У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


72,2 | 86,6

Виручка від реалізації, грн. | 2500,0 | 5250,0 | 8500,0 | 16750,0

Чистий дохід, грн. | 1225,0 | 3054,0 | 5690,0 | 6650,0

Рентабельність, % | 96,0 | 139,0 | 202,5 | 162,0

РОЗДІЛ 4

ХАРАКТЕРИСТИКА ДОБРИВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ УДОБРЕННЯ РІПАКУ ОЗИМОГО

Добрива — найкращий швидкодіючий засіб впливу на врожай-ність. Вони виявляють багатосторонню пряму і непряму дію на ґрунт і рослину. За їх допомогою можна швидко й ефективно оптимізувати живлення рослин, регулювати величину та якість урожаю, впливати на відновлення родючості ґрунту.

Аміачна селітра — це традиційна назва нітрату амо-нію, проте правильніше її називати амонійною селітрою. Містить 34—35 % азоту. Її виробництво грунтується на нейтралізації 47— 60%-го розчину азотної кислоти аміаком з наступним випарову-ванням і гранулюванням. Гранули білого кольору, розміром 1—4 мм, мають кулеподібну форму, добре розчинні у воді, а також, в аміачній воді.

Внаслідок великої розчинності у воді, значного температурного коефіцієнта розчинності, гігроскопічності та поліморфних перетво-рень нітрат амонію сильно злежується, що утруднює його засто-сування. Для цього використовують різні методи боротьби із злежуваністю: випуск продукту в гранульованому вигляді з міні-мальним вмістом вологи (<0,2%); застосування кондиціонуючих добавок (нітрати кальцію і магнію, сульфат амонію, глина, тальк тощо); обробка гранул поверхнево-активними речовинами, здатни-ми утворювати гідрофобні плівки.

Ефективним засобом проти злежування є упаковування аміачної селітри в щільну, добре герметизовану тару – поліетиленові або памініровані паперові мішки.

При нагріванні до 110 °С нітрат амонію розкладається на амі-ак та азотну кислоту з виділенням теплоти. Волога сіль піддається більш інтенсивному термічному розкладанню, наприклад при 200 – 270сС відбувається інтенсивне її розкладання. Нітрат амо-нію може підтримувати горіння, оскільки при підвищених темпе-ратурах є окислювачем. При швидкому нагріванні нітрату амонію до 400 – 500 °С він розкладається з вибухом. Практично вибухо-небезпечною є температура 300 °С. Вибухонебезпечність збільшу-ється також у присутності мінеральних кислот, легкозаймистих органічних речовин, деяких металів (алюмінію, міді, цинку тощо), особливо якщо вони знаходяться в порошкоподібному стані. Амі-ачну селітру забороняється зберігати і транспортувати разом з іншими речовинами і матеріалами.

З агрономічної точки зору – це універсальне і швидкодіюче азотне добриво. Наявність у кожній гранулі рухомого нітратного і менш рухомого амонійного азоту дає змогу широко диференцію-вати способи, дози і строки її застосування залежно від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей культур. Вона ви-користовується практично під усі культури для основного рядко-вого удобрення та для підживлення. Особливо широко аміачну се-літру використовують для підживлення зернових і колосових куль-тур. Аміачна селітра застосовується для виготовлення твердих і рідких комплексних добрив.

При внесенні в грунт амоній аміачної селітри вбирається ГВК, а іони нітрату залишаються в розчині:

Аміачна селітра – слабкокисле добриво. На добре насичених основами грунтах (чорноземах) навіть під час систематичного її застосування підкислення ґрунтового розчину не відбувається, тоді як кислі малобуферні грунти (дерново-підзолисті) потребують пе-ріодичного вапнування.

КАС (початкові букви – умовні позначення назв компонентів, що входять до його складу: карбамід-аміачна селітра) – це рідке азотне добриво, що є сумішшю концентрованих водних розчинів карбаміду та аміачної селітри, масова частка яких відповідно ста-новить 31 – 36 і 40 – 44 %. Вміст загального азоту 28 – 32 %.

Розчин КАС можна одержати різними способами, які відрізняються вихідними компонентами: із гранульованих карбаміду і аміачної селітри; із рідких напівпродуктів (плавів); за інтегральною схемою – із плаву карбаміду і плаву нітрату амонію, одержаних нейтралізацією азотної кислоти аміаком, що не прореагували під час синтезу карбаміду.

Перший спосіб застосовується в невеликих масштабах, оскільки вартість азоту в розчині КАС перевищує його вартість у вихідних гранулах. Другий спосіб здійснюється у різних варіантах і досить поширений. Перевагою третього способу є значне спрощення виробництва сплаву карбаміду (навіть до безциркуляційного процесу), але нейтралізація невикористаним аміаком азотної кислоти ускладнює наявність у газі вуглекислого газу і потребує спорудження значно простішої спеціальної установки, ніж для виробництва гранульованої аміачної селітри.

Це прозора або злегка забарвлена рідина із запахом аміаку, густина 1,26—1,31 г/см3, рН = 7... 8. Фізико-хімічні властивості цього добрива дають змогу протягом року зберігати його в резервуарах, виготовлених із звичайної вуглецевої сталі. Вносити їх можна з допомогою машин, призначених для внесення рідких комплексних добрив. Щоденно після закінчення робіт місткості тавсі деталі машин, що контактували з розчинами КАС, треба добре

промити водою.

Розчини КАС використовують як для основного внесення, так і для підживлення. Можливі різні способи основного внесення – поверхневе і безпосередньо в грунт. Виходячи з технічних можливостей агрегатів, розчини КАС перед використанням розбавляють водою (витрати робочої рідини 100 – 300 л/га).

Некореневе підживлення розчинами КАС найкраще проводити в ранкові (при відсутності роси) і вечірні години, а в похмуру прохолодну погоду – протягом дня. При температурі вище 20 °С і низькій відносній вологості повітря можливі опіки рослин, тому в цей час рослини не підживлюють. На оброблених розчинами КАС посівах випасати худобу і проводити зрошення дощуванням дозволяється не раніше ніж через 5 діб.

На відміну від інших рідких азотних добрив розчини КАС можна використовувати для виготовлення рідких комплексних добрив.

Суперфосфат гранульований (суперфосфат простий) добувають дією сірчаної кислоти на фосфорити й апатити:

Спочатку суміш фосфорної сировини з сірчаною кислотою засипають у камери й одержують суперфосфатну масу, яка в процесі реакції твердне. Потім цю масу зберігають на складі, де реакція продовжується протягом 10 – 20 діб, тобто відбувається її дозрівання. Дозрілий на складі суперфосфат містить 19 – 21 % фосфору, в тому числі не


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20