеріалів, мінеральних добрив, а також витрати на зберігання насіння.

Найважливішими показниками ефективності є:

· вартість валової продукції (загальна вартість, ринкова ціна)

· чистий дохід (різниця між загальною вартістю і витратами)

· собівартість (вартість одиниці продукції, 1 ц)

· рентабельність (процентне відношення прибутку до витрат)

Різна продуктивність посівів озимого ріпаку обумовила отримання різного рівня рентабельності.

Найвища продуктивність спостерігалася при інтенсивній технології вирощування (47,3 ц/га). Найбільш витратною виявилася також інтенсивна технологія вирощування. Витрати на вирощування насіння при інтенсивній технології вирощування компенсуються найвищою продуктивністю і виходом товарного насіння (41,3 ц).

Витрати на вирощування озимого ріпаку при різних технологіях становили 1275-4100 грн./га. Найнижча собівартість насіння на варіантах мінімальної (68,0 грн./ц) і раціональної (72,2 грн.ц).

Найбільший прибуток отримано на варіантах раціональної і інтенсивної технологіях, відповідно 5690,0 і 6650,0 грн./га. Рентабельність вирощування насіння становила 96,0-202,5%, причому найвища - на раціональній технології вирощування (табл. 3.4.1.).

Найменша рентабельність вирощування насіння ріпаку озимого спостерігалася при вирощування за мінімальною технологією (96,0 %), що є збитковим для виробництва.

Виходячи з наведених вище розрахунків можна дійти до висновку, що враховуючи економічну ефективність доцільно вирощувати ріпак озимий за раціональною і інтенсивною технологіями, при яких спостерігається найвищий рівень рентабельності.

Таблиця 3.4.1

ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

вирощування озимого ріпаку с.Свєта при різних технологіях

Показники | Технології

мінімальна | невисокого рівня | раціональна | інтенситвна

1 | 2 | 3 | 4 | 5

Урожайність, ц/га | 18,7 | 27,8 | 38,9 | 47,3

Вихід товарного насіння, ц | 10,0 | 21,0 | 34,0 | 43,0

Витрати на вирощування, грн. | 1275,0 | 2196,0 | 2810,0 | 4100,0

Собівартість 1 ц, грн. | 68,0 | 78,9 |