оригінального насіння) мають використовуватися сучасні досягнення в підвищенні якісних, посівних і продуктивних характеристик насіння:
· нові принципи відбору родопочаткових рослин;
· кількісні методи біохімічної експресної оцінки відібраного матеріалу;
· сортові технології виробництва якісного оригінального насіння;
· інтенсивні технології вирощування ОН-насіння;
· ефективні способи збирання, сушіння і зберігання ОН-насіння.
В елітному і репродукційному насінництві мають бути запроваджені:
· сучасні технології обробки насіння з метою підвищення його технологічних якостей;
· ефективні способи збирання, сушіння і зберігання ЕН - насіння;
· інтенсивні сортові технології вирощування ріпаку на насіннєві цілі. [25]
Ефективність виробництва насіння нових сортів і гібридів ріпаку озимого мають підвищуватись шляхом:
· створення нових конкурентоздатних сортів і гібридів ріпаку з високими якісними і продуктивними показниками;
· підвищення врожайності насінницьких посівів та забезпечення високого виходу кондиційного насіння із збереженням сортових ознак і властивостей та посівних характеристик;
· впровадження нових технологій при обробці насіння;
· пошуку ринків збуту насіння, в т.ч. за межами держави;
· зниження собівартості виробництва насіння.
Як свідчить світовий досвід, ріпак є ринково привабливою культурою, на яку постійно росте попит.
Стратегічне завдання - зробити ріпак джерелом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, збільшення обігових коштів сільськогосподарських підприємств, збільшення прибутку сільгоспвиробників шляхом визначення оптимальних каналів реалізації ріпаку та продуктів його переробки.
Для виконання цього завдання необхідно сприяти:
· шляхом розробки практичних рекомендацій, проведення семінарів, обміну досвідом розробці оптимальних технологій вирощування ріпаку, розрахованих на отримання максимального запрограмованого урожаю;
· здешевленню матеріальних ресурсів на вирощування ріпаку шляхом укладання прямих довгострокових зв'язків з потенційними постачальниками ресурсів;
· формуванню мобільних механізованих загонів, які можуть оперативно з високою продуктивною виконувати сільськогосподарські роботи для декількох членів агрокооперативу;
· пошуку найбільш вигідних способів переробки та реалізації насіння ріпаку та продуктів його переробки.
Головні переваги ріпаку озимого як культури
1. Економічні:
· прийнятні ціни - 220-240$ США за 1 т, що дає можливість уже при врожайності 8-10 ц/га повністю окупити всі витрати пов'язані з вирощуванням насіння ріпаку:
· стійкий попит на насіння ріпаку і швидкий розрахунок грішми;
· виробництво високоякісної харчової олії і рослинних жирів;
· виробництво технічної олії широкого спектру застосування;
· виробництво біопалива (біодизель), технічних мастил;
· виробництво високобілкових кормів (шротів);
· на вирощуванні використовується та сама техніка, що і на зернових.
2. Агрономічні:
· сприятливий вплив на екологічну ситуацію - 1 га посіву виділяє 10,6 млн. л кисню і за цим показником займає друге місце після цукро-вого буряку (15 млн. л), тоді як 1 га лісу виділяє лише 4 млн. л;
· поліпшує структуру грунту і запобігає його ерозії;
· зменшує насичення сівозміни зерновими культурами і є добрим попередником для інших культур;
· не потребує спеціальних машин;
3. Фітосанітарні:
· висока здатність до пригнічення бур'янів;
· відсутність патогенів, специфічних для зернових. [18]
1.1. Морфологічні ознаки
Рiпак озимий (Brassica napus L. - var. oleifera beinnis Koch) однорiчна трав'яниста рослина, яка характеризується такими морфологiчними ознаками. При появі сходів нерозгорнуті сiм'ядолi мають синьо-зелений колір, на зворотнiй сторонi синьофiолетовi, розгорнутi - несиметричнi, розмiщенi в рiзних площинах, сім'ядольне колiно блiдо-зелене. Першi листки розетки сiро-зеленi, круглi, злегка ворсистi або неопушенi, з'являються поодинці. Розетка прикореневих листкiв злегка припiднята або компактна. Точка росту розетки припiднята над грунтом в залежностi вiд сорту i густоти стояння від 2-3 до 5-6 см.
Прикореневі листки черешковi, лiровидно-перисто-надрiзанi з овальною або округлою тупою верхньою частиною. По краях з широкими виїмками або нерiвнозубчатi, слабохвилястi, у молодих рослин синьо-зеленi, нерiдко з антоцiаном i восковим нальотом; середнi - видовженосписовиднi; верхнi - суцiльнi, видовженоланцетнi. Всi листки охоплюють стебло на 1/3 - 2/3. Загальна їх кiлькiсть вiд 16-18 до 23.
Стебло цилiндричне, розгалужене, висотою 130-190 см, голе, середнiй дiаметр при основi 14-18 мм. Бокових пагонiв першого порядку в середньому 9-10, розмiщенi вiд половини рослини до верху рiвномiрно. Восени рiпак утворює вкорочене стебло з 5-10 листками, складеними в розетку, в стані якої рослина зимує. Осiннi листки черешковi, за формою лiроподiбно-перистонадрiзанi з хвилястими зазубреними краями, верхня частина їх велика, округла, бiчних частинок - двi-чотири пари. Листки зелено-сизi, з нижнього боку опушенi.
Корiнь стержневий, потужний, веретеновидний, проникає глибоко в пiдгрунтя. Найбiльшi боковi розгалуження проникають на глибину вiд 25-30 до 40-50 см, досягають в діаметрi 60-80 мм. За даними В.П.Оробченко коренева система рiпака озимого не припиняє росту до дозрiвання i досягає в глибину: в фазi двох листкiв - 30-40 см; в мiсячному вiцi, при наявностi 4-5 листкiв - 60-70; на кiнець осiнньої вегетацiї - 150-180 см; а на час дозрівання - до 300 см.
Суцвiття - нещiльна китиця. Бутони рiзного ступеню розвитку розмiщенi вище квіток. Середня кiлькiсть квiток у китицi - 20-40, на головному стеблi їх буває до 70-80 шт. Чашолистики елiптично-яйцеподiбнi, довжиною 6-8 мм, спрямованi косо вверх. Пелюстки заокругленi або з виїмками, за кольором золотистi, свiтло-оранжевi, світло-оранжево-жовтi, нерiдко з лимонним вiдтiнком, довжиною 9-11 мм. Тичинки внутрiшнi довгi - 7-10, зовнiшнi - 5-8 мм. Пиляки висотою до 3 мм, зрiдка з червонувато коричневими плямами.
Рослина починає цвісти з головної китиці. Кожна квiтка цвiте протягом 2-2.5 днiв, а вся рослина - 20-30 днiв. Тривалiсть цвiтiння залежить вiд клiматичних умов, сортових особливостей, строків сівби, забезпеченості рослин азотними добривами. Рiпак перехреснозапильна рослина. Проте, як показали дослідження, бiльшiсть квіток ріпаку самозапилюються. Від 4 до 20 відсотків квіток запилюються за допомогою комах.
Плiд у рiпаку - стручок, довжиною 6-12 см. Кiлькiсть стручкiв на рослинi коливається вiд 40-50 до 500-800 штук. По вiдношенню до стебла стручки розмiщенi пiд прямим або тупим кутом, вони